Справа № 2-а-11425/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:          головуючого – судді Бурлаки О.В.,

                    при секретарі – Стойко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення ДПС з обслуговування м. Кіровограда ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 002152 від 06.04.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.           Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, де позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, суд визнає, що відповідач-суб’єкт владних повноважень не з’явився до суду без поважних причин, а тому справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно даних, вказаних у постанові ОСОБА_1, 06.04.2011 року, о 15 год. 50 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Кірова в м. Кіровограді, при наданні переваги в русі транспортному засобу на перехресті з вул. В.Пермська заїхав за світлофорний об’єкт при забороняючому(жовтому) сигналі світлофора, чим порушив п.16.3 ПДР України, а відтак скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

В позові, в обґрунтування вимог, позивач зазначив, що при вищезазначених обставинах він розпочав рух на перехресті на зелений миготливий сигнал світлофора, який дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Вважає, що ним не було допущено будь-яких порушень ПДР.           

          Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку, щодо часткового задоволення заявленого адміністративного позову.

          06.04.2011 року інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі вказаного протоколу, інспектором винесена постанова серія ВА1 № 002152 від 06.04.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу.

При дослідженні постанови про адміністративне правопорушення ВА1 № 002152 від 06.04.2011 р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом встановлено порушення вимог КУпАП.

          Інспектор як посадова особа при винесенні постанови про накладення стягнення (тобто заповнення бланку відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 “Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС”) не може визнати винною особу, що притягається до відповідальності, чим порушує ст. 33 КУпАП, не може передати матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд, громадської організації або трудового колективу, чим порушує ст. 21 КУпАП, не може звільнити від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, чим порушує ст. 22 КУпАП, не може застосувати жодного виду адміністративного стягнення крім попередження та штрафу в порушення ст.ст. 22, 24, 38, 247, 284 КУпАП.

          Тому, відповідно до вищевикладеного, інспектором при складанні постанови дійсно порушено ст.ст. 21, 22, 24, 33, 34, 35, 36, 284 КУпАП, тобто вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постанові відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.

          Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

          Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.

          Згідно п.4 ч.1 ст.293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

          Ні матеріалами справи, ні поясненнями позивача в позові не доведено саме визнання дій інспектора неправомірними, та не зазначено в чому саме виражаються неправомірність та протиправність дій інспектора, але і не знайшли свого підтвердження факти протиправної, винної (умисна або необережна) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

          Також, не встановлено, що позивач, як особа, що вчинила правопорушення, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

           Призначаючи стягнення суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, матеріальний стан.

          Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

          Враховуючи вищевикладене, письмові доводи позивача щодо вимушеної зупинки транспортного засобу та те, що вищевикладене діяння є малозначним, суд вважає, що в даному випадку згідно ст.22 КУпАП, ОСОБА_1 може бути звільнено від адміністративної відповідальності з винесенням йому усного зауваження.

          ОСОБА_3 Анатолійовича підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення.

          На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заявленого адміністративного позову, а саме: постанову серії ВА1 № 002152 від 06.04.2011 року винесеної інспектором відділення ДПС з обслуговування м. Кіровограда ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу – змінити в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, тобто ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП та враховуючи ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності звільнити, обмежившись усним зауваженням.

          Керуючись ст.ст. 22, 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 11, 71, 72, 94, 158, 161-163, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.          

          Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВА1 № 002152 від 06.04.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, змінити, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП та враховуючи ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності звільнити, обмежившись усним зауваженням.

          В решті позовних вимог відмовити.

          Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_4