Справа № 755/18504/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Вернидубова Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації та зобов'язати управління виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації та зобов'язати управління виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 червня 2011 року по 1 серпня 2013 року у розмірі 18068,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, застрахована особа в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно наказу від 11 серпня 2011 року № 147 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва проти позову заперечувала.

На підставі ст. 183-2 КАС України розгляд справи проводиться у скороченому провадженні, без виклику сторін, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, застрахована особа в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно наказу від 11 серпня 2011 року № 147 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Згідно ст.43 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду; Управлінню праці та соціального захисту населення не делеговано повноваження щодо розпорядження коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно ст.4 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми"покриття витрат на виплату допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до п.22 Постанови КМ України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між з 1 січня 2010 року 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш ніж 130 грн.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та ";Про Державний бюджет України на 2012 рік" будь-яких обмежень у розмірі допомоги по догляду за дитиною, що передбачена ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", прийнято не було, а тому відповідач повинен був при обчисленні розміру допомоги по догляду за дитиною діяти у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми".

Позивачка ОСОБА_1 інших додаткових документів для перерахування допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, за 2011 - 2012 роки до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. києві державної адміністрації не надавала.

Виходячи з обставин справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, а також 3 особа, приймаючи рішення про визначення розміру належних до виплати та виплаті позивачці ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку з моменту призначення допомоги діяли в межах Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми"і будь-яких порушень при цьому допущено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження і є безпідставними, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено у повному обсязі.

Керуючись ст.9, 11, 86, 159, 160 КАС України, на підставі ст. ст.3, 4, 13-15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації та зобов'язати управління виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною -відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: