Судове рішення #42991511

Справа №11-290/12Головуючий у І інстанціїЛаврік

Категорія42Доповідач у 2 інстанції Габрієль

23.02.2012





УХВАЛА

Іменем України


22 лютого 2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

                                        головуючого судді Левчука О.Д.,

                              суддів Габрієля В.О., Полосенка В.С.

з участю прокурора Стаховської Н.О.

                     адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого слюсарем в Фастівській ЖЕК, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

- засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі в кримінально виконавчий установі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою в СІЗО № 13.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з часу взяття його під варту, тобто з 29 листопада 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 27763,57 грн. та моральну шкоду в розмірі 75 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 75 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, пов’язані з проведенням автотехнічної експертизи в розмірі 1519 грн., транспортно- трасологічної експертизи в розмірі 1367 грн. та автотехнічної експертизи в розмірі 1519 грн.

Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст.81 КПК України.


За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 13 червня 2011 року біля 01 год. 15 хв., в порушення вимог п. 2.1/а/ Правил дорожнього руху «Водій механічного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; п. 2.9/а/ ПДР «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння керував технічно справним мотоциклом марки «Ява 350»д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_5


Так, ОСОБА_2 13 червня 2011 року біля 01 год. 15 хв., рухаючись зі швидкістю 60 км/год по проїзній частині, що має по одній смузі для руху транспортних засобів в протилежних напрямках загальною шириною 7,10 м. по вул. Леніна у с. Веприк Фастівського району Київської області в порушення вимог п. 1.3 ПДР України «Учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати ПДР України», дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров’ю громадян; п.2.3 /б/ ПДР України «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну»; та п. 12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди»допустив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинення керованого транспортного засобу та здійснив наїзд на пішохода неповнолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5. В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла ОСОБА_6 13.06.2011 року померла у Фастівській ЦРЛ.


Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 71/132 від 26.09.2011 року при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявленні ушкодження, зокрема: перелом 9-го ребра справа, крововиливи в прикореневі ділянки легень, розрив печінки, крововилив в шлунково-ободову зв’язку, крововилив в брижу кишківника, перелом кісток тазу, крововилив в стінку сечового міхура, обширний заочеревинний крововилив зліва, крововиливи в біля ниркову клітковину з обох сторін і під капсулу зліва, перелом правої стегнової кістки, розриви малих статевих губ, рани, садна і синці голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. Всі пошкодження складають поєднану травму тіла, що виникла від дії тупих предметів, можливо під час події, вказаної в постанові, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та лежить в прямому причинному зв’язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_6 настала в результаті переломів тазу і правої стегнової кістки з гострою крововтратою та розвитком шоку.


В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок змінити та призначити засудженому покарання із застосуванням ст. 74 КК України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок є незаконним та необґрунтованим, а призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що суд першої інстанції призначаючи покарання не у повній мірі врахував всі обставини, які пом’якшують покарання підсудного, а саме: щире каяття останнього та активне сприяння розкриттю злочину; визнання своєї вини, позитивну характеристику підсудного; наявність постійного місця проживання та реєстрації; те, що ОСОБА_2 виховується однією мамою, яка постійно хворіє; намір ОСОБА_2 відшкодувати в подальшому потерпілим завдану матеріальну та моральну шкоду; стан потерпілої, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння і в односторонньому порядку могла уникнути ДТП.


В поданих потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду запереченнях на апеляцію адвоката засудженого, останні просять вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію без задоволення.. Свої вимоги обґрунтовують тим, що доводи апеляції є надуманими та безпідставними. Вважають, що призначене ОСОБА_2 покарання відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначають, що вирок суду є законним та справедливим, а покарання призначено з врахуванням всіх обставин, що пом’якшують покарання . Не погоджуючись з доводами апелянта про те, що ОСОБА_6 перебувала в тяжкому стані алкогольного сп’яніння та в односторонньому порядку могла уникнути зіткнення, зазначають, що з висновком експерта відносно наявності в крові ОСОБА_6 4,29 % етилового спирту, вони не згодні та в матеріалах справи відсутні докази того, що потерпіла могла уникнути зіткнення в односторонньому порядку. Вважають, що ОСОБА_2 не заслуговує застосування до нього статті 74 КК України.


Заслухавши суддю-доповідача, захисника в інтересах засудженого ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, думку прокурора, який вважає, що вирок суду слід залишити без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.


Винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину за обставин, викладених у вироку суду, доведена в сукупності наявними у справі доказами та учасниками судового розгляду не оспорюється.


Порядок дослідження доказів під час розгляду даної справи було визначено судом першої інстанції у відповідності до ст. 299 КПК України, а саме: визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються та постановлено обмежитись допитом підсудного, потерпілих, та вивчити характеризуючи дані на підсудного.

Щодо встановленого порядку дослідження доказів засуджений та його захисник, а також потерпілі не заперечували. При цьому вказаним особам, у відповідності до ст. 299 КПК України, було роз’яснено наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів.


Дії ОСОБА_2 міськрайонним судом вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме порушення п.п. 1.3, 1.5, п.2.1. (а), 2.3 (б), 2.9 (а), 12.3 Правил дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6


Суд першої інстанції, згідно положень ст. 65 КК України та вимог постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»від 24 жовтня 2003 року №7 ( із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №11), при призначенні засудженому ОСОБА_2 покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.


Суд вірно встановив, що ОСОБА_2 має молодий вік, позитивно характеризується, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставиною, яка пом’якшує покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.


При цьому суд врахував, що скоєний ОСОБА_2 злочин є тяжким. Визнав обставиною, що обтяжує покарання скоєння злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.


Також при призначенні покарання судом враховано думку потерпілих, які просили призначити ОСОБА_2 покарання лише у вигляді позбавлення волі строком на 8 років та зазначали, що ОСОБА_6 була єдиною дочкою ОСОБА_4 та онукою ОСОБА_3, трагічна загибель останньої повністю змінила їх життя та значно погіршила їх здоров’я. Вказували, що переживають сильні душевні страждання у зв’язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2, який вчинив відносно ОСОБА_6 злочинні дії та позбавив їх надії на майбутнє, віри в людей та справедливість, а тому категорично заперечують щодо застосування відносно ОСОБА_2 умовного покарання.


За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідне та достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів і домірне скоєному.


Враховуючи вищезазначене, підстав для зміни вироку внаслідок не відповідності призначеного покарання за своєю суворістю тяжкості злочину та особі засудженого, колегія суддів не знаходить, а тому залишає апеляцію без задоволення, а вирок без зміни.


Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -


ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, залишити без задоволення, а вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.



Головуючий:


Судді:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація