Справа № 755/6191/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"05" вересня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Вернидубова Я.І.

при секретарі Базюнь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод", Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ УВМС України у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод", Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ УВМС України у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що вона є наймачем кімнати АДРЕСА_1, що підтверджується ордером на жиле приміщення № 68, видане Державною адміністрацією залізничного транспорту України Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод". Відповідач ОСОБА_2 з 2003 року був прописаний в вищезазначеній кімнаті, але після розірвання шлюбу з позивачкою 31.03.2006 року відповідач в спірній кімнаті не проживає, будь-яких особистих речей відповідача в квартирі немає, витрати по утриманню житла відповідач не несе. Тому позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування спірною кімнатою.

Позивач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" та ВГІРФО Дніпровського району м. Києва в судове засідання не з'явились, але надіслали листи, в яких просять суд розглянути справу у їх відсутність та постановити по справі рішення відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, кімната АДРЕСА_1 відповідно до ордеру №68 від 25.01.2005 року надана ОСОБА_2 та членам його сім"ї (а.с.6).

Відповідач після розірвання шлюбу, тобто 6 останніх років в кімнаті не проживає, ніяких перешкод в користуванні кімнатою відповідачу мешканці квартири не створювали, позивач змушена самостійно сплачувати комунальні послуги за відповідача.

Факт не проживання відповідача у кімнаті АДРЕСА_1 підтверджується актами від 13.06.2007 року, від 15.04.2008 року, 17.03.2009 року, від 12.05.2010, від 08.08.2012 року,12.02.2013 року (а.с.8-13).

Довідкою №241 виданою ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" від 05.03.2013 року підтверджується, що на даний час в квартирі зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 (а.с.5).

Згідно із ст. 71 ч. 1 Житлового кодексу УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців, а відповідно до ст. 72 Житлового кодексу УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" № 2 від 12.04.1985 року, згідно із ст.107 Житлового кодексу УРСР наймач або член його сім"ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача у спірній кімнаті дійсно перешкоджає позивачу здійснювати її право власності, а позивач має право вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 213, 215, 218,223, 226 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод", Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ УВМС України у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя