ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
"01" лютого 2007 р. | справа № 20-5/028 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Євдокимова І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
за адміністративним позовом Військової частини А 4420 (98400 м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 42)
до Контрольно-ревізійного управління командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (99003 м. Севастополь, вул. Комуністична, 4)
про визнання нечинним акту перевірки фінансово-господарської діяльності
за участю представників:
Позивач –Гундер С.В., представник, довіреність № 76 від 31.01.2007;
Позивач –Нестерук М.М., представник, довіреність № 77 від 31.01.2007;
Відповідач –Василенко А.М., юрисконсульт, довіреність № 234/2-71 від 31.01.2007.
встановив:
Військова частина А 4420 звернулась в суд з позовною заявою до Контрольно-ревізійного управління командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, про визнання нечинним акту перевірки фінансово-господарської діяльності військової частини А 4420 від 27.12.2005 в частині, яка стосується переплати військовослужбовцям в/ч А 4420 грошового забезпечення на суму 12470,90 грн.
Позов мотивовано тим, що зазначений акт прийнятий з порушенням діючого законодавства України.
Ухвалою суду від 09.01.2007 позовна заява була залишена без руху з тих підстав, що позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаною ухвалою суд запропонував усунути в строк до 22.01.2007 відповідні недоліки позовної заяви.
Позивач 22.01.2007 надав до суду додаток до матеріалів справи, яким усунув вказані недоліки.
Ухвалою від 23.01.2007 відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначено на 01.02.2007.
Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку, про те що, провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з п. 1 Роз’яснень Президії Вищого Господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.
Відповідно до п. 6.2 Роз’яснень Президії Вищого Господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, спірний акт не є юридичним актом: ні індивідуального характеру, ні нормативно-правовим актом, а тому суд закриває провадження у справі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Керуючись статями 17, 111, 121, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі № 20-5/028.
Суддя І.В. Євдокимов
Розсилка:
1. Військова частина А 4420 (98400 м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 42)
2. Контрольне-ревізійне управління командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (99003 м. Севастополь, вул. Комуністична, 4)
3. справа
4. наряд