ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"02" лютого 2007 р. |
справа № 20-5/003 |
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2(АДРЕСА_2)
про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення заборгованості в сумі 10327,50 грн.
Суддя Євдокимов І.В.
Представники :
Позивач: не з'явився;
Відповідач: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, СПД ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, СПД ОСОБА_2, про розірвання договору купівлі-продажу від 27.09.2006 та стягнення заборгованості в сумі 10327,50 грн., з яких: 8500,00 грн. -основна заборгованість, 1827,50 грн. -пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовившись від виконання замовлення не повернув суму попередньої оплати.
Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючі свої заперечення тим, що він не відмовлявся від виконання зобов'язань.
Представники сторін на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.53).
Представникам сторін в судовому засіданні 16.01.2007 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарські процесуальні кодекси України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши надані докази, суд, -
В с т а н о в и в :
27.09.2006 між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) був укладений договір без номеру.
Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця вироби, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору загальна сума договору складає 70000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 10000,00 грн., яка була сплачена позивачем по квитанції № НОМЕР_1 (а.с. 12).
12.10.2006 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача була додатково перерахована сума в розмірі 8500,00 грн. (а.с. 12), а всього позивачем перераховано на користь відповідача 18500,00 грн.
Протягом переговорів 21.11.2006 з відповідачем було досягнуто згоди про те, що кошті в сумі 10000,00 грн. зараховуються в вартість робіт по ремонту приміщень магазину в м. Севастополі у АДРЕСА_3, який належить позивачеві (а.с.30).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням здійснити постачання корпусної меблі або повернути попередню оплату у сумі 8500грн. (а.с. 27-28), але відповіді не отримав.
Відповідно до п. 7.3 договору у випадку відмови Постачальника від постачання виробів, останній повертає Покупцеві суму попередньої оплати на протязі 3-х банківських днів з моменту визначеного п. 4.2 договору, тобто до 30.10.2006.
Доказів повернення попередньої оплати на день прийняття рішення відповідачем не представлено.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Відповідно до п. 7.4 договору у випадку несвоєчасної сплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% місячній плати за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Але позивачем нарахована пеня в розмірі 1827,50 грн. за період з 30.10.2006 по 12.12.2006, та яка була розрахована виходячи із розміру 0,5% за кожний день прострочення, тому пеня підлягає стягненню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Постановою національного Банку України № 207 від 06.06.2006 визначено, що з 10 червня 2006 розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5% річних.
Таким чином, пеня підлягає стягненню частково в сумі 170,23 грн. за період з 22.11.2006 по 12.12.2006, з наступного розрахунку суду: 8500*(8,5%*2) :365*20/100=79,17 грн.
Остаточно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 8670,23 грн., з яких: 8500,00 грн. -основна заборгованість, 170,23 грн. -пеня.
Позивач також у позовній заяві просить суд розірвати договір укладений між сторонами.
Суд вважає цю вимогу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 171,39 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2(АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) заборгованість в сумі 8579,17 грн., з яких: 8500,00 грн. -основна заборгованість, 79,17 грн. -пеня, витрати по сплаті державного мита в сумі 171,39 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Розірвати договір договору купівлі-продажу від 27.09.2006, укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2(АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає)
4. В інший частині позовних вимог СПД ОСОБА_1 відмовити.
Суддя І.В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
07.02.2007
Розсилка:
1. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
2. СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
3. Справа
4. наряд