Справа №22к-1622/07

Головуючий у 1 інстанції - Кравцов О.В.

Доповідач-Панченко М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2007 року   м.Київ

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

Головуючого  -           Качана В.Я.

Суддів -           Вовченка В.М.

Білич І.М.

Мороз Л.Л.

Панченка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись з позовами до відповідача ОСОБА_2 і просили відшкодувати на їх користь матеріальну та моральну шкоду в зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Свої позовні вимоги обґрунтували тим, що 16 вересня 2003 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ВАЗ-2112" державний номер НОМЕР_1, рухаючись в крайній лівій смузі по вул. Данилевського в м.Донецьку, в порушення Правил дорожнього руху, здійснив наїзд на нерухомий автомобіль „ГАЗ-24" державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу Плетньову Василю

Васильовичу, заподіявши останньому матеріальну шкоду в зв"зку з пошкодженням автомобіля.

Від цього удару автомобіль „ГАЗ-24" державний номер НОМЕР_2, виштовхнуло на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення указаного автомобіля з автомобілем „Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_3, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням позивача ОСОБА_1, що викликало заподіяння матеріальної шкоди останньому.

Згідно висновків спеціаліста-товарознавця Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Донецькій області, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3

заподіяна матеріальна шкода, відповідно, 15.296, 31 грн. та 4.130, 97 грн.

Вважали також, що в результаті указаних протиправних дій відповідача ОСОБА_2, їм заподіяно моральну шкоду.

Рішенням Пролетарського районного суду м.Донецька від 3 серпня 2004 року, позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Частково задовольняючи позови, суд виходив з того що відповідачем ОСОБА_2 не дотримано вимог п.12.3 Правил дорожнього руху, яким зобов'язано водія у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об"єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об"їзду перешкоди.

Рішенням Судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2005 року указане рішення скасоване та ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що відповідач ОСОБА_2, який керував автомобілем „ВАЗ-2112", державний номер НОМЕР_1, не мав технічної можливості виконати вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, оскільки автомобіль „ГАЗ-24" державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_3, виїхав на його смугу руху та зупинився перед ним раптово.

В касаційній скарзі до Верховного Суду України позивач ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційної інстанції, як незаконне та необгрунтоване, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є таким, коли суд, виконавши вимоги цивільного процесуального законодавства та всебічно перевіривши обставини і встановивши юридичні факти, які згідно з нормами права мають значення для розкриття наявних між сторонами правових відносин, вирішить справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 3 серпня 2004 року та рішення Судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2005 року не відповідають зазначеним вимогам та постановлені з порушенням норм матеріального права.

Постановляючи рішення, суди керувалися не перевіреними доказами.

Так, суд першої інстанції, призначаючи ухвалою від 1 квітня 2004 року автотехнічну експертизу поставив перед експертами питання щодо технічної можливості учасників дорожньо-транспортної пригоди уникнути ДТП.

Згідно висновку судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи від 23 червня 2004 року зазначено, що відповісти на зазначене питання неможливо, оскільки судом не надано експертній установі необхідних вихідних даних обставин дорожньо-трапнспортної пригоди /а.с.92/.

Між тим, незважаючи на те, що наявність чи відсутність технічної можливості у учасників даної дорожньої пригоди уникнути ДТП має важливе значення для вирішення цього спору, суди першої та апеляційної інстанції не взяли це до уваги, а судові висновки зробили фактично, на припущеннях.

Необхідними елементами складу цивільного правопорушення як підстави деліктної відповідальності (ст.440 ЦК 1963 p.) є шкода, протиправна поведінка, причинний зв"язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.

Суду першої інстанції належало в судовому засіданні встановити: швидкість руху автомобіля „ВАЗ-2112"; на якій відстані перебували автомобілі „ВАЗ-2112" та „ГАЗ-24", на момент, коли останній виїхав на крайню ліву смугу, по якій рухався автомобіль „ВАЗ-2112"; з якою швидкістю рухався автомобіль „ГАЗ-24", в момент, коли він виїхав на крайню ліву смугу; скільки часу пройшло з моменту повної зупинки автомобіля „ГАЗ-24" до моменту наїзду на нього автомобіля „ВАЗ-2112"; з якою швидкістю рухався автомобіль „Форд-Транзит"; на якій відстані перебував автомобіль „Форд-Транзит" від автомобіля „ГАЗ-24" в момент, коли останній викотився від удару на його смугу руху.

Також необхідно з"ясувати інші вихідні дані, які на думку суду чи експертів будуть необхідними для визначення технічної можливості у водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уникнути ДТП.

Крім того, якщо судом буде встановлено, що автомобіль „ГАЗ-24" на момент наїзду на нього автомобіля „ВАЗ-2112" перебував в рухомому стані, в питаннях, які

будуть поставленні на експертизу, врахувати цю обставину та визначити технічну можливість уникнути ДТП у водія автомобіля „ГАЗ-24" ОСОБА_3.

Враховуючи, що судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 3 серпня 2004 року та рішення Судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.