КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа№ 5011-46/19091-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Каскад-Транс-Сервіс": Дзера Ю.Ю. - дов. № 01-01/15 від 02.02.2015р.

від банкрута: Григоренко В.В. - дов. б/н від 19.05.2015р.

арбітражний керуючий Швачка С.В. - свідоцтво № 23 від 08.02.2013р.

від ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест": Бедрінець А.І. - дов. № 0118 від 25.09.2014р.

від ТОВ „Київгума": Голосій Т.А. - дов. № 29-04/15 від 29.04.2015р.

від ТОВ „Теллус Метал": Кравченко О.П. - дов. б/н від 01.09.2014р.

від ПАТ АБ „Укргазбанк": Волошина Г.В. - дов. № 490 від 19.09.2014р.

Белименко О.В. - дов. № 560 від 23.09.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова інвестиційна компанія „Енерго-Інвест" на постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року

у справі № 5011-46/19091-2012 (суддя Івченко А.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Каскад-Транс-Сервіс"

до Закритого акціонерного товариства „Трансроуд Груп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року визнано ЗАТ „Трансроуд Груп" банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Швачку С.В.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року, а справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном боржника, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року колегією суддів у складі: головуючий-суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Шипко В.В. апеляційну скаргу ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.05.2015 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ АБ „Укргазбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого господарського суду без змін, а від Київського міського центру зайнятості - клопотання про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою суду від 19.05.2015 року відкладено розгляд справи на 09.06.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ АБ „Укргазбанк" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а від представника ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест" - додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Представники ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест", ТОВ „Теллус Метал", ТОВ „Київгума" та ЗАТ „Трансроуд Груп" в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном боржника, посилаючись на передчасність винесення місцевим господарським судом даної постанови та наявністю реальної можливості відновлення боржником своєї платоспроможності.

Представники ПАТ АБ „Укргазбанк" в судому засіданні проти вимог ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест", викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року - без змін.

Представник ТОВ „Каска-Транс-Сервіс" та ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Швачка С.В. в судовому засіданні з приводу апеляційної скарги ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест" поклалися на розсуд суду.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

09.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „ПІК „Енерго-Інвест" слід відмовити, а постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2012 року ПрАТ „Інтер-Контакт" звернулося до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ЗАТ „Трансроуд Груп" у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість у розмірі 9 494 540,88 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року, а тому регулюється положеннями Закону про банкрутство від 14.05.1992 року у редакції Закону від 30.06.1999 року зі змінами та доповненнями.

Ухвалою підготовчого засідання від 15.02.2013 року визнано, зокрема, розмір безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Швачку С.В.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Трансроуд Груп" опубліковано 23.02.2013 року у газеті „Голос України" № 37 (5537).

За результатами проведення попереднього засідання ухвалою від 20.01.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів, а саме: кредиторами боржника було визнано ПрАТ „Інтер-Контакт" на суму 9 499 905,58 грн., Київський міський центр зайнятості на суму 13 658,84 грн., ТОВ „ПІК „Енерго-інвест" на суму 101 147,00 грн., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 7 011,47 грн., ПАТ „Київгаз" на суму 336 960,53 грн., ПАТ „Укргазбанк" на суму 12 712 136,80 грн., Святошинську міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 15 6679,37 грн., ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на суму 190 286,41 грн., ТОВ „Теллус метал" на суму 7 084 741,16 грн., ТОВ „Київгума" на суму 13 101 301,25 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року ухвалу попереднього засідання було змінено в частині визнання кредитором боржника ТОВ „ПІК „Енерго-інвест" та визнано його вимоги у сумі 4 771 806,67 грн. (1 147,00 грн. - перша черга, 4 770 659,67 грн. - четверта черга), у частині визнання конкурсним кредитором боржника ТОВ „Теллус метал" на суму 7 084 741,16 грн. було скасовано та прийнято нове рішення про відхилення вимог вказаної особи на суму 32 775 435,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року скасовано в частині виключення ТОВ „Теллус метал" з реєстру конкурсних кредиторів боржника у розмірі 7 084 741,53 грн.

19.11.2014 року ПАТ АБ „Укргазбанк" звернулось до суду із клопотанням про прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року замінено кредитора у справі ПрАТ „Інтер-Контакт" з грошовими вимогами до ЗАТ „Трансроуд Груп" на суму 9 499 905,58 грн. на ТОВ „Каскад-Транс-Сервіс".

Постановою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року визнано ЗАТ „Трансроуд Груп" банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Швачку С.В.

Вказана постанова суду першої інстанції мотивована, зокрема, відсутністю рішення комітету кредиторів щодо переходу до наступних процедур банкрутства протягом понад двох років розпорядження майном боржника, а також наявністю всіх підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Переглядаючи законність винесення оскаржуваної постанови місцевого господарського суду, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Виходячи з приписів ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, обов'язок скликання зборів кредиторів боржника, а також проведення аналізу його фінансової, господарської та інвестиційної діяльності покладено на розпорядника майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 вказаного закону, протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону про банкрутство, рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16 Закону).

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до суду з клопо танням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна) та про призначення нового арбітражного керуючо го тощо.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається від повідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9 ст. 16 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, процедура розпорядження майном ЗАТ „Трансроуд Груп" з призначенням розпорядника майна арбітражного керуючого Швачки С.В. була введена ухвалою підготовчого засідання 15.02.2013 року.

Виходячи з поданих доказів, 06.02.2014 року відбулися перші збори кредиторів у справі, на яких до складу комітету кредиторів було обрано ТОВ „Київгума" та ПАТ „Укргазбанк".

В подальшому, протягом лютого 2014 року - жовтня 2014 року у зв'язку з оскарженням ухвали попереднього засідання в апеляційному та касаційному порядку склад комітету кредиторів змінювався, а також відкладався розгляд питання щодо визначення подальшої процедури у справі про банкрутство ЗАТ „Трансроуд Груп", в тому числі і для отримання від боржника відомостей щодо його фінансово-господарського стану.

З поданих доказів слідує, що остаточний склад комітету кредиторів було сформовано на зборах кредиторів боржника 27.10.2014 року, до якого увійшли ТОВ „Київгума", ТОВ „ПІК „Енерго-інвест", ТОВ „Теллус метал" та ПрАТ „Інтер-Контакт", правонаступником якого є ТОВ „Каскад-Транс-Сервіс".

Так, на засіданні комітету кредиторів боржника, що відбувся 10.02.2015 року, комітетом кредиторів було відхилено рішення щодо введення процедури санації боржника та вирішено відкласти засідання комітету кредиторів для вивчення запропонованого боржником тексту мирової угоди.

Згідно до п. 67 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" процедура розпорядження майном боржника, якщо інше не передбачено Законом, вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство і триває до моменту винесення судом ухвали про проведення санації боржника чи затвердження мирової угоди або прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або припинення провадження у справі з інших підстав, передбачених статтею 40 Закону.

У Законі чітко не визначено максимального строку цієї процедури, але судам слід враховувати, що термін з дати порушення провадження у справі до дати проведення підготовчого засідання не може перевищувати тридцяти днів, а засідання суду, на якому має бути винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Отже, максимальний строк процедури розпорядження майном боржника не може перевищувати семи місяців.

Однак, незважаючи на тривалість строку розпорядження майном боржника понад два роки, станом на 16.02.2015 року комітетом кредиторів так і сформульовано позицію щодо подальшої судової процедури відносно боржника та не подано до суду належним чином оформленого звернення.

Доказів звернення комітету кредиторів до суду із клопотанням про продовження строку розпорядження майном боржника матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи приписи ст.ст. 1, 11, 13 Закону про банкрутство щодо тривалості строку призначення розпорядника майна боржника, можливості його продовження, беручи до уваги те, що засідання суду, на якому має бути винесено ухвалу про введення наступних судових процедур банкрутства чи про припинення провадження у справі про банкрутство, повинно відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання, то законні підстави для продовження судової процедури розпорядження майном боржника відсутні.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю рішення комітету кредиторів щодо переходу до наступних процедур банкрутства, подальше безпідставне й незаконне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном призведе лише до порушення прав як боржника, так і кредиторів та заподіяння додаткових збитків. Більш того, внаслідок дії мораторію на задоволення вимог кредиторів останні позбавлені можливості в установленому законом порядку отримати задоволення своїх грошових вимог, з огляду на що суд правомірно перейшов до вирішення питання щодо виявлення ознак неплатоспроможності боржника та наявності підстав для визнання його банкрутом.

Відповідно до приписів абзацу 4 ст. 1 Закону про банкрутство, суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Так, завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження по справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Із матеріалів справи вбачається, що боржник має перед визнаними судом кредиторами заборгованість у загальному розмірі 47 874 488,08 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи звіту розпорядника майна, складеного за наслідками дослідження отриманих від керівника боржника фінансово-господарських документів, активи підприємства, зокрема, складаються з нерухомого майна (земельні ділянки, нежитловий будинок), рухомого майна (два транспортні засоби), об'єктів права інтелектуальної власності, корпоративних прав та дебіторської заборгованості.

Проте, наявні у справі документи, зокрема, фінансовий звіт, аналіз фінансово-господарського стану боржника, вказують на те, що сума кредиторської заборгованості значно перевищує вартість вказаних активів.

Поряд з цим, з наявних доказів також вбачається, що боржник не веде господарської діяльності та не має власного виробництва.

Впродовж терміну провадження у справі боржник або розпорядник майна не надав суду відомостей, які б дозволяли вести мову про достатність активів, за рахунок яких можливе погашення вимог кредиторів та відновлення його платоспроможності за межами ліквідаційної процедури.

Колегією суддів встановлено, що пропозицій від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника не надходило. Будь-які докази, зокрема, договори, контракти на здійснення проектів, на що посилається скаржник в апеляційній скарзі, які б свідчили про можливість виходу зі скрутного фінансово-економічного становища та задоволення визнаних судом вимог кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, в матеріалах справи відсутні.

Більш того, з дати винесення оскаржуваної постанови місцевим господарським судом, на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції, боржником також не надано відповідні докази, що дало б змогу стверджувати про можливість боржника відновити свою платоспроможність.

Відповідно до звіту про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

В частині 1 ст. 22 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Враховуючи наведене вище в сукупності, оскільки наявні всі ознаки банкрутства ЗАТ „Трансроуд Груп" та встановлено його неспроможність відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, судом першої інстанції законно та обґрунтовано припинено процедуру розпорядження майном боржника, а боржника визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора у порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Враховуючи встановлені законодавством організаційні та технічні вимоги до особи ліквідатора, судом першої інстанції правомірно призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Швачку С.В., який виконував повноваження розпорядника майна у справі.

Крім того, досліджуючи наявний в матеріалах справи проект мирової угоди, судом апеляційної інстанції встановлено, що в ньому не зазначено детальний розрахунок погашення вимог кредиторів, а також за рахунок чого буде відбуватись їх погашення.

Водночас, на укладення мирової угоди ПАТ АБ „Укргазбанк", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, згоду не надавав, і в подальшому, після винесення оскаржуваної постанови, на засіданні комітету кредиторів боржника від 04.03.2015 року одноголосно вирішено відхилити пропозицію боржника укласти мирову угоду, що також підтверджує правомірність висновку місцевого господарського суду про перехід до процедури ліквідації ЗАТ „Трансроуд Груп".

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з ч. 2 ст. 35 Закону про банкрутство, мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, у тому числі й після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, доводи скаржника щодо передчасного її винесення є необґрунтованими та правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова інвестиційна компанія „Енерго-Інвест" на постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року у справі № 5011-46/19091-2012 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року у справі № 5011-46/19091-2012 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 5011-46/19091-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.06.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

В.В. Шипко