Справа № 1-162/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                     Поступайла В.В.,

при секретарі                              Чорнобривець О.Є.,

з участю прокурорів                    Бардиш О.В., Кушнірьова О.М.,

потерпілого                              ОСОБА_1,

захисників-адвокатів          ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підсудних                              ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 08.10.2004 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

- 02.12.2004 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за ч.2 ст.190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

- 21.12.2005 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 17.09.2010 року на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого рогу від 10.09.2010 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 24 дні,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.1 ст.309 КК України, та

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженої, не працюючої, проживаючого та зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, відповідно до ст.89 КК України не маючої судимості,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, а також незаконне придбання, перевезення, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, а підсудна ОСОБА_5 скоїла відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, за таких обставин.

28 листопада 2010 року близько 19-ї год. 30 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньо домовилися вчинити відкрите викрадення чужого майна із проникненням у житло та на виконання вказаної домовленості, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_5 подзвонила у двері квартири АДРЕСА_1. Коли господар квартири ОСОБА_1 відчинив двері, ОСОБА_4, реалізовуючи спільні із ОСОБА_5 злочинні наміри, наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки у область обличчя потерпілого ОСОБА_1, у результаті чого потерпілий впав на диван у кімнаті, та ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 проникли у квартиру потерпілого. У подальшому ОСОБА_4, подолавши опір потерпілого шляхом нанесення вищезазначених ударів, з шиї ОСОБА_1 шляхом ривка рукою зірвав та відкрито викрав належний останньому ланцюжок із золота 585 проби вагою 6г вартістю 1320 грн. та хрестик із золота 585 проби вагою 1г вартістю 220 грн. У цей час ОСОБА_1 почав чинити опір протиправним діям грабіжників та вступив у бійку з ОСОБА_4, у ході якої останній наніс потерпілому не менше 2-х ударів кулаками у обличчя, а ОСОБА_5, діючи узгоджено із ОСОБА_4, нанесла ОСОБА_1 один удар ногою в голову. Спільними діями підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синців на нижній повіці правого ока, навколо лівого ока, по передній поверхні грудної клітини (3); саден на слизовій верхньої губи зліва, по передній поверхні грудної клітини справа, крововиливи в білкові оболонки обох очей, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №2031 від 27.12.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та тим самим застосовано до потерпілого фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я. Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії із ОСОБА_4, у присутності ОСОБА_6, яка також перебувала у зазначеній квартирі в гостях у потерпілого та стала свідком вказаної події, відкрито викрала зі столу кімнати-спальні квартири ОСОБА_1 належний останньому мобільний телефон «Нокіа 6030», ІМЕІ 352299012620011, вартістю 244 грн., в середині якого знаходився стартовий пакет «МТС»вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилися гроші в сумі 24 грн. У подальшому з відкрито викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця події зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1818 грн.

Крім цього, 03.12.2010 року, близько 1 год. ночі ОСОБА_4, перебуваючи у потязі Первомайськ-Котовськ на умивальнику в туалеті вагону №8 знайшов прозорий поліетиленовий пакет, розгорнувши який виявив в середині суху подрібнену коноплю, яку, розуміючи, що вона є наркотичним засобом, діючи умисно, вирішив незаконно придбати, залишивши собі для подальшого особистого споживання шляхом куріння. Після цього, помістивши указаний поліетиленовий пакет з наркотичним засобом у кишеню куртки, ОСОБА_4, зберігаючи його при собі, незаконно перевіз його до м.Котовська Одеської області, де продовжував незаконно зберігати у одязі. 08.12.2010 року працівниками міліції затримано ОСОБА_4, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та доставлено до приміщення Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, де о 12 год. 00 хв. у службовому кабінеті, працівниками міліції у присутності понятих проведений особистий огляд ОСОБА_4, в ході якого у останнього у плавках, в які той був одягнений, виявлено і вилучено речовину рослинного походження, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи №1309 від 27.12.2010 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуана), масою в перерахунку на висушену речовину 6,886г, яку ОСОБА_4 зберігав без мети збуту для подальшого особистого використання.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України визнав частково та показав суду, що 28.11.2010 року він із своєю співмешканкою ОСОБА_5 виїхав з м. Донецьк до його батьків у м.Котовськ Одеської області. Оскільки прямі потяги до м. Котовська відсутні, вони вирішили зробити пересадку на інший потяг у м.Кіровограді, де вийшли на залізничній станції, на яку прибули близько 18 год. 30 хв. По дорозі у них працівники міліції забрали всі гроші, оскільки він був умовно-достроково звільнений та перебував під адміністративним наглядом у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, а тому вони відійшли від залізничного вокзалу у під’їзд 10-ти поверхового житлового будинку поблизу нього. Деякий час вони перебували у під’їзді, обмірковували, що їм робити далі та яким чином добиратися у м. Котовськ без грошей. Він почув голоси у квартирі на другому поверсі та вирішив зайти до вказаної квартири. Підійшовши до квартири хтось із них подзвонив до вказаної квартири та двері відчинив раніше невідомий йому чоловік, яким є потерпілий ОСОБА_1, у якого на шиї знаходився золотий ланцюжок із золотим хрестиком. У цей момент він наніс потерпілому декілька ударів від яких потерпілий впав на диван у кімнаті, він зайшов у квартиру та зірвав рукою з його шиї ланцюжок з хрестиком, які були із золота, які поклав до кишені своєї куртки. За вказаними подіями спостерігала жінка, яка також перебувала у квартирі. У цей час потерпілий почав чинити йому опір та розпочалася обоюдна бійка, під час якої ОСОБА_5, захищаючи його, нанесла один удар по тілу потерпілого, вкотре подолавши опір потерпілого. Після цього, він забрав зі столику, що був у кімнаті, мобільний телефон, який поклав також до кишені своєї куртки, та разом із ОСОБА_5 вони пішли із квартири та будинку. Вийшовши на вулицю вони зупинили таксі, водію якого ОСОБА_5 на його прохання продала золотий ланцюжок із хрестиком потерпілого за 100 грн., який вона дістала з його кишені. На вказані кошти вони придбали квитки на потяг до м. Первомайськ Миколаївської області, куди попрямували до його друзів. У м. Первомайську вони продали телефон потерпілого за 60 гривень і знов купили білети до м. Котовськ Одеської області, після прибуття у яке він звернувся до районного відділу міліції із зізнанням про вчинений злочин. Того ж дня –в ніч з 7 на 8 грудня 2010 року, додому до його батьків приїхали працівники міліції з м. Кіровограда та запропонували проїхати у місто для з’ясування обставин вчинення злочину стосовно ОСОБА_1, на що вони погодилися, після чого їх затримали. Визнає факт заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, зазначених в обвинуваченні, та кількість і вартість викраденого у нього майна, водночас заперечує факт вчинення злочину за попередньою змовою із ОСОБА_7, вказуючи, що остання участі в ньому не приймала та їй не було відомо про його наміри. Повністю визнає уточнені потерпілим до нього позовні вимоги.

Крім цього, визнає свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України, водночас від дачі показань користуючись своїми процесуальними правами, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.263 КПК України відмовився, пояснивши, що наполягає на своїх показаннях по вказаному епізоду, які надані під час досудового слідства.

У зв’язку з цим судом на підставі ст.301 КПК України оголошено показання ОСОБА_4, надані ним під час досудового слідства по справі, з яких вбачається, що в ніч з 2 на 3 грудня 2010 року близько о 00:35 год., коли він разом з ОСОБА_5 виїхали із м. Первомайськ до м.Котовськ, він зайшов до туалету вагону, де вони їхали, та на умивальнику побачив прозорий поліетиленовий пакет невеликого розміру, всередині, якого знаходилась речовина зеленого кольору рослинного походження, в подрібненому стані. Відкривши пакет він понюхав дану речовину та зрозумів, що це конопля, та залишив його собі, поклавши у ліву зовнішню кишеню куртки, з метою подальшого особистого вживання, шляхом куріння, не маючи намірів збуту. Приїхавши до м. Котовськ до своїх батьків він вищевказану коноплю помістив у свої плавки, де і зберігав її, щоб ніхто не бачив. Про те що він знайшов вищевказану коноплю, він нікому не розповідав. 08.12.2010 року його разом із ОСОБА_5 доставили із м.Котовськ у м. Кіровоград працівники міліції Кіровоградського МВ, які під час оформлення затримання у зв’язку із вчиненням грабежу, у присутності понятих обшукали його в приміщенні Кіровоградського МВ, та з його плавків вилучили вищевказаний пакет з коноплею, яку під час доставки до м.Кіровограда він не встиг викинути, оскільки його руки були в наручниках. Вилучений пакет з коноплею працівники міліції в присутності понятих помістили в поліетиленовий пакет, який прошили, опечатали паперовою біркою, де розписалися він та поняті (т.2 а.с.31).

