РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2007 р. | Справа № 17/311-4915 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства „Тернопільміськсвітло”, м. Тернопіль
до відповідача Адвокатського об’єднання „Тернопільська міська юридична консультація”, м. Тернопіль
За участю представників сторін:
позивача: Куций П.І., контракт б/н від 20.03.2006 р., Гнатишин І.Д., гол. бухгалтер, довіреність № 9 від 17.01.2007 р.
відповідача: Бутрин С.В. , витяг з протоколу загальних зборів, Міщенко В.В., адвокат, довіреність № 108 від 16.01.2007 р.
Судове засідання, призначене вперше на 18 січня 2007 року було відкладено до 10-00 год. на 01.02.2007 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та поданням клопотання про перенесення розгляду справи.
Представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання, звукозапис судового засідання технічними засобами не здійснювався.
Позивач - Комунальне підприємство „Тернопільміськсвітло”, м. Тернопіль, 11.12.2006 р. звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Адвокатського об’єднання „Тернопільська міська юридична консультація”, м. Тернопіль, в якому просить стягнути з останнього заборгованість по орендній платі в розмірі 24 786,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на умови договору оренди № 6 від 01.04.2003 р., рішення Тернопільської міської ради № 4/8/77 від 18.09.2003 р. та № 4/13/101 від 21.12.04 року, копію "Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя" від 12.01.2000 р., Статут КП електромереж зовнішнього освітлення „Тернопільміськсвітло”, Акт контрольно-ревізійного відділу в м. Тернополі за № 13-21/043 від 26.09.2006 р. ревізії фінансово-господарської діяльності КП електромереж зовнішнього освітлення „Тернопіль-міськсвітло” за період з 01.04.2004 р. по 01.07.2006 р., рахунки про оплату суми боргу № 84 від 02.10.2006 р. на суму 2876,16 грн. та № 92 від 02.10.2006 р. на суму 21 910,74 грн., які вручені відповідачу у справі, листи-відповіді з приводу внесення змін до договору оренди від 01.04.2003 р., інші матеріали.
В судовому засіданні 18.01.2007 р., позивач на вимогу суду письмово уточнив правову підставу заявлених до стягнення вимог в сумі 24 786,90 грн. боргу по орендній платі, вказує, що позовні вимоги ґрунтуються на Акті ревізії фінансово-господарської діяльності КП „Тернопільміськсвітло”, просить позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов та у поясненнях його представника у судовому засіданні заявлені Комунальним підприємством вимоги не визнає, посилаючись на те, що такі вимоги Позивача суперечать нормам п. 4 ст.10, ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 632, 651 ЦК України та ст.ст. 188, 286 Господарського кодексу України (положення яких набрали чинності з 01.01.2004 року), погіршують становище його як Орендаря порівняно з досягнутими раніше домовленостями, а тому просить у задоволенні позову відмовити. Вказує Відповідач також на те, що Об'єднання адвокатів не має статусу адвокатської контори, є неприбутковою організацією у відповідності до Статуту, а суттєве збільшення розміру орендної плати може негативно відобразитися на діяльності самого Об'єднання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами додатково докази, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке:
- 01 квітня 2003 року між орендодавцем – комунальним підприємством „Тернопільміськсвітло” (за згодою Управління комунального майна міста), та Адвокатським об’єднанням „Тернопільська міська юридична консультація” як Орендарем, укладено договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності № 6, на підставі якого та згідно акту прийому –передачі Орендодавець передав, в Орендар прийняв у строкове (терміном до 01.04.2008 р.) платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі КП „Тернопільміськсвітло” за адресою м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 32, площею 75,2кв. м., для використання під офіс.
Умовами договору оренди № 6 сторони встановили розмір орендної плати в сумі 300,80 грн. за перший місяць оренди, яка вноситься протягом 10 днів з дня підписання договору оренди, а за кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць оренди і сплачується не пізніше 15 числа наступного місяця на рахунок Орендодавця без виписки рахунків (п.п. 3.1., 3.3., 3.4., 3.5. договору).
За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, в тому числі і по платі за користування приміщенням.
В силу ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди, що визначено ч.6 зазначеної норми, застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Враховуючи, що правовідносини сторін по договору виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, але, згідно пунктів 9.2 договору № 6 від 01.04.2003 р., продовжують існувати нині, тому, в силу ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 4 Розділу IX “ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ” Господарського кодексу України, до даних правовідносин застосовуються норми ЦК України з урахуванням особливостей норм ГК України.
В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини, пов'язані з орендою державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна” (далі –Закон про оренду).
Згідно даного Закону однією з істотних умов договору оренди державного та комунального майна є орендна плата, яка встановлюється, як правило, у грошовій формі.
У відповідності до статті 3 Закону про оренду - орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Пунктами 1, 3 статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, розмір та строки якої визначаються у договорі.
Відповідно до пункту 4.3. договору, п.3 ст. 18 Закону про оренду, ст.ст. 759, 762, 773 ЦК України орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.
У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526, 598 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Позивач стверджує, що незважаючи на умови договору оренди, які передбачають внесення змін до договору оренди у частині розміру орендної плати внаслідок зміни орендної ставки, зміни Методики її обрахунку, Відповідач залишив без задоволення надіслані йому 05.12.2003 р. та 02.10.06 р. Підприємством Додатки до договору оренди № 6, які ґрунтуються на рішеннях міської ради № 4/8/77 від 18.09.2003 р. та № 4/13/101 від 21.12.2004 року щодо затвердження змін до Методики нарахування орендної плати, а претензія № 256 від 22.11.2006 року, надіслана позивачем 22.11.06 р. про здійснення оплати виставлених рахунків на суму 24 786,90 грн., залишилася без виконання відповідачем.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення за адресою м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 32, площею 75,2 кв. м., що підтверджується Актом приймання-передачі приміщень від 01.04.2003 р., підписаним повноважними представниками сторін (а.с. 27).
Укладеним договором оренди нежитлових приміщень № 6 від 01.04.2003 р., сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов’язки сторін по договору та відповідальність за невиконання умов укладеного договору.
Як свідчать матеріали справи, при укладенні договору оренди розмір орендної плати за майно, що передається в орендне користування Орендарю, визначався на підставі прийнятої 12.01.2000 р. Тернопільською міською радою „Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя” (а.с.76-77).
Пунктом 3.7. договору сторони передбачили, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін у випадку зміни орендної ставки, зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, про що Орендодавець повідомляє Орендаря у встановленому законодавством України порядку.
Згодом, 18.09.2003 р. та 21.12.2004 року Тернопільською міською радою були затверджені зміни до „Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування комунальним майном територіальної громади м. Тернополя” з викладенням її частково у новій редакції. Відповідно до цих рішень введено коефіцієнт 3, який має враховувати цільове призначення використовуваного Орендарем приміщення (і наведений в таблиці № 4 даного рішення міської ради) та збільшено ставку орендної плати за 1 кв.м. в місяць за орендоване майно (будівлі, споруди, приміщення) комунальної власності з 4 грн. до 5 грн. відповідно (а.с. 30-31).
Внаслідок таких змін, 05 грудня 2003 р., на що вказує підпис про отримання та відповідь на пропозицію, відповідач отримав Додаток до договору оренди, який містив зміни у п. 3.1. договору оренди № 6, які засновувалися на прийнятих міською радою змінах до Методики розрахунку орендної плати, виходячи з коефіцієнту „3” цільового призначення використовуваного Орендарем приміщення. Орендодавцем було здійснено також розрахунок орендної плати, що становила з 01.01.2004 р. 902,40 грн. (оскільки зміни до Методики вводилися в дію з 01.01.2004 р.).
Однак, Відповідач надісланий йому проект змін до договору, викладений у формі Додатку, залишив без задоволення. Відмова у підписанні додаткової угоди до Договору про внесення змін до договору оренди приміщення ґрунтувалася на тому, що адвокатське об'єднання у відповідності до довідки Державної податкової інспекції у м. Тернополі є неприбутковою організацією; згідно Закону України "Про адвокатуру" об'єднання створено на добровільних засадах з метою надання юридичної допомоги і діяльність його не спрямована на одержання прибутку, а форма фінансування даного Об'єднання –"за рахунок членських внесків".
Крім того, повідомляв Орендар про звернення до Тернопільської міської ради із заявою про надання Адвокатському об'єднанню пільг щодо орендної плати у відповідності до ст. 18 Закону України "Про адвокатуру".
Пізніше, рішенням 13 сесії IV скликання Тернопільської міської ради від 21 грудня 2004 року № 4/13/101 „Про внесення змін та доповнень в Методику розрахунку орендної плати та порядок використання коштів та користування майном територіальної громади м. Тернополя” було внесено зміни щодо розміру ставки оренди - 5 грн. за 1 кв. м. в місяць за нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) комунальної власності (а.с. 32).
У зв’язку з цим, умови договору оренди сторонами не переглядалися.
Разом з тим, протягом 31.08.2006 р.- 26.09.2006 р. контрольно-ревізійним відділом в місті Тернополі (надалі –КРВ) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01 квітня 2004 р. по 01 липня 2006 року, результати якої оформлено Актом № 13-21/043 від 29.09.2006 р. (а.с.33-40).
З розділу 7 даного акту ревізії КРВ встановлено порушення вимог статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 7.2.2. Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя" від 12.01.2000 р. (із змінами, внесеними рішеннями міськради № 4/8/77 від 18.09.2003 р., № 4/13/101 від 21.12.2004 р.), зокрема, відсутність коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць, не застосування коефіцієнту, який враховує цільове призначення використовуваного приміщення Орендарем та без урахування нових тарифів орендної ставки. Внаслідок цього за підрахунками КРВ в м. Тернополі, Орендодавцем недоотримано за оренду приміщення на підставі договору № 6 від 01.04.2003 року грошових коштів в сумі 21 910,74 грн. з орендної плати (зкорегованої на індекс інфляції).
У зв'язку з даними обставинами Позивач звернувся до відповідача з листом № 193 від 29.09.2006 р., в якому пропонував в добровільному порядку погасити донараховану КРВ в м. Тернополі заборгованість по орендній платі, що виникла у зв’язку з прийнятими Тернопільською міськрадою змінами до Методики. Крім того, листом № 207 від 02.10.06 р. Позивач звернувся з пропозицією належно оформити додаток до договору оренди, яким вносяться зміни до розміру ставки оренди - 5 грн. за 1 м2 та з урахуванням коефіцієнту „3” цільового визначення використовуваного приміщення Орендарем.
Таким чином, позивач збільшив з 01.10.2006 р. розмір орендної плати за договором №6 до суми 1 128 грн. на місяць (а.с. 42).
Лист № 207 отримано відповідачем 02.10.2006 р., про що свідчить підпис про його отримання та не заперечується відповідачем. Листом від 02 листопада 2006 року № 86 відповідач відмовив у підписанні додаткової угоди про внесення змін до договору оренди приміщення, оскільки, як вважає відповідач, така зміна може бути проведена лише за погодженням сторін, а частиною 4 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено чинність умов на весь строк дії договору, тобто до закінчення терміну оренди –01.04.2008 року.
Як стверджує позивач, направлені відповідачу рахунки про оплату суми боргу № 84 від 02.10.2006 р. на суму 2876,16 грн. доплати орендної плати за третій квартал 2006 року та № 92 від 02.10.2006 р. на суму 21 910,74 грн. доплати орендної плати на підставі Акту КРВ в м. Тернополі від 26.09.2006 р., які вручені відповідачу у справі, станом на день розгляду спору, відповідачем не оплачені.
Оцінюючи правомірність заявлених позивачем до стягнення вимог в сумі 24 786,90 грн. заборгованості по орендній платі, з урахуванням доводів, викладених позивачем 18.01.2007 р., суд вважає такі вимоги необґрунтованими документально, такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Спір виник внаслідок того, що відповідач вважає неправомірними дії позивача, які полягали у внесенні змін до договору в односторонньому порядку щодо розміру орендної плати.
Однією з істотних умов договору є орендна плата, яка встановлюється згідно з Методикою розрахунку орендної плати.
Відповідно до ст. 19 Закону про оренду орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Статтею 21 цього Закону передбачено можливість зміни розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Одностороння зміна умов договору, а саме розміру орендної плати, яку здійснив позивач, допускається лише за згодою сторін.
Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Як зазначено в п. 3.7 чинного договору оренди № 6 від 01.04.2003 р. (а.с. 24), розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін у випадку зміни орендної ставки, зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, про що Орендодавець письмово повідомляє Орендаря у встановленому законодавством України порядку. Аналогічні приписи містить пункт 3.1. укладеного договору оренди, в якому зазначено, що орендна ставка може змінюватися на основі зміни її міською радою.
Таким чином, суд констатує, що сторони при укладенні даного договору погодилися та припускали, що розмір орендних платежів впродовж усього строку договору не носить стабільного характеру, а підлягає коригуванню та залежить, зокрема, від зміни орендної ставки, чи зміни Методики її розрахунку.
Порядок зміни або розірвання господарських договорів визначений ст.188 ГК України.
Зазначена норма встановлює, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. При цьому, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Спір на вирішення суду передається у випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.
Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що суб’єктивне матеріальне право, а саме право змінити договір, можна вважати порушеним лише у випадку відмови іншої сторони від пропозиції внести зміни до господарського договору або не направлення відповіді у встановлений ст.188 ГК України строк.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 ст. 34 ГПК України).
Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що матеріали справи не містять належних доказів внесення сторонами у справі (за їх погодженням) змін до договору оренди № 6 від 01.04.2003 р. у встановленому законом порядку; у справі відсутні підписані сторонами додаткові угоди до Договору оренди з приводу зміни орендної плати у зв’язку із змінами, внесеними 18.09.2003 р. та 21.12.2004 року Тернопільською міською радою до Методики розрахунку орендної плати, а також відсутнє судове рішення про внесення змін до договору оренди, відтак, вимоги про стягнення донарахованої КРУ в м. Тернополі орендної плати в сумі 21 910,74 грн. за новими ставками та з урахуванням коефіцієнту цільового призначення використовуваного Орендарем приміщення, як і вимоги про стягнення 2876,16 грн. донарахованої позивачем доплати за 3 квартал 2006 року на даний момент є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з чинних умов договору оренди № 6 від 01.04.2003 року.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.
Таким чином, у позивача були всі законні підстави для звернення до суду з позовом про внесення змін до договору оренди, однак позивач наданим правом не скористався.
Посилання відповідача на Акт ревізії від 26.09.2006 р. фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01 квітня 2004 р. по 01 липня 2006 року, як на підставу заявлених до стягнення вимог суд вважає неправомірним, оскільки акт ревізії КРВ немає доказової сили в розумінні ст. 34 ГПК України, а підставою стягнення орендної плати в силу закону є договір (ст. 11 ЦК України). Крім того, дана перевірка стосувалася фінансово-господарської діяльності Позивача.
Доводи відповідача, згідно з якими Адвокатське об’єднання вказує на те, що рішення Тернопільської міської ради від 21.12.2004 року "Про внесення змін та доповнень до Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя, затверджену рішенням Тернопільської міськради від 12.01.2000 року" прийнято всупереч нормам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", суд до уваги не приймає, оскільки законність прийняття рішення Тернопільською міською радою від 21.12.2004 р. не є предметом даного судового розгляду.
З твердженнями відповідача про незмінність умов договору оренди, в тому числі щодо розміру орендної плати та порядку її визначення, протягом всього строку дії договору оренди (в даному випадку - до 01.04.2008 року) у відповідності до положень Закону про оренду, оскільки прийняті Тернопільською міською радою зміни до Методики погіршують становище Орендаря порівняно з існуючими умовами, а згідно Статутних документів останній є неприбутковою установою, суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, згідно п. 4 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата, яка встановлюється згідно з Методикою розрахунку орендної плати.
Статтею 19 Закону про оренду передбачено обов’язок Орендаря вносити орендну плату не залежно від господарської діяльності підприємства, а приписи статті 21 цього Закону (частина 2) допускають можливість зміни розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавчими актами України, відтак, внесення змін до договору оренди в частині орендної плати кореспондується з приписами ст. 21 цього Закону. Крім того, укладаючи договір та підписуючи його текст, сторони по договору також передбачили допустимість зміни орендної ставки протягом дії договору оренди, про що чітко зазначено в пункті 3.1. договору оренди № 6.
Крім того, як з’ясовано судом, звернення відповідача до Департаменту економіки Тернопільської міської ради з приводу вирішення питання щодо передачі в безоплатне користування даного нежитлового приміщення, не дало позитивних результатів, про що свідчить лист № 110-К від 24 березня 2003 року.
Посилання відповідача на те, що ним як Орендарем в повній мірі виконуються умови договору оренди щодо сплати орендної плати та інших послуг та недопустимість нарахування орендної плати в новому розмірі за минулий період, виходячи з норм ч. 3 ст. 632 ЦК України, суд вважає непереконливими, адже з поданого суду Розрахунку орендної плати за період з 01.03.2004 р. по 01.07.2006 р., який розраховано контрольно-ревізійним відділом при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності КП „Тернопільміськ-світло” та надано позивачем у справі (графа 4) вбачається, що відповідачем вносилася орендна плата щомісячно в розмірі 300,80 грн., що складає за даний період оренди 8 121,60 грн., тобто орендна плата вносилася відповідачем без коригування її на індекс інфляції, що є порушенням вимог п. 3.4. договору.
Як випливає з пункту 3.1. договору оренди такий розмір орендної плати становив лише за перший (базовий) місяць оренди, тобто за квітень 2003 року. Щодо розміру орендної плати за кожен наступний місяць, то сторони передбачили, що така орендна плата визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця без виписки рахунків (п. 3.4. договору). Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача стосовно належного виконання ним умов договору оренди за вказаний вище період.
Разом з тим, зважаючи, що позивачем без поважних причин не представлено на вимогу суду обґрунтованого розрахунку суми заборгованості відповідача по орендній платі, виходячи з діючих умов договору оренди № 6 від 01.04.2003 р. (помісячно), та беручи до уваги внесення відповідачем за цей період відповідних орендних платежів, унеможливлює провести відповідний розрахунок самостійно, відтак, стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань за період користування орендованим приміщенням.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За даних обставин, суд відмовляє у задоволенні позову КП „Тернопільмісьсвітло” за недоведеністю та безпідставністю.
Судові витрати по розгляду даного спору суд покладає на позивача у справі в силу ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 01.02.2007 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду згідно ст. 85 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про судоустрій України”, статтями 188, 286, 283 Господарського кодексу України, статтями 11, 15, 16, 509,525,526,598, 632, 759, 762, 773 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 18, 19, 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статтями 41-47, 22, 33, 34, 43, 49, 81-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог –відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання "_01__" _лютого_ 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя