Справа №22ц - 2537 /2008р. Категорія ЦП: 5
Головуючий у першій інстанції - Єщенко О.В. Доповідач - Троїцька Л.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29» травня 2008р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого -Троїцької Л.Л.,
суддів - Сидоренко І.П., Каранфілової В.М.,
при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розподіл спільного майна подружжя і просила суд розділити між нею та відповідачем сумісно нажите майно таким чином:
- домоволодіння АДРЕСА_1 у м.Котовськ, Одеської області вартістю
64 684грн., розділити між ними в натурі, виділивши їй у власність жилий будинок літ."3",
кухню 1-1, площею 10,1кв.м., вартістю - 9795грн.; кімнату 1-3, площею 15,3кв.м.,
вартістю 13 323грн.; літню кухню - літ."А", вартістю - 4132грн. Всього на суму
26 250грн., що складає 44М00 частин домоволодіння.
Відповідачу виділити прибудову літ. „з-З", вартістю 4298грн., кімнату 1-2, площею 10,7кв.м., вартістю 9318грн.; прибудову з погрібом літ."3,3-1", вартістю 5490грн.; сарай літ."Ж", вартістю 1509грн.; літню кухню літ.'Т,г", вартістю 6657грн.; гараж літ."К", вартістю 5979грн. Всього на суму 33 251грн., що складає 56М00 частин домоволодіння.
Огорожу №1,2, дворовий туалет літ."И" залишити в загальному користуванні.
В порядку переобладнання зобов'язати її провести закриття дверних пройомів в приміщеннях 1-1,1-2, вартістю 397грн. і установити двері з назовні в приміщенні 1-1 -вартістю робіт 246грн.
Відповідача зобов'язати підвести до виділеної їй квартирі газопостачання з установкою газового котла, вартістю робіт 2395грн.; розводку електропроводки, вартістю робіт 905грн.; підвести водопостачання і каналізацію, вартістю робіт 1528грн., а також установити двері в приміщення літ. 1-2, вартістю 246грн.;
· домоволодіння АДРЕСА_2 у м.Котовськ, Одеської області вартістю 8292грн., виділити їй у власність.
· все рухоме майно, перелічене в позовній заяві, вартістю 14 150грн. присудити відповідачу, стягнувши з відповідача на її користь грошову компенсацію в сумі 2061грн. за різницю в долях, а також понесені по справі судові витрати (а.с.2-3).
28.11.2007р. позивачка уточнила вимоги і просила виключити розподіл рухомого майна на загальну суму 14 159грн., а також просила залишити за нею 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 і частину земельної ділянки та
2
1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 і частину земельної ділянки (або компенсувати вартість 1\2 частини даного домоволодіння) (а.с.70).
17.12.2007р. ОСОБА_2. фактично доповнила позов вимогами про розподіл земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 у м.Котовськ, надану ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Котовської міської ради від 18.05.2000р. (а.с.84,90).
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 13.10.1973р. по 16.05.2007р. вони з відповідачем перебували у шлюбі. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Під час шлюбу придбали у сумісну власність домоволодіння АДРЕСА_1 та домоволодіння АДРЕСА_2 у м.Котовськ, Одеської області.
Так як відповідач відмовляється провести розподіл майна добровільно, вона просила суд задовольнити її вимоги.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2007р. позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені частково.
Суд визнав спільною власністю подружжя та провів розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до другого варіанту розподілу.
Суд виділив:
· позивачці частину домоволодіння як співвласнику 1, яка складається з: кухні 1-1, вартістю 8 795грн., кімнати 1-3, вартістю 13 323грн., літньої кухні літ „А", вартістю 4 132грн., а всього на суму 26 250грн., що складає 44М00 частини домоволодіння та визнав за нею право власності на вказану частину домоволодіння;
· ОСОБА_1 частину домоволодіння як співвласнику 2, яка складається з: прибудови літ."33", вартістю 4 298грн., кімнати 1-2, вартістю 9 318грн., прибудови з погребом літ. „3.3і", вартістю 5 490грн., сараю літ. „Ж", вартістю 1 509грн., літньої кухні літ.'Т,г", вартістю 6 657грн., гаражу літ. „К", вартістю 5 979грн., а всього на суму 33 251грн., що складає 56X100 частин домоволодіння та визнав за ним право власності на вказану частину домоволодіння.
Витрати по переобладнанню житлового будинку в дві ізольовані квартири в сумі 5 717грн. розподілив між сторонами у співвідношенні 50\50.
Суд стягнув з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. грошову компенсацію в сумі З 500грн. 50коп., частину держмита в сумі 158грн., частину витрат на ІТЗ розгляду справи - 15грн. та частину вартості проведення експертизи в сумі 261грн. 50коп., а всього З 935грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2. в частині розподілу домоволодіння АДРЕСА_2 в м.Котовськ, Одеської області - залишив без розгляду.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2. у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з того, що будинок АДРЕСА_1 в м.Котовську є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя на підставі ст.62 СК України в зв'язку з тим, що майно під час шлюбу істотно збільшилось в своїй вартості внаслідок проведеного в ньому ремонту і відповідних добудов. Всі роботи проходили за участю позивачки.
Проводячи реальний розподіл вказаного будинку, суд вважав за доцільне прийняти 2 варіант розподілу згідно висновків експертизи, враховуючи при цьому не тільки розподіл житлового будинку та господарчих будівль, а й господарчих будівль самовільно побудованих.
3
Залишаючи без розгляду позов у частині розподілу домоволодіння АДРЕСА_2 в м.Котовськ, суд виходив з того, що згідно з висновком судово-технічної експертизи домоволодіння не може бути розділено, а сторони не погоджуються на сплату один одному вартості належної їм частки.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може, оскільки вони зроблені з порушенням матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, так як вимоги про визнання права загальної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 позивачка не заявляла. А згідно доказів, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що спірний будинок являється приватною власністю відповідача в порядку спадкування після смерті його матері та рішення виконкому Котовської міської ради №474 від 03.11.1994р. (а.с. 17-22).
Проводячи розподіл вказаного будинку по 2-му варіанту судової будівельно-технічної експертизи, суд не врахував те, що вказаний варіант можливо розглядати лише при отриманні відповідних документів на самовільно побудовані будівлі (а.с.42).
Крім того, в порушення ст.152 ЖК України, при реальному розподілу домоволодіння судом не отримано від сторін згоду виконкому Котовської міської ради на його переобладнання та перепланування.
Також суд не зазначив в рішенні, на яку із сторін покладається обов'язок по переобладнанню будинку в дві ізольовані квартири.
В порушення ст.207 ЦПК України суд залишив без розгляду позов ОСОБА_2. в частині розподілу будинку АДРЕСА_2, посилаючись лише на висновки експертизи про неможливість розподілу цього будинку.
Із позовних заяв позивачки також вбачається, що вона просила провести розподіл земельних ділянок, що знаходяться біля спірних будинків, а також земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3.
Між тим, суд не уточнив вимоги позивачки стосовно земельних ділянок і взагалі не розглянув їх по суті.
Враховуючим викладене, колегія вважає, що рішення суду як постановлене з порушенням вказаних норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України.
При новому розгляді справи, суду слід уточнити заявлені вимоги, і, в залежності від встановленого, розглянути їх відповідно до чинного законодавства.
Керуючись ст.303, п.5 ч.1 ст.307, ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
4
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2007р. скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.