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України не визнала та показала суду, що 28 листопада 2010 року вона із своїм співмешканцем ОСОБА_4 опинилися на залізничному вокзалі у м. Кіровограді по дорозі із м. Донецьк до м. Котовськ Одеської області. Так як вони не могли перебувати біля залізничного вокзалу, оскільки стосовно ОСОБА_4 був встановлений адміністративний нагляд, а на вулиці було холодно, вони пішли до під’їзду житлового будинку, який знаходився поруч. Постоявши деякий час у під’їзді, вони піднялись поверхом вище, та хтось із них подзвонив у двері квартири. Їм відчинив двері потерпілий ОСОБА_1, якого ОСОБА_4 одразу штовхнув та зайшовши до квартири почав наносити йому удари кулаками. Вона зайшла до квартири за ОСОБА_4 та стояла біля дверей. Потерпілий ОСОБА_1 почав чинити опір ОСОБА_4 та отримувати перевагу, оскільки їй здалося, що він душив ОСОБА_4 на підлозі, у зв’язку з цим вона підійшла та нанесла ОСОБА_1 один удар ногою в область голови. Після цього ОСОБА_4 зі столику в квартирі забрав мобільний телефон та вони вийшли із квартири і під’їзду. Вони сіли в таксі та вона дізналася, що ОСОБА_4 забрав у потерпілого золотий ланцюжок із кулоном, однак цього вона не бачила, який ОСОБА_4 продав водієві таксі за 100 грн. У подальшому вони поїхали до м.Первомайськ Миколаївської області, де ОСОБА_4 продав мобільний телефон потерпілого, а вона також отримала грошовий переказ від матері –400 грн., та у подальшому вони попрямували до м.Котовськ Одеської області, де їх у ніч з 7 на 8 грудня 2010 року затримали працівники міліції та доставили до м.Кіровограда. Заперечує вчинення грабежу стосовно потерпілого, наявність попередньої змови на вчинення злочину із ОСОБА_4, визнає вину у незаконному проникненні до житла та нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому.

Незважаючи на те, що вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України підсудний ОСОБА_4 визнав частково, а підсудна ОСОБА_5 не визнала, їх вина у вчиненні вказаного злочину доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, з яких вбачається, що 28.11.2010 року у вечірній час він перебував у себе вдома за адресою: квартира АДРЕСА_2, із ОСОБА_6 Близько 19:30 год. до нього у вхідні двері хтось подзвонив та коли він відкрив двері у квартиру увірвався раніше невідомий йому чоловік, якого він у подальшому упізнав як ОСОБА_4, який штовхнув його на диван та наніс не менше трьох ударів кулаком руки в область обличчя. У цей час за ОСОБА_4 до квартири зайшла раніше невідома йому жінка, яку він у подальшому упізнав як ОСОБА_5 Нанісши йому удари, коли він знаходився на дивані, ОСОБА_4 зірвав з його шиї золотий ланцюжок 585 проби вагою близько 6г разом з золотим хрестиком 585 проби вагою близько 1г. Потім ОСОБА_4, знявши з себе верхній одяг по пояс, сказав, що буде вступати з ОСОБА_6 в статевий акт. У зв’язку з цим він почав наносити удари ОСОБА_4, поваливши його на підлогу, а ОСОБА_4 наніс йому також близько двох ударів кулаком в обличчя. Він намагався душити ОСОБА_4 та у цей час відчув сильний удар в голову, який, як він зрозумів, нанесла йому ОСОБА_5, яка почала допомагати ОСОБА_4 встати із підлоги. Він вибіг із квартири та звернувся по допомогу до сусіда, а за ним вибігли підсудні. Після цього він помітив, що із квартири зі столу кімнати також зник його мобільний телефон «Нокіа 6030», в середині якого знаходився стартовий пакет «МТС», на рахунку якого знаходилися гроші в сумі 24 грн. Хто його викрав він не бачив, однак ОСОБА_4 постійно знаходився біля нього та якби він це зробив, то він би обов’язково побачив його викрадення. Вказує, що злочином йому заподіяно майнову шкоду на суму 2800 грн. та моральну шкоду на суму 2000 грн., яка полягає у душевних хвилюваннях та порушенні нормального ритму життя, яку просить стягнути із ОСОБА_4

