Копія  №2-234/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 лютого 2007 року     Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді     Блонського В.К.

при секретарі     Гук О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання недійсною приватизацію та свідоцтва про право власності на житло,

встановив:

 Позивач,  звернулась в суд з позовом до відповідачів,  про поновлення строку позовної давності для часткового оскарження свідоцтва про право власності на житло від 05 серпня 1996 року. Визнати частково недійсною приватизації квартири та частково недійсним свідоцтво про власність на житлову квартиру АДРЕСА_1,  виключивши позивача,  з членів сім'ї ОСОБА_4,  які взяли участь в приватизації цієї квартири. Повернути використаний житловий чек виданий на ім'я позивача.

Свій позов позивач мотивує тим,  що в листопаді 2006 року випадково довідалася про те,  що вона прийняла участь в приватизації житлової АДРЕСА_1. В даній квартирі проживають її батьки та брат.

Згідно свідоцтва про право власності на житло видане відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради 05 серпня 1996 року,  вбачається,  що позивач разом із сім'єю свого батька приватизувала житлову квартиру загальною площею 60.0 кв.м,  використавши житловий чек.

Під час приватизації позивач була неповнолітньою не вникала в дії батьків. Заяву на прийняття участі в приватизації квартири не писала,  її батьки також не писали,  на обліку перебуваючих для поліпшення житлових умов не перебувала,  житлового чека не підписувала для його погашення.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги ,  пояснивши,  що оскільки про порушені права їй стало відомо тільки в листопаді 2006 року,  а приватизація завершилася в 1996 році тому вона пропустила строк позовної давності. Але так як позивач про це взнала тільки тепер,  тому вона просить цей пропущений строк вважати з поважних причин. Бо вона не знала і не могла знати до цього часу про її порушене право.

Позивач просить визнати незаконними розпорядження та свідоцтво про право власності в частині приватизації квартири на неї,  так як на дату приватизації вона була неповнолітньою.

Відповідачі позовні вимоги визнали,  пояснивши,  що приватизацію на дочку мати провела без її згоди.

Представник міської ради в судове засідання не з»явився,  згідно заяви просить

2

справу розглядати у його відсутності,  при вирішенні справи покладається на думку суду.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає задоволенню ,  з таких підстав.

Згідно п.2  ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року,  передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї,  які постійно мешкають в даній квартирі.

Так як позивач,  не підписувала заяву про приватизацію квартири,  а це за неї зробила її мати,  на дату приватизації її постійне місце проживання було за іншою адресою,  таку приватизацію слід визнати такою,  що не відповідає вищезазначеній нормі закону.

На підставі наведеного,  керуючись  ст. 8 п.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду",   ст.  ст.  10, 11, 57, 60-65,  212-215 ЦПК України,  суд,

вирішив:

В задоволенні позову відмовити .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.