.

Справа № 2-106/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Стоілової Т.В..

при секретарі Коваленко О.Г.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

09.09.2008р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

В обґрунтування позову зазначив, що знаходився в юридичному шлюбі з відповідачкою з 29.06.1958 року. З грудня 2002р. сторони фактично припинили шлюбні відносини, а 28.11.2007р. рішенням Красноармійського міськрайонного суду шлюб було розірвано, про що Відділом РАГС зроблено відповідний актовий запис про розірвання шлюбу № 99. Від шлюбу мають сумісних дітей, які вже повнолітні: сина ОСОБА_4, 11.02.1959р.н., та доньку Унтілову(до шлюбу ОСОБА_4) ОСОБА_5, 10.12.1965року народження.

За час проживання в шлюбі сторонами було придбане таке майно: житловий будинок, розташований в с. Петрівка, Красноармійського району Донецької області, вул. Отрадна, 49, що згідно договору купівлі-продажу від 21.03.1991р., посвідченого Петровською сільською Радою придбаний на ім’я ОСОБА_3, вартістю 20000грн, легковий автомобіль ВАЗ 2103, 1976 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , вартістю 7393,17 грн., який за технічним паспортом оформлений на ім’я ОСОБА_2, 4 ковдри по 100 грн. за кожну, палас розміром 2,5 х 2,5м, вартістю 100грн., мебельний гарнітур для зали вартістю 1000грн., а всього на суму 28893,17грн.

Оскільки добровільно дійти згоди по розподілу майна сторони не можуть, позивач просив суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя таким чином : залишити в його власності майно загальною вартістю 17393,17 грн., а саме Ѕ частку будинку №49 по вул.Отрадна в с. Петрівка Красноармійського району Донецької області, вартістю 10000грн, автомобіль вартістю 7393,17грн. Передати відповідачці у власність майно вартістю 11500грн., а саме Ѕ частку спірного будинку, 4 ковдри, палас та зальний гарнітур, стягнути з нього на користь відповідачки різницю в вартості часток - 2946,50грн., стягнути з відповідачки на його користь судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

В судовому засіданні позивач відмовився від частини позовних вимог, зокрема про поділ ковдр, паласу та зального гарнітура, про що надав суду письмову заяву(а.с.36). Ухвалою суду від 26 грудня 2008 року суд прийняв відмову від частини позовних вимог та упровадження по справі в цій частині закрив. Щодо поділ будинку та автомобіля позивач змінив свої вимоги та просив суд визнати за кожним з них право власності на Ѕ частину будинку та Ѕ частину автомобіля, оскільки він не має грошей, щоб відшкодувати відповідачці вартість Ѕ частини автомобіля і не впевнений, що його можна продати за таку ціну.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти варіанту розподілу будинку, а саме визнання права власності за кожним з них права власності на Ѕ частку будинку, разом з тим просила суд автомобіль залишити позивачеві, а з нього стягнути на її користь вартість Ѕ частки автомобіля - 3700грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що змінені позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і це підтверджено матеріалами цивільної справи, що сторони знаходились в шлюбі з 29.06.1958р. по 13.12.2007р. Шлюб розірвано, про що відділом РАЦС Красноармійського міськрайонного управління юстиції зроблено відповідний актовий запис про розірвання шлюбу № 99(л.с.10).

За час проживання в шлюбі сторонами було придбане таке майно: жилий будинок, розташований в с.Петрівка, Красноармійського району Донецької області, вул.Отрадна, 49, що згідно договору купівлі-продажу від 21.03.1991р., посвідченого Петровською сільською Радою придбаний на ім’я ОСОБА_3(л.с.11, 13, 20) та легковий автомобіль ВАЗ 2103, 1976р.випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, який за технічним паспортом оформлений на ім’я ОСОБА_2(л.с.9). Згідно Звіту про експертну незалежну оцінку дорожнього транспортного засобу, вартість зазначеного автомобіля складає 7393,17 грн.(а.с.7-8).

Згідно ст.60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Із пояснень сторін вбачається, що вони погоджуються з оцінкою спірного будинку і не бажають проведення експертизи на предмет його дійсної вартості та можливості поділу будинку в натурі, просять визнати за кожним з них право власності на Ѕ частину будинку. Суд вважає, що в цій частині вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, ідеальні частки кожного з подружжя є рівними, будинок слід залишити в спільній частковій власності сторін.

Щодо вимог про поділ автомобіля ВАЗ- 2103, реєстраційний номер 0 74 17 ЕВ, випуску 1976 року, що згідно технічного паспорту є власністю ОСОБА_6, суд визнає, що цей автомобіль придбаний під час шлюбу, є спільною сумісною власність подружжя, а тому кожному з них належить по Ѕ частці автомобіля.

Разом з тим, суд не може погодитись з доводами відповідачки про те, щоб автомобіль залишити у власності позивача, а на її користь стягнути вартість Ѕ частки автомобіля, а саме 3700 грн., оскільки позивач не має таких коштів і не бажає такого варіанту поділу майна.

Згідно п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11,вирішуючи питання про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільні речі, суди мають застосувати положення ч.4,5 ст.71 СК України, щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя ( одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Уразі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірний будинок і автомобіль слід залишити у спільній часткові власності сторін по справі, без виділу часток в натурі, визнавши, що їх долі в цьому майні є рівними, тобто кожному з подружжя належить по Ѕ частці житлового будинку № 49 по вул.Отрадна в селі Петрівка Красноармійського району Донецької області та по Ѕ частці автомобіля ВАЗ-2103, 1976 року випуску, реєстраційний номер 0 74 17 ЕВ.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати: державне мито 87грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення 30грн..

Керуючись ст.60, 61, 69-71 Сімейного Кодексу України, п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991р. № 7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007р. № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справа про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” , ст.5, 6, 10, 11, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таким чином:

Визнати, що ідеальні долі у спільному сумісному майні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рівними та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за кожним з них, право власності на Ѕ частину жилого будинку, розташованого в с.Петрівка, Красноармійського району Донецької області, вул.Отрадна, 49, що згідно договору купівлі-продажу від 21.03.1991р. придбаний на ім’я ОСОБА_3 та легкового автомобіля НОМЕР_2, який за технічним паспортом оформлений на ім’я ОСОБА_2, без виділу їх часток в натурі.

В іншій частині позовних вимог позивачеві відмовити як таких, що не відповідають вимогам закону.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_3, 03.03.1939р.народження, на користь ОСОБА_2 судові витрати: державне мито 87грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення 30грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя