пр. № 1-кп/759/43/14
ун. № 759/16822/13-к
У Х В А Л А
22 квітня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Васильєвої К.О.,
при секретарі: Кошик М.Й.,
сторони кримінального провадження: прокурор Кушнір О.В., обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 24 жовтня 2013 року. ОСОБА_1 утримується під вартою з 22 жовтня 2013 року. Ухвалами суду від 18.12.2013 року, 11.02.2014 року, 07.04.2014 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено до 15.02.2014 року, 11.04.2014 року, 22.04.2014 року відповідно.
У зв'язку з тим, що судовий розгляд даного кримінального провадження на даний час не завершено, а строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується, за ініціативою суду на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики переховування, нез'явлення на виклик суду, вчинення нового злочину, які не зменшилися на даний час, вважав за необхідне продовжити строк його тримання під вартою.
Захисник, якого підтримав обвинувачений, вважала, що не має підстав для продовження строку тримання під вартою, прокурором не доведено заявлені ризики та просила змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання або передати обвинуваченого на поруки матері.
Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, вважаю, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити з наступних підстав.
До цього часу залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), вчинити інше кримінальне правопорушення, ймовірність реалізації вказаних ризиків не зменшилася на даний час і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1; мотиви, за яких ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим, в тому числі за аналогічний злочин, вчинив дії в яких він обвинувачується; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку засудження за вчинення тяжкого злочину (ст. 12 КК України). За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, вік та стан здоров'я ОСОБА_1, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, дані про його особу, сімейний стан, відсутність постійного місця роботи, наявність численних судимостей, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.
Що стосується посилань захисту на невинуватість обвинуваченого у вчиненні даного злочину на підставі його показів, то суд вважає такі посилання передчасними, оскільки показанням обвинуваченого та іншим доказам буде надана судом оцінка в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку у справі.
Проте, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому розміру застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 205, 331 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - тримання під вартою - продовжити на строк на сорок чотири дні, тобто по 04 червня 2014 року (включно) і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 50 (п'ятдесяти) розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 60900 (шістдесят тисяч дев'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до Святошинського районного суду м. Києва із встановленою періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Святошинського районного суду м.Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий: К.О. Васильєва