Справа № 2-а-2831/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 рокуГородищенський районний суд

Черкаської області

в складі:

головуючого судді Черненка В.О.

при секретарі Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Городищенському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною та зобов’язати УПФ України в Городищенському районі, Черкаської області провести перерахунок призначених виплат, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком і виплатити їй недоплачені, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги з 01.02.2011 року до моменту винесення постанови суду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата надбавки до пенсії, згідно чинного законодавства, мала здійснюватися відповідачем. Відповідно до ст. 92 ОСОБА_3 України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Вважає, що недоплата відповідачем належної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить ОСОБА_3 та законам України.

Враховуючи вище викладене, просить визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною та зобов’язати УПФ України в Городищенському районі, Черкаської області провести перерахунок призначених виплат, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком і виплатити їй недоплачені, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги з 01.02.2011 року до моменту винесення постанови суду.

Ухвалою Городищенського районного суду, вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 01.02.2011 року по 10.02.2011 року, включно, були залишені без розгляду на підставі ст.ст. 99-100 КАС.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області позовні вимоги не визнала та пояснила відмову у нарахуванні та виплаті  позивачеві щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, неврегульованістю механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відсутністю бюджетного фінансування на проведення таких виплат.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши всі наявні докази у справі, вважає, що позов за період з 11.02.2011 року по 01.09.2011 року обґрунтований, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, тому вона має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до ст. 6 якого, в редакції Закону від 19 грудня 2006 року, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, позивач має право на державну соціальну допомогу у виді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Законами України: «Про Державний бюджет України на 2006  рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, дію ст.6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. П.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих  актів України», положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у  новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищенням у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішеннями  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року, положення вищезазначених законів, що призупиняли дію та вносили зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають ОСОБА_3 України (є неконституційними) та  втратили  чинність з дня ухвалення вказаних рішень.

Отже, спірні відносини з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по  даний  час  регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла з 01.01.2007 року. Тому, відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, при визначенні розміру підвищення  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

             Згідно зі статтями 3 та 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 19 ОСОБА_3 України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 України.

Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року, № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п. 7 вказаного Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

При цьому, суд, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч.1 ст. 58 ОСОБА_3 України, критично оцінює доводи відповідача про відсутність фінансування, оскільки відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», доплат до пенсії, не може бути причиною невиконання покладених на ОСОБА_2 Пенсійного фонду України зобов’язань, так як реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин.   

        Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення від 09 липня 2007 року, N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), звернув увагу Верховної Ради України, Президента України,  Кабінету Міністрів  України  на  необхідність додержання положень ст.ст. 1,  3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 ОСОБА_3 України,  ст. ст. 4,  27,  ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України  при підготовці, прийнятті та введенні в дію Закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких стаття 38 Бюджетного Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95  ОСОБА_3 України щодо змісту Закону про Держбюджет. У сукупності вказані статті Кодексу і  ОСОБА_3 України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися Законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків Держави на загальносуспільні потреби, а тому Закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий,  п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини).

Крім того, відповідно до ст. 8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип  верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3  України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України - є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Відповідно до ч.2 ст. 19 ОСОБА_3 України, органи державної влади та  органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та  законами України.

Згідно ст.22 ОСОБА_3 України, права і свободи людини і  громадянина,  закріплені  ОСОБА_3, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не  можуть  бути скасовані. При прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод.

Враховуючи вищенаведене,  суд  дійшов висновку,  що п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», яким установлено,  що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  статті  6  Закону  України «Про соціальний захист  дітей  війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з  військової  служби,  та деяких  інших осіб»  застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік, щодо  встановлення  іншого (додаткового)  правового  регулювання  відносин,  ніж передбачено законами  України,  не  відповідає  ст. ст. 1, 3,  ч. 2 ст. 6,  ч. 2 ст. 8,  ч. 2  ст. 19, ст. ст. 21,  22,  п. 1 ч. 2 ст. 92,  ч. 1, 2, 3 ст. 95    ОСОБА_3 України та не підлягає до застосування судом при вирішенні цього спору.

Крім цього, Європейський Суд з прав людини, у своєму рішенні у справі «Кечко проти України» зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Таким чином, відповідач, за спірний період, мав би виплачувати позивачу пенсію, збільшену на 30%, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою (Рішення Європейського суду  з прав людини у справі «Воловік проти України» заява №15123/03  від 6 грудня 2007 року).

Тому, враховуючи вище викладене, суд, вважає, що вимоги позивача за період з 11.02.2011 року по 01.09.2011 року підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 48, 58, 64, 92, 95, 152 ОСОБА_3 України,  ст.ст. 1, 3,  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-IV від 18.11.2004 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, N 6-рп/2007, від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008, Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України», у справі «Воловік проти України», ст. ст. 6, 17, 71, 99, 102, 159, 160, 163, 181, 185, 186 КАС України, суд,    

ПОСТАНОВИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Городищенському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 11.02.2011 року по 01.09.2011 року, задоволити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Городищенському районі по не нарахуванню та по не виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 11.02.2011 року по 01.09.2011 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», державну соціальну допомогу – щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 11.02.2011 року по 01.09.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.

Суддя ОСОБА_4