Із показань допитаної у суді свідка ОСОБА_6 встановлено, що вона 28.11.2010 року у вечірній час перебувала в гостях у потерпілого ОСОБА_1 Близько 19 год. 30 хв. в квартиру хтось подзвонив та ОСОБА_1 пішов відчиняти двері, а вона залишилась у кімнаті. У цей час вона почула глухий звук удару та голос незнайомого чоловіка, яким є підсудний ОСОБА_4 Підсудний забіг до квартири, повалив ОСОБА_1 поштовхом на диван та наніс йому не менше трьох ударів руками в область обличчя. Підсудна ОСОБА_5, яку вона в подальшому теж впізнала, також зайшла до квартири та стояла в міжкімнатних дверях, заважаючи їй вийти та викликати допомогу. Потім ОСОБА_4 повідомив, що має намір вступити із нею в примусовий статевий зв'язок, та в цей момент ОСОБА_1 вдалося перевернути ОСОБА_4 та опинитися над ним, тобто отримати перевагу в бійці. У зв’язку з цим ОСОБА_5 вдарила ОСОБА_1 по голові, яким чином наносився удар вона не бачила, але із слів потерпілого після цих подій зрозуміла, що ногою. У подальшому вона побачила як ОСОБА_5 забрала мобільний телефон зі столу та тримаючи в його в руках спільно з ОСОБА_4, який забрав власний верхній одяг, вибігли з квартири. Після вказаних подій вона дізналася від потерпілого, що з його шиї ОСОБА_4 зірвав золотий ланцюжок із хрестиком, який висів на шиї потерпілого, про що на шиї залишився слід. У подальшому вони викликали працівників міліції та швидку медичну допомогу.

Допитаний свідок ОСОБА_9 суду показав, що мешкає в одному під’їзді із потерпілим ОСОБА_1 28.11.2010 року близько 19 год. він вийшов в магазин та у під’їзді побачив чоловіка і жінку, які сиділи на першому поверсі, коло батареї, біля них стояла сумка, з сумки виглядала пляшка. Невідомий чоловік взяв у нього цигарку та він сходив до магазину, після чого повернувся додому. Через деякий час він знову спускався до магазину та побачив, що біля будинку працюють експерти, які повідомили, що у квартирі № 115 було скоєно грабіж. У подальшому за його участю проводили впізнання та він впізнав жінку і чоловіка, якими є підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Він хотів їм зробити зауваження щодо перебування у чужому під’їзді, однак був один та побоювався їх.

Згідно з показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_10, він є сусідом потерпілого ОСОБА_1 та їх квартири знаходяться на одному поверсі поруч. Близько 20 години 28.11.2010 року він почув дзвінок у двері та почувши голос сусіда відчинив двері, незважаючи на те, що з коридору також було чути жіночий голос з вимогою не відчиняти двері. У коридорі він побачив ОСОБА_1, роздягненого по пояс та на його обличчі й тілі були сліди крові, також була гематома під оком, трохи припухлі губи. Навпроти на сходинковій площадці стояла невідома йому жінка та по пояс роздягнутий чоловік, які, з його появою, одразу пішли. У подальшому зі слів ОСОБА_1 він дізнався, що у його квартиру ввірвалися раніше невідомі йому жінка та чоловік, які нанесли йому тілесні ушкодження.

З оголошених у судовому засіданні зі згоди учасників процесу відповідно до ст.306 КПК України показань свідка ОСОБА_11 судом встановлено, що він на початку грудня 2010 року отримав від двох осіб –чоловіка та жінки, які представилися ОСОБА_10 та Тетяною як брат та сестра, за послуги таксі мобільний телефон «Нокіа 6030», а також додав їм ще 25 грн., оскільки їм не вистачало грошей придбати квиток на потяг до м. Котовськ Одеської області (т.1 а.с.46-48).

Крім того, вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- заявою потерпілого ОСОБА_1 про злочин від 28.11.2010 року (т.1 а.с.9);

- протоколом огляду місця події зі схемою та фототаблицею від 28.11.2010 року під час якого встановлено та оглянуто місце злочину - квартиру потерпілого ОСОБА_1, розташовану у АДРЕСА_3, а також під’їзд будинку, з якого вилучено змиви та зіскоби речовини бурого кольору, які оглянуто та визнано речовими доказами по справі (т.1 а.с.13-20, 64-66);

- протоколом зовнішнього огляду від 07.12.2010 року, в ході якого у ОСОБА_11 виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа 6030», ІМЕІ 352299012620011, який було відкрито викрадено у ОСОБА_1 (т.1 а.с.33);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.12.2010 року, під час якого потерпілий ОСОБА_1 упізнав ОСОБА_4, як особу, яка 28.11.2010 року близько 19 год. 30 хв. разом з жінкою у його квартирі нанесла йому близько 5 ударів в обличчя та відкрито викрала належний йому мобільний телефон, золотий хрестик та золотий ланцюжок (т.1 а.с.52-53);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.12.2010 року, під час якого свідок ОСОБА_6 упізнала ОСОБА_4, як особу, яка 28.11.2010 року близько 19 год. 30 хв. разом з жінкою у квартирі ОСОБА_1 нанесла потерпілому близько 5 ударів в обличчя та відкрито викрала належний останньому мобільний телефон, золотий хрестик та золотий ланцюжок (т.1 а.с.54-55);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.12.2010 року, під час якого потерпілий ОСОБА_1 упізнав ОСОБА_5, як особу, яка 28.11.2010 року близько 19 год. 30 хв. разом з ОСОБА_4 проникла до його квартири, завдала йому удар ногою в обличчя, та відкрито викрала належний йому мобільний телефон, золотий хрестик та золотий ланцюжок (т.1 а.с.56-57);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.12.2010 року, під час якого свідок ОСОБА_6 упізнала ОСОБА_5, як особу, яка 28.11.2010 року близько 19 год. 30 хв. разом з ОСОБА_4 проникла до квартири ОСОБА_1, завдала потерпілому удар ногою в обличчя, та відкрито викрала належний останньому мобільний телефон, золотий хрестик та золотий ланцюжок (т.1 а.с.58-59);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.12.2010 року, під час якого свідок ОСОБА_9 упізнав ОСОБА_5 як особу, яка 28.11.2010 року разом з чоловіком перебувала на першому поверсі будинку, де мешкає потерпілий (т.1 а.с.60-61);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.12.2010 року, під час якого свідок ОСОБА_9 упізнав ОСОБА_4 як особу, яка 28.11.2010 року разом з жінкою перебувала на першому поверсі будинку, де мешкає потерпілий (т.1 а.с.62-63);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_4 від 08.12.2010 року, під час якого потерпілий підтвердив власні показання, а підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив факт нанесення потерпілому ним разом із ОСОБА_5 ударів та відкрите викрадення у нього майна (т.1 а.с.131);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_5 від 08.12.2010 року, під час якого потерпілий підтвердив власні показання, а підозрювана підтвердила факт нанесення потерпілому удару ногою в область обличчя, відкритого викрадення нею мобільного телефону з квартири, а також викрадення ОСОБА_4 золотого ланцюжка з хрестиком з шиї потерпілого (т.1 а.с.133);

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_5 від 08.12.2010 року, під час якого свідок підтвердила власні показання, а підозрювана ОСОБА_5 підтвердила факт нанесення потерпілому удару ногою в область обличчя, відкритого викрадення нею мобільного телефону з квартири, а також викрадення ОСОБА_4 золотого ланцюжка з хрестиком з шиї потерпілого (т.1 а.с.135);

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 від 08.12.2010 року, під час якого свідок підтвердила власні показання, а підозрюваний ОСОБА_4 погодився із показаннями свідка, окрім того, що він погрожував вступити із нею в статевий зв'язок (т.1 а.с.137);

- протоколом очної ставки між підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 08.12.2010 року, під час якої ОСОБА_4 підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що на його прохання ОСОБА_5 подзвонила у квартиру потерпілого, який відчинив двері та він наніс йому декілька ударів в область обличчя рукою, зірвавши із його шиї золотий ланцюжок з хрестиком, а ОСОБА_5 під час бійки нанесла потерпілому один удар ногою в область обличчя, а також викрала мобільний телефон потерпілого. Із показаннями ОСОБА_4 повністю погодилася ОСОБА_5 (т.1 а.с.140-141);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицею від 08.12.2010 року за участю ОСОБА_4, під час якої останній на місці вчинення злочину, в квартирі потерпілого ОСОБА_1, показав яким чином він наносив удари потерпілому та зірвав з його шиї золотий ланцюжок із хрестиком (т.1 а.с.144-152);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицею від 08.12.2010 року за участю ОСОБА_5, під час якої остання на місці вчинення злочину, в квартирі потерпілого ОСОБА_1, показав яким чином вона нанесла удар ногою в область обличчя потерпілому та відкрито викрала мобільний телефон зі столику в кімнаті (т.1 а.с.154-161);

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 08.12.2010 року, під час якого потерпілий ОСОБА_1 упізнав відкрито викрадений у ході пограбування 28.11.2010 року належний йому мобільний телефон «Нокіа 6030», ІМЕІ 352299012620011, який оглянуто та визнано речовим доказом по справі (т.1 а.с.85-88);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №5310/26 від 28.12.2010 року, яким встановлено, що вартість відкрито викраденого 28.11.2010 року у ОСОБА_1 мобільного телефону «Нокіа 6030», ІМЕІ 352299012620011, з урахуванням відсотку його зносу, становить 244 грн. (т.1 а.с.95-96);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №5367/26 від 27.12.2010 року, яким встановлено вартість станом цін на 28.11.2010 року ланцюжка із золота 585 проби вагою 6г, з урахування відсотку його зносу, складала 1320 грн., а хрестика із золота 585 проби вагою 1г –220 грн. (т.1 а.с.104-106);

- довідкою КФ ПАТ "МТС Україна»про те, що вартість стартового пакету "МТС", станом на 28.11.2010 року становила 10 грн. (т.1 а.с.109);

- висновком судово-імунологічної експертизи №1113 від 28.12.2010 року, згідно з яким в змиві та зіскобі, що були вилучені при огляді місця події 28.11.2010 року у під’їзді будинку знайдено кров людини. При цьому у змиві крові не виключається можливість домішки крові потерпілого ОСОБА_1 (т.1 а.с.74-75);

- висновком судово-медичної експертизи №2031 від 27.12.2010 року, згідно з яким у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигляді: синців: на нижній повіці правого ока, навколо лівого ока, по передній поверхні грудної клітини (3); саден: на слизовій верхньої губи зліва, по передній поверхні грудної клітини справа, крововиливи в білкові оболонки обох очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.82);

Крім повного визнання ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України його вина у вчиненні вказаного злочину доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Показаннями допитаного у суді в якості свідка ОСОБА_12, з яких вбачається, що він працює старшим оперуповноваженим Кіровоградського МВ УМВС в Кіровоградській області. Ним проводилася перевірка причетності ОСОБА_4 до вчинення грабежу стосовно ОСОБА_1 та 08.12.2010 року вночі він спільно із іншими двома співробітниками міліції на службову автомобілі виїхали до м.Котовськ Одеської області для затримання ОСОБА_4 і ОСОБА_5, де запропонували їм проїхати до Кіровоградського міського відділу міліції для дачі пояснень, на що останні погодилися. Зранку цього ж дня вони разом приїхали до Кіровоградського МВ, де відібрали пояснення у підсудних. Також, після опитування, було прийнято рішення про затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і проведення їх особистого огляду, який проводився в кабінеті №211. На обшук було запрошено двоє понятих, також були інші працівники міліції. Спочатку запропонували ОСОБА_4 віддати заборонені предмети і речі, які в нього є, після чого останній з плавок дістав згорток з речовиною рослинного походження - коноплею, який, як пояснив ОСОБА_4, він знайшов в туалеті поїзду біля умивальника. Вказаний згорток вилучили та запакували у поліетиленовий пакет, який прошили та опечатали біркою, на якій всі учасники слідчої дії поставили підписи. Раніше у м. Котовську та по дорозі особистий огляд підсудних не проводився, оскільки тоді рішення про їх затримання не приймалося.

Аналогічні показанням свідка ОСОБА_12 щодо обставин проведення особистого огляду ОСОБА_4 надали суду показання свідок ОСОБА_13, який працює оперуповноваженим Кіровоградського МВ УМВС в Кіровоградській області, а також свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які, як учасники слідчої дії, підтвердили факт вилучення у ОСОБА_4 під час його особистого огляду згортку з речовиною рослинного походження –коноплею, вагою близько 5-6 г, яку запакували у поліетиленовий пакет, прошили та опечатали біркою, на якій всі учасники слідчої дії поставили підписи.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- протоколом особистого огляду ОСОБА_4 від 08.12.2010 року, під час якого в останнього в плавках виявлено та вилучено поліетиленовий пакет прозорого кольору з речовиною рослинного походження, яка зі слів ОСОБА_4 є марихуаною, яку він зберігав без мети збуту для власного вживання (т.2 а.с.5);

- протоколом огляду предметів від 09.12.2010 року –прозорого поліпропіленового пакету з речовиною рослинного походження вагою у висушеному стані 6,886 гр., які визнано речовими доказами по справі (т.2 а.с.14, 15);

- висновком судово-хімічної експертизи №1309 від 27.12.2010 року, яким встановлено, що речовина, вилучена 08.12.2010 року у ОСОБА_4 є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину з урахуванням речовини, витраченої при попередньому дослідженні, становить 6,886г. (т.2 а.с.22-23).

- довідками про рух поїздів (т.2 а.с.38-40).

