22-к-2139/2007

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2007 року  м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого : Качана В.Я.

суддів : Білич І.М., Євтушенко О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Будьонівського районного суду м. Донецьку від 22 червня 2004 року та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2004 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна,

встановила:

У червні 2002 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу.

Свої вимоги мотивував тим, що з 17.03.1990 року знаходиться з відповідачкою у юридичному шлюбі. Від сумісного життя мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачкою відносини змінились у 1992 році. Вона перестала займатись сім'єю, дитиною, а з 1998 року припинені шлюбні відносини. Шлюб з відповідачкою зберегти не можна. Сім'я розпалась остаточно.

У вересні 2002 році ОСОБА_4, яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 звернулась до позивача з зустрічним позовом у якому просила розподілити майно між сторонами, яке нажите у період шлюбу.

Рішенням Будьонівського районного суду м. Донецьку від 22 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2004 року між сторонами було розірвано шлюб. Розподілено майно: ОСОБА_2 у натурі виділено диван-кровать вартістю 200 грн. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнута компенсація у розмірі 100 грн. У задоволені позову про розподіл спільного майна у тому числі квартири, автомашини, грошової суми 108 000 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України та Закону України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V та глави 2 розділу V ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Будьонівського районного суду м. Донецьку від 22 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.