ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а- 5743/2008/0470
Категорія стат. обліку - 60
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
О 15.35 год. 26.01.2009 р. м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Барановського Р.А., судді Чорної В.В., судді Чабаненко С.В.
при секретарі судового засідання Черномаз О.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача 1 - Пухтицького І.М.
представника відповідача 3 - Стадніка С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 - Міністерства оборони України, відповідача 2 - Державного казначейства України, відповідача 3 - Військової частини А-0549 про грошову компенсацію за піднайом житла під час проходження військової служби у Збройних Силах України та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України з проханням:
- визнати бездіяльність відповідних посадових осіб Міністерства оборони України щодо ненадання належного службового житла та невиплати грошової компенсації за піднайом житла незаконною;
- стягнути з Міністерства оборони України на його користь суму грошової
компенсації за піднайом житла в розмірі 31 400 грн. та індексацію за прострочення
виплати в розмірі 4 289 грн. 25 коп.;
- відшкодувати позивачу за рахунок відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що бездіяльністю відповідних посадових осіб
Міністерства оборони України щодо невиплати грошової компенсації за піднайом житла у м. Вінниця під час проходження позивачем дійсної військової служби, були порушені його права та законні інтереси, що в свою чергу завдало позивачу матеріальної та моральної шкоди.
В ході судового розгляду справи у якості другого та третього відповідача судом були залучені Державне казначейство України та Військова частина А-0549.
Відповідачі - Міністерство оборони України та Військова частина А0549 надали до суду письмові заперечення на позов в яких проти позову заперечували та зазначили, що оренда житлових приміщень здійснюється на підставі договору, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства.
Позивач, що з'явився у судові засідання позов підтримав, та просив його задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві.
Представники Міністерства оборони України та Військової частини А-0549 проти задоволення позову заперечували, та надали пояснення аналогічні доводам, викладеним у своїх запереченнях.
Державне казначейство України заперечень на адміністративний позов не надало, представник в судове засідання не з'явився.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 1 серпня 1987 року по 30 травня 2008 року, підполковник запасу ОСОБА_1, проходив військову службу у Збройних Силах України. За наказом начальника Генерального Штабу від 19.11.2004р. № 329 у зв'язку з реформуванням Збройних Сил, позивач в період з 20.12.2004р. по 30.05.2008р. свій конституційний обов'язок виконував в військовій частині А 0535. Після переведення до нового місця служби позивач негайно звернувся до командування з рапортом про надання службового приміщення. Але прохання відповідача задоволено не було. Позивач вимушений був проживати в найманих квартирах. Військовою частиною А 0549, на матеріальному забезпеченні якої стояв позивач під час служби в ЗС України, грошова компенсація позивачу за піднайом житла під час проходження військової служби у м. Вінниця не виплачувалась.
Позивач вважає, що загальна сума матеріальної компенсації складає 35689 грн. 25 коп.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність з чинним законодавством у Міністерстві оборони виданий наказ Міністра оборони України від 06.102006 N 577 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень». Згідно пункту 1.2. Інструкції, військовослужбовцям та членам їх сімей надаються службові житлові приміщення, що відповідають вимогам житлового законодавства. 3 цією метою в кожній військовій частині формується фонд службового житла.
Щорічна кількість службового житла за кожним гарнізоном окремо визначається відповідно до програми створення фонду службових житлових приміщень у Збройних Силах України, яка затверджується Міністром оборони України.
Згідно пункту 1.3. Інструкції, у разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в зазначених казармах повинні відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.
Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення у встановленому порядку.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 24.09.2001 N 349 «Про затвердження Положення про порядок оренди і сплати орендованого житла в Збройних Силах України» розроблено положення з метою реалізації статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначає порядок оренди військовими частинами (в особі командира військової частини) житлових приміщень підприємств, організацій та установ інших (крім Міністерства оборони України) міністерств і центральних органів виконавчої влади, а також приміщень у житлових будинках (квартирах), що перебувають у приватній або в інших видах власності.
Відповідно до пункту 2 Положення, оренда житлових приміщень здійснюється на підставі договору, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства. Підготовлений для підписання проект договору про оренду житла командир військової частини узгоджує з квартирно-експлуатаційною частиною (КЕЧ) району (далі - КЕЧ). Після його підписання сторонами, що домовляються, договір передається в КЕЧ для реєстрації та обліку. Зареєстрований у КЕЧ договір повертається військовій частині і служить підставою для витребування коштів.
Відповідно до пункту 3 Положення, розмір орендної плати визначається в договорі на підставі розрахунків. Під час проведення розрахунків ураховуються витрати на користування житлом та комунальні послуги. Сума витрат визначається за тарифами, затвердженими для населення даної місцевості.
Відповідно до пункту 4 Положення, договір оренди житлових приміщень, що перебувають у приватній власності. укладається між військовою частиною та фізичною особою.
Проте позивач не надав суду доказів існування такого договору.
Відповідно до п. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом мають бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування.
Довідка квартирно - експлуатаційного відділу про те, що позивач проживав у квартирі по найму не може бути доказом у справі, так як не може відображати встановлений факт проживання позивача у найманому житловому приміщенні. Також, важливою є та обставина, що компенсація за найом житлового приміщення проводиться за фактичними витратами наймача. Так як встановити фактичні витрати неможливо, оскільки договір позивач не укладав, а тому суму понесених ним фактичних витрат встановити не можливо. Довідка агентства нерухомості «АБСОЛЮТ СВС» у м. Вінниці, що надана у якості доказу позивачем про середню вартість найму однокімнатної квартири не може прийматись до уваги, оскільки надана інформація є неофіційною.
Позивач також зазначив, що бажає отримати грошову компенсую в сумі 50 000 грн. за завдану моральну шкоду, в обґрунтування завданої шкоди позивач зазначає, що дана шкода була завдана внаслідок порушення нормальних життєвих зв'язків з сім'єю, що призвели до тяжкої хвороби. Однак таке твердження позивача є необгрунтованим, оскільки причинного зв'язку між окремим проживанням позивача і членів його сім'ї та тяжкою хворобою не вбачається та позивачем не доведено.
Враховуючи вищезазначені обставини справи суд вважє, що доводи позивача є необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного казначейства України та до Військової частини А0549 про грошову компенсацію за піднайом житла під час проходження військової служби у Збройних Силах України та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.
Копію постанови направити до Міністерства оборони України та Державного казначейства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова в повному обсязі складена 02.02.2009 року
Головуючий суддя Р.А. Барановський
Судді В.В. Чорна
С.В. Чабаненко