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає вину підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів доведеною у повному обсязі, а їх доводи про відсутність попередньої змови на вчинення відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у житло, та невинність у цьому ОСОБА_5, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6, які логічні, послідовні, взаємоузгоджуються та доповнюються іншими доказами, наявними у справі, не викликають сумнівів у суду, з яких встановлено фактичні обставини справи, згідно з якими між підсудними попередньо певним чином були розподілені ролі, згідно з якими ОСОБА_5 подзвонила у двері потерпілого, а коли той відчинив вхідні двері, підсудний ОСОБА_4 не очікувано для потерпілого наніс йому удари кулаком в обличчя з метою незаконного проникнення у квартиру та вони разом зайшли до неї. З метою подолання опору потерпілого у квартирі обоє підсудних наносили йому удари, підсудна ОСОБА_5 перешкоджала ОСОБА_6 виходу із квартири для звернення за допомогою та під час незаконного проникнення у квартиру ОСОБА_4 зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюжок та золотий хрестик, а ОСОБА_5 відкрито, у присутності потерпілого та свідка ОСОБА_6, не приховуючи своїх дій, викрала мобільний телефон потерпілого. Такі дії підсудних, які відрізняються своєю узгодженістю та цілеспрямованістю, раптовістю та чітким спрямуванням на швидке заволодіння матеріальними цінностями з метою швидкого зникнення із місця події, підтверджують наявність умислу на спільне заволодіння чужим майном за попередньою змовою.

Доводи підсудних суд розцінює як такі, що дані з метою пом’якшення покарання та уникнення підсудної ОСОБА_5 відповідальності за вчинене, а тому оцінює їх критично і не може прийняти до уваги. Не заслуговують на увагу також доводи підсудного ОСОБА_4 про те, що коли вони з ОСОБА_5 дзвонили у квартиру потерпілого, наміру на вчинення злочину не було, оскільки вони є надуманими, нелогічними та спростовуються фактичними обставинами справи, згідно з якими, після дзвінка ОСОБА_5 у двері потерпілого, ОСОБА_4 одразу став наносити удари господарю з метою незаконного проникнення у квартиру, а ОСОБА_5, розуміючи це, також одразу зайшла до квартири потерпілого.

Оцінюючи показання підсудних у суді суд враховує також, що із оголошених у судовому засіданні відповідно до ст.301 КПК України у зв’язку із наявними істотними суперечностями показань ОСОБА_4, наданих під час досудового слідства при допиті у якості підозрюваного 08.12.2010 року, вбачається, що у квартиру потерпілого подзвонила ОСОБА_5, а він у квартирі потерпілого зірвав із шиї ОСОБА_1 золотий ланцюжок із хрестиком, а ОСОБА_5 відкрито викрала мобільний телефон (т.1 а.с.118-119). На вказаних показаннях підсудний ОСОБА_4 наполягав при допитах в якості обвинуваченого 09, 13 та 28 грудня 2010 року, визнавши повністю вину у тому, що злочин вчинив за попередньою змовою із ОСОБА_5 (т.1 а.с.167, т.2 а.с.31, 52). Аналогічні показання під час досудового слідства надавала ОСОБА_5 при допиті у якості підозрюваної 08.12.2010 року, згідно з якими саме вона на прохання ОСОБА_4 подзвонила у двері потерпілого, після того, як ОСОБА_4 фізичною силою подолав опір потерпілого вони проникли до квартири, де ОСОБА_4 зірвав із шиї потерпілого ОСОБА_1 золотий ланцюжок з золотим хрестиком, який передав їй, після цього вона також нанесла потерпілому удар ногою в область обличчя та відкрито викрала мобільний телефон (т.1 а.с.128-129). На цих показаннях ОСОБА_5 наполягала при допитах в якості обвинуваченої 09 та 28 грудня 2010 року, визнаючи повністю вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України (т.1 а.с.179, т.2 а.с.85). Наведені показання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неодноразово стабільно підтверджували та посилалися на них при відтворенні обстановки та обставин події 08.12.2010 р. (т.1 а.с.а.с.144-152, 154-161), очних ставках із свідками та потерпілими, а також між собою (т.1 а.с.а.с.105, 131, 133, 135, 137, 140-141).

Оцінюючи показання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового слідства суд бере до уваги, що вказані показання були послідовними, узгоджувалися із показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6 щодо дій підсудних під час вчинення злочину, а тому суд не вбачає підстав ставити під сумнів показання потерпілого та вказаного свідка ОСОБА_6, які раніше із підсудними не знайомі, а тому не мають причин їх оговорити.

Суд вважає із достовірністю встановлені викладені обставини справи, а всі дії підсудних були злагоджені , цілеспрямовані на раптові та швидкі дії у місті, з якого вони одразу ж зникли, сівши на потяг, щоб уникнути затримання, а продавши відкрито викрадене майно, виручені кошти спільно використали на власні потреби.

З огляду на викладене, аналізуючи зібрані по справі та перевірені докази у їх сукупності, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, та за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, перевезення, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту. Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

При призначенні покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб вчинили злочин, віднесений до категорій тяжких, умисний та закінчений, заподіяні потерпілому збитки добровільно не відшкодовано, а ОСОБА_4, крім цього, вчинив також умисний злочин середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується негативно, а за останнім місцем відбування покарання –позитивно, ОСОБА_5 –характеризується позитивно, підсудні офіційно не працювали та не одружені, осудні, на обліках у лікарнях не перебувають. ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, у тому числі особливо тяжкого, ОСОБА_5 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена.

Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи суд вважає за необхідне призначити як підсудному ОСОБА_4, так і підсудній ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строки, необхідні для можливого виправлення і перевиховання кожного з підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів, оскільки їх виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, у зв’язку з тим, що вчинений злочин є тяжким, жодним із підсудних заподіяні потерпілому злочином збитки не відшкодовано, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних злочинів, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин у період умовно-дострокового звільнення від покарання, а ОСОБА_5 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, а тому підсудні представляють суспільну небезпеку для оточуючих та підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні їм покарання суд не вбачає.

Враховуючи ту обставину, що підсудним ОСОБА_4 злочин вчинено під час умовно-дострокового звільнення від покарання у виді позбавлення волі на 1 рік 6 місяців 24 дні згідно з постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.09.2010 року, призначеного за вироком Котовського міскьрайонного суду Одеської області від 21.12.2005 року, покарання ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст.81 КК України слід призначати із застосуванням ст.71 КК України.

Обрані підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такі види покарання, за глибоким переконанням суду, відповідатимуть не тільки тяжкості вчинених ними злочинів та обставинам справи, але й особам підсудних, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_1, який заявлений тільки до підсудного ОСОБА_4 про стягнення 2800 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, та на відшкодування моральної шкоди 2000 грн., суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно із ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків тощо. Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї та близьких родичів.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з підсудного ОСОБА_4 на його користь 2800 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, із яких 2500 грн. вартість відкрито викраденого майна та 300 грн. вартість лікування, підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №5367/26 від 27.12.2010 року вартість станом цін на 28.11.2010 року ланцюжка із золота 585 проби вагою 6г, з урахування відсотку його зносу, складала 1320 грн., а хрестика із золота 585 проби вагою 1г –220 грн. (т.1 а.с.104-106), а згідно з довідкою КФ ПАТ «МТС Україна»вартість стартового пакету «МТС», станом на 28.11.2010 року становила 10 грн. (т.1 а.с.109). Згідно із матеріалами справи мобільний телефон «Нокіа 6030»повернуто потерпілому під розписку (т.1 а.с.89). Вартість лікування потерпілого у сумі 300 грн. визнана підсудним. А тому суд вважає доведеним факт заподіяння потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1874 грн., яка складається із встановленої висновком експерта вартості золотого ланцюжка та золотого хрестика, вартості стартового пакету «МТС», коштів у сумі 24 грн., які знаходилися на його рахунку, а також вартості лікування потерпілого.

Моральна шкода, яка полягає у душевних хвилюваннях потерпілого, спричинених завданням шкоди здоров’ю злочинними діями підсудного, яку потерпілий оцінив у 2000 грн., яку підсудний ОСОБА_4 визнав, на думку суду підлягає повному відшкодуванню, оскільки потерпілий дійсно отримав стрес та душевні страждання, у зв’язку з протиправною поведінкою щодо нього в його ж житлі і це безумовно порушило його нормальний життєвий ритм.

Судові витрати по кримінальній справі відповідно до ст.93 КПК України за проведення хімічних досліджень та експертиз, вилученого у ОСОБА_4 наркотичного засобу у розмірі 773 грн. 28 коп. підлягають стягненню із підсудного ОСОБА_4 на користь держави.

Відповідно до вимог ст.81 КПК України речові докази:

- прозорий поліпропіленовий пакет з наркотичним засобом канабіс вагою у висушеному стані 6,886г, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області –необхідно знищити;

- змиви та зіскоби крові, які долучені до матеріалів кримінальної справи, –необхідно зберігати при матеріалах справи;

- мобільний телефон «Нокіа 6030», переданий під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_1, - підлягає залишенню потерпілому як власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

- за ч.1 ст.309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2005 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

Строк покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 08 грудня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередню - взяття під варту.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Строк покарання засудженій ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, тобто з 08 грудня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередню - взяття під варту.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1874 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, та 2000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових хімічних досліджень та експертиз у розмірі 773 грн. 28 коп.

Речові докази:

- прозорий поліпропіленовий пакет з наркотичним засобом канабіс вагою у висушеному стані 6,886г, –знищити;

- змиви та зіскоби крові –зберігати при матеріалах справи;

- мобільний телефон «Нокіа 6030»–залишити потерпілому ОСОБА_1 як власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а засудженими, які перебувають під вартою, у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_16