КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р. Справа№ 911/206/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Ільєнок Т.В.

За участю представників:

від позивача: Тихонов В.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

від третьої особи: представник не з'явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо»

на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2015р.

у справі №911/206/15 (суддя Лилака Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо»

третя особа - Савченко Валерій Миколайович

про стягнення 4 685 669,80 доларів США та 121 269,70 євро.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо» (далі-відповідач), за участю третьої особи - Савченко Валерій Миколайович, про стягнення 4 362 695,38 доларів США та 111 000,00 євро поточної заборгованості за кредитом, 158 000,00 доларів США та 6 000,00 євро простроченої заборгованості за кредитом, 28 238,86 доларів США та 730,85 євро заборгованості за поточними процентами, 136 735,56 доларів США та 3 538,85 євро заборгованості за простроченими процентами, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій №0509/02 від 05.09.2013 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року у справі №911/206/15 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пак-Експо" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "АКТИВ-БАНК" 4 362 695,38 доларів США та 111 000 євро поточної заборгованості за кредитом, 158 000 доларів США та 6 000 євро простроченої заборгованості за кредитом, 28 238,86 доларів США та 730,85 євро заборгованості за поточними процентами, 136 735,56 доларів США та 3 538,85 євро заборгованості за простроченими процентами.

Також, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пак-Експо" в доход Державного бюджету України 73 080 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 06.04.2015р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми поточної заборгованості в розмірі 3 784 695,38 доларів США, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач та третя особа не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відповідач та третя особа наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "АКТИВ-БАНК", як банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пак-Експо", як клієнтом, був укладений договір про здійснення кредитних операцій №0509/02 (далі-Договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується здійснити за заявою клієнта кредитну операцію, а клієнт зобов'язується прийняти кредитну операцію та належним чином виконати основне зобов'язання в повному обсязі, в тому числі сплатити плату за кредитну операцію, та виконати інші зобов'язання, що встановлені в договорі у зв'язку із здійсненням кредитної операції.

Пунктом 1 Договору сторони погодили, що максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов'язань банку за всіма кредитними операціями, за виключенням сум плати за кредитною операцією становить 4 520 695,38 доларів США та 180 000,00 євро. Граничний строк (термін) для належного виконання клієнтом основного зобов'язання встановлено до 04.09.2016 року включно.

25.02.2014 року між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору (далі-Договір про зміни), відповідно до умов якого останні домовилися внести зміни до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 розділу 1 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору в редакції Договору про зміни максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов'язань банку для певного виду кредитної операції, за виключенням сум плати за такою кредитною операцією становить 3 920 695,38 доларів США. Процентна ставка становить 12% річних в валюті долар США. Граничний строк (термін), в межах строку основного зобов'язання, для належного виконання клієнтом зобов'язань за кредитною операцією, в тому числі щодо повернення кредиту, надання грошових коштів для здійснення платежу за документарним інструментом, формування грошового покриття, здійснення плати за кредитною операцією встановлено до 04.09.2016 року включно.

Відповідно до п. 3.2 Договору в редакції Договору про зміни максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов'язань банку для певного виду кредитної операції, за виключенням сум плати за такою кредитною операцією становить 600 000,00 доларів США. Процентна ставка становить 12% річних в валюті долар США. Граничний строк (термін), в межах строку основного зобов'язання, для належного виконання клієнтом зобов'язань за кредитною операцією, в тому числі щодо повернення кредиту, надання грошових коштів для здійснення платежу за документарним інструментом, формування грошового покриття, здійснення плати за кредитною операцією встановлено до 04.09.2016 року включно.

Відповідно до п. 3.3 Договору в редакції Договору про зміни максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов'язань банку для певного виду кредитної операції, за виключенням сум плати за такою кредитною операцією становить 180 000,00 євро. Процентна ставка становить 12% річних в валюті євро. Граничний строк (термін), в межах строку основного зобов'язання, для належного виконання клієнтом зобов'язань за кредитною операцією, в тому числі щодо повернення кредиту, надання грошових коштів для здійснення платежу за документарним інструментом, формування грошового покриття, здійснення плати за кредитною операцією встановлено до 04.09.2016 року включно.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що для здійснення кредитної операції клієнт надає банку заяву про здійснення кредитної операції, що підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою клієнта у 2 (двох) примірниках. Один примірник підписаної банком заяви про здійснення кредитної операції або його копія повертається клієнту і підтверджується прийнятим банком такої заяви до виконання.

У відповідності до п.6.2 Договору сума процентів, що підлягає сплаті, нараховується щоденно на фактичну суму заборгованості клієнта за кредитом станом на кінець кожного дня і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи це день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день), якщо інше не передбачено умовами цього договору. Нарахування процентів в останній робочий день календарного місяця здійснюється також за останні календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів в перший робочий день календарного місяця здійснюється також за перші календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів здійснюється із розрахунку фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці.

Нараховані проценти сплачуються клієнтом у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день календарного місяця та в день повного погашення кредиту. Нараховані проценти за користування овердрафтом сплачуються клієнтом у валюті овердрафту щомісячно не пізніше 5 числа календарного місця, наступного за місяцем їх нарахування та в день повного погашення овердрафту.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором в повному обсязі; при цьому основне зобов'язання клієнта перед банком, а також права банку стосовно цього основного зобов'язання (в тому числі право на договірне списання коштів клієнта) за договором, а також договорів (правочинів) щодо забезпечення залишаються чинними до моменту повного виконання основного зобов'язання (п. 18.1 Договору).

Згідно із п.18.2 Договору, договір може бути достроково припинено за згодою сторін, а також в інших випадках відповідно до умов договору.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Договору, перерахувавши відповідачу 71 7 00,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами: №1568 від 11.09.2013 р. на суму 210 000,00 доларів США; №5496 від 01.10.2013 р. на суму 100 000,00 доларів США; №897 від 10.10.2013 р. на суму 50 000,00 доларів США; №6120 від 01.11.2013 р. на суму 108 000,00 доларів США; №2393 від 11.11.2013 р. на суму 60 000,00 доларів США; №1070 від 20.11.2013 р. на суму 72 000,00 доларів США; №965 від 21.11.2013 року на суму 117 000,00 доларів США.

Також, з матеріалів справи вбачається, зокрема, з акту перевірки цільового використання кредитних коштів від 11.09.2013 року, що 11.09.2013 року з позичкового рахунку позичальника №206353024445 були видані кредитні кошти в сумі 3 920 695,38 доларів США та зараховані на поточний рахунок №260053014445 (а.с.43 т.1).

Згідно висновку акту перевірки цільового використання кредитних коштів від 11.09.2013 року, кредитні кошти надані відповідачу згідно кредитного договору №0509/02 від 05.09.2013 року використанні за цільовим призначенням.

У відповідності до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст.553 ЦК України).

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст.543 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, 05.09.2013 року між позивачем, як банком, та Савченко Валерієм Миколайовичем, як поручителем, був укладений договір поруки №0509/02/S-4 (далі-Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель з метою повного виконання основного зобов'язання поручається перед банком за своєчасне і повне виконання відповідачем основного зобов'язання за Договором, що встановлює основне зобов'язання.

Порукою за цим Договором забезпечується виконання основного зобов'язання боржника перед банком, що обумовлене в укладеному між ними договором про здійснення кредитних операцій №0509/02 від 05.09.2013 року з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до якого банк здійснює для клієнта або від його імені кредитні операції (кредит, овердрафт, гарантії, акредитив тощо) в загальному розмірі не більше 4 520 695,38 доларів США та 180 000,00 євро строком до 04.09.2016 року включно та будь-які ніші кредитні операції, передбачені в договорі, що обумовлює основне що зобов'язання або такі, що будуть передбачені в договорі, що обумовлює основне зобов'язання або такі, що будуть передбачені в ньому у майбутньому, у визначеній договором, що обумовлює основне зобов'язання валюті (п.3.1 Договору поруки).

Згідно із п.10.1 Договору до негативних обставин відноситься, невиконання або неналежне виконання клієнтом будь-яких зобов'язань за договором та/або договором (правочином) щодо забезпечення та/або будь-якими іншими договорами між банком та клієнтом , та/або будь-якими іншими договорами між клієнтом та фінансовими установами.

У разі виникнення негативних обставин банк має право, в односторонньому порядку вимагати від клієнта достроково повернути наданий клієнтові кредит в повному обсязі клієнт зобов'язаний, незважаючи на інші положення договору, виконати зазначену вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із нарахованою платою за кредитну операцію і штрафними санкціями, що підлягають сплаті клієнтом на користь банку, в строк не пізніше 30 календарних днів з дня направлення банком клієнту відповідної вимоги (п.10.2.1 Договору).

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позичальник не виконав належним чином свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість станом на 20.11.2014 року у розмірі 4 685 669,80 доларів США та 121 269,70 євро, з яких: 3 784 695,38 доларів США поточна заборгованість за кредитом, 136 000,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 24 490,92 доларів США заборгованість за поточними процентами, 118 587,61 доларів США заборгованість за простроченими процентами, згідно траншу наданим на підставі п. 3.1 Договору; 578 000,00 доларів США поточна заборгованість за кредитом, 22 000,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 3 747,94 доларів США заборгованість за поточними процентами, 18 147,95 доларів США заборгованість за простроченими процентами, згідно траншу наданим на підставі п.3.2 Договору; 111 000,00 євро поточна заборгованість за кредитом, 6 000,00 євро прострочена заборгованість за кредитом, 730,85 євро заборгованість за поточними процентами, 3 538,85 євро заборгованість за простроченими процентами, згідно траншу наданим на підставі п.3.3 Договору.

У відповідності до ч.1 та 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст.32-34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідно до умов Договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 685 669,80 доларів США та 121 269,70 євро, з яких: 4 362 695,38 доларів США та 111 000,00 євро поточної заборгованості за кредитом, 158 000,00 доларів США та 6 000,00 євро простроченої заборгованості за кредитом, 28 238,86 доларів США та 730,85 євро заборгованості за поточними процентами, 136 735,56 доларів США та 3 538,85 євро заборгованості за простроченими процентами, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, учасниками процесу не надано.

Доводи апелянта про те, що оскаржене рішення підлягає скасуванню через недотримання судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними, оскільки згідно із ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Інші доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо» на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2015р. у справі №911/206/15 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року у справі №911/206/15 залишити без змін.

3.Матеріали справи №911/206/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 12.06.2015р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді М.Л. Яковлєв

Т.В. Ільєнок