Справа №2а-23 5/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 лютого 2008 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Соловей Г.В.,  при секретарі Манжай С. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області цивільну справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Фастівського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення невиплачених коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те,  що є евакуйованим із зони відчуження внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорія 2.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено основні засади соціального захисту громадян і встановлено певні гарантії і компенсації для громадян,  які позивачу надавалися не в повному об"ємі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і суду пояснив,  що відповідно до вищевказаного Закону передбачено,  як евакуйованим із зони відчуження внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорія 2,  виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Дані виплати виплачені були не в повному об"ємі,  що призвело до порушення її прав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і суду пояснив,  що відповідно до ч.2  ст. 99 КАС України позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів. Виплати,  що виплачувалися позивачу він отримував особисто,  нормативно-правові акти,  які стосуються даних виплат публікувалися в періодичній пресі. Посилання позивача на незнання Закону є необґрунтованим і таким,  що не відповідає дійсним обставинам справи,  а також,   ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  встановлено,  що конкретні розміри всіх доплат,  пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Заслухавши учасників судового процесу,  дослідивши докази по справі суд вважає,  що позов підлягає задоволенню частково. Судом встановлено,  що позивач являється евакуйованим із зони відчуження внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорія 2,  що підтверджується копією посвідчення (а.с. 11). Позивачу відповідно до  ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  виплачувалося щорічно відповідні суми коштів допомоги на оздоровлення,  на підставі Постанов KM України №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 року.

Конкретні розміри всіх доплат,  пенсій компенсацій підвищуються KM України відповідно до зміни індексу життя і зростання мінімальної заробітної плати,  відповідно до  ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  встановлюються Кабінетом Міністрів України. Законами України "Про Державний бюджет України" за 2004-2007 роки зупинено дію положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до  ст. 22 Конституції України при ухвалені нових законів або внесення змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об'єму існуючих прав і свобод людини.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади" передбачає,  що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти,  якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина,  а також закони,  які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.

Відповідно до  ст. 9 КАС України,  суд при вирішенні справи керується принципом законності,  відповідно до якого органи державної влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України,  а також міжнародних договорів,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти прийняті відповідними органом на підставі,  у межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт,  який має вищу юридичну силу.

Держава стверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян,  встановила,  окремими законами України певні соціальні пільги,  компенсації і гарантії,  що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права,  а тому відповідно до Конституції України вони є загальнообов'язковими,  однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади,  місцевого самоврядування,  їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов" язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови,  підриває принцип довіри особи до держави,  що закономірно призводить до порушення принципів соціальної,  правової держави.

2

Рядом рішень Конституційного Суду України встановлено,  що окремі положення Законів про Державний Бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг,  компенсацій і гарантій є такими,  що не відповідають Конституції України і порушують права громадян.

З огляду на вищенаведене,  та виходячи з загальних засад приорітетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами,  суд вважає,  що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.5  ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дана допомога виплачується громадянам за місцем проживання органами соціального захисту населення.

На підставі викладеного суд вважає переконливим доводи позивача про визнання дій суб'єкта владних повноважень в особі Управління праці та соц. захисту населення Фастівського міськвиконкому Київської області протиправними і здійснення перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення виходячи з мінімальної заробітної плати передбаченої Законом України "Про Державний Бюджет України" за період з 2004 року по 2007 рік.

Разом з тим,   ст. 99 КАС України передбачено,  що для звернення до адміністративного суду за захистом прав,  свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який обчислюється з дня. Коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,  свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови. Якщо на ньому наполягає одна із сторін,  на що вказано в  ст. 100 КАС України.

Відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись в т.ч.1 на пропуск звернення до суду.

Відповідно до ч.2  ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною,  адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку,  встановленому цим Кодексом.

Проаналізувавши всі надані докази по справі суд приходить до висновку,  що позивач дійсно пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Посилання позивача на те,  що він не знав про неправомірність дій відповідача,  і те,  що Законом передбачено інший розмір допомоги,  ніж йому було виплачено,  не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з тим,  суд,  проаналізувавши всі надані докази по справі приходить до висновку,  що позивач не пропустив встановлений строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік,  так,  як звернувся до суду з даним позовом в січні 2008 року.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини,  оцінюючи надані сторонами докази,  суд вважає позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись  ст.  ст. 6, 10, 11, 19, 69, 71, 99, 100, 111, 112, 158, 159, 163 КАС України,   ст.  ст. 8, 17, 22 Конституції України,   ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Фастівського міського управління праці і соціального захисту населення Фастівського міськвиконкому Київської області щодо обмеження розміру належних виплат ОСОБА_2 за  ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними.

Стягнути з Фастівського міського управління праці і соціального захисту населення Фастівського міськвиконкому Київської області на користь ОСОБА_1 1245 грн. невиплачених коштів щорічної допомоги на оздоровлення передбачених  ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2007 рік.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.