Справа № 2-519/09

 РІШЕННЯ
іменем   України

м. Макіївка                                                                                                               17 березня 2009 р.

              Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                                                                                   Єрьоміна Д.О.

при секретарі                                                                                            Голда О.П.

за участю представника позивача                                                           Ярової Л.В.

за участю відповідача                                                                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про виконання зобов’язання та стягнення заборгованості, -

встановив:

                ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договоромта в обґрунтуванні свого позову зазначило, що 10 квітня 2007 року між ВАТ Банком «Фінанси та Кредит» та громадянином ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1539 Р. Відповідно до умов кредитного договору банк надав, а позичальник отримав споживчий кредит у сумі 15.000,00 грн. Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 4.7 кредитного договору, позичальник зобов’язався здійснювати погашення заборгованості за кредитом у відповідності з Додатком № 1 до кредитного договору, цілком повернути кредит банку до 10.04.2009 р., з виплатою щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 262,50 грн. Кредитування позичальника здійснювалося за програмою кредитування «Швидка фінансова допомога». Відповідно до умов програми кредитування, між позичальником та банком було укладено договір про відкриття карткового рахунку з наданням у використання платіжної картки миттєвого випуску. Кредит  в сумі 15.000,00 грн. перераховано на картковий рахунок позичальника. Позичальник не виконує свої зобов’язання належним чином, погасив лише заборгованість за кредитом у сумі 1.625,50 грн. та комісію у сумі 1.250,00 грн., останнє погашення заборгованості було здійснено 27.08.2007 р., внаслідок чого порушуються умови кредитного договору. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується за кожен день прострочення у випадку порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 3.2, 3.3, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 кредитного договору. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами. Згідно з п. 4.9 договору у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів та щомісячних комісійних винагород за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36% річних подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою. У відповідності до вказаних пунктів договору позичальнику нараховані відсотки та пеня за прострочення повернення кредитних коштів. Згідно з п. 7.3 кредитного договору він діє з моменту першої видачі кредитних ресурсів та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань. Згідно до п. 3.5 кредитного договору банк має право вимагати у позичальника дострокового повернення кредитних коштів, якщо позичальник у період дії цього договору порушував будь-які умови цього договору у тому числі, якщо позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював нарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та процентами і комісійною винагородою. Також зазначило, що банк неодноразово звертався до відповідача з вимогами про виконання зобов’язання за кредитним договором. Вимоги  банку не виконано до теперішнього часу. Таким чином, позичальник суттєво порушує умови кредитного договору. Просило суд, розірвати кредитний договір № 1539 Р від 10 квітня 2007 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 49,770,68 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 13.374,50 грн., прострочена комісія – 4.000,00 грн., нараховані відсотки – 5.288,71 грн., пеня – 27.107,47 грн., а також витрати по сплаті держмита в сумі 497,71 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення в сумі 30,00 грн.

                Представник позивача, що діє за довіреністю Ярова Л.В., у судове засідання з’явилася та заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

               Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання з’явився, заявлені позовні вимоги визнав повністю, але просив суд зменшити розмір пені, оскільки він не мав можливості своєчасно сплачувати кредит у зв’язку з важким матеріальним станом.

               Суд, заслухав відповідачів, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

              Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

 Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін при суттєвому порушенні договору іншою стороною. 

                  У судовому засіданні встановлено, що 10 квітня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_1  було укладено кредитний договір № 1539 Р  у сумі 15.000,00 грн., відповідно до умов якого, строк погашення до 10 квітня 2009 р. з виплатою щомісячної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 262,50 грн. Згідно до п. 6.1 кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався за прострочення кредитних коштів та сплати відсотків сплачувати банку пеню у розмірі 1% від прострочення суми за кожний день прострочення /а.с.10-15/. В зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 49.770,68 грн., з яких заборгованість за кредитом – 13.374,50 грн., прострочена комісія – 4.000,00 грн., нараховані відсотки – 5.288,71 грн., пеня – 27.107,47 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача по кредиту складає: заборгованість за кредитом – 13.374,50 грн., прострочена комісія – 4.000,00 грн., нараховані відсотки – 5.288,71 грн., пеня – 27.107,47 грн. /а.с. 5-6/.

 Відповідно до ст.ст. 551 ч. 3, 616 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки, якщо він  значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо кредитор сприяв збільшенню розміру збитків, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Як вбачається із заяви, розмір пені значно перевищує суму збитків, завданих позивачеві невиконанням зобов’язання. Судом враховується також скрутне становище відповідача ОСОБА_1  

                Таким чином, аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне  стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу, а суму пені зменшити до 13.557,47 грн., а всього стягнути 36.220,68 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, до яких також належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 % від суми позову, що становить 497,71 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., сплачених позивачем при зверненні до суду із позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 556, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 76, 79, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, –

вирішив:

Позовні вимоги ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити у частково.

Розірвати кредитний договір № 1539 Р  від 10 квітня 2007 р., укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  36.220,68 грн. – суму заборгованості за кредитним договором №  1539 Р  від 10 квітня 2007 р., а також витрати по сплаті держмита в сумі 497,71 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення в сумі 30,00 грн.

               В частині  задоволення позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користьВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» пені у сумі 13.550,00 грн. – відмовити.

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України

                 Рішення виготовлено суддею в нарадчій кімнаті.

                Суддя: