ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2006 р. | Справа № 6/46-24А. |
За позовом Закрите акціонерне товариство науково-виробниче підприємство "Технічне бюро кадастру"
до Волинське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавча дирекція
про .
Суддя Пахолюк В. А.
Від позивача : Стецюк Р.С., дов.№329 від 18.11.05р.
Від відповідача : Слюсар Е.В. , дов. №07-03/626 від 07.07.2006 року,юрист
Суть спору:
Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою просить скасувати рішення №164/07000 від 08.08.2005 року Волинського обласного відділення соціального страхування про зарахування ЗАТ ТВП “Технічне бюро кадастру” до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності неприйнятих до заліку витрат у сумі 1491,54 грн. та застосованих штрафних санкцій у сумі 746,0 грн.
В обгрунтування зазначених вимог позивач посилається на відсутність порушень з боку останнього, оскільки санаторно-курортна путівка на підставі листа Луцької міської виконавчої дирекції облвідділення фонду соціального страхування з ТВП від 13.03.2003 року №73 була розділена на двох осіб: Слюсаревську Н.В. та Захарчук Т.О.
Водночас, пунктом 2.2.8 Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.2001 року №51 передбачена можливість поділу путівки на спільне лікування , застрахованої особи та члена її сім”ї, чоловіка, дружини ,неповнолітніх дітей. Можливість поділу путівки на батьків застрахованої особи не передбачена , а тому з доводів позивача Луцька міська виконавча дирекція облвідділення фонду соціального страхування з ТВП допустила порушення при поділі путівки , що підтверджується листом останнього від 13.03.2003 року №73.
Крім того, як зазначає позивач, адміністрація філії ЗАТ “Трускавецькурорт”
“Санаторій “Кристал” допустила порушення при прийнятті на санаторно-курортне лікування Захарчук Т.О. та Захарчук В.С., оскільки, як видно з копії путівки №031566 , вона не була оформлена належним чином. На підставі зазначеного вважає , що перевіркою Фонду не були враховані зазначені обставини справи , а тому сума не прийнята Фондом до заліку 1491,54 грн. та сума штрафу 746 грн. мають бути зменшені на 50% , так як в санаторії відпочивала одна з осіб на яких вона була розділена, а саме Захарчук Т.О.
Відповідач у запереченнях №07-03/592 від 29.06.2006 року та в судовому засіданні проти позову заперечує та просить рішення Фонду залишити без змін посилаючись на таке.
У відповідності до проведеної Фондом перевірки був складений акт від 02.06.2005 року та прийнято рішення №132 /07000 від 13.06.2005 року про застосування та стягнення штрафних фінансових санкцій не прийнято до зарахування витрат страхувальника на загальну суму 1498,18 грн., в т.ч.90% вартості путівки в розмірі 1490,40 грн. В результаті перевірки було виявлено порушення п.п.2.2.12 Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей ( надалі Інструкція №51) та накладено штраф згідно ст. 30 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування в зв”язку з тимчасовою втратою непрацездатності “від 18.01.2001 року №2240-111(надалі Закон №2240-3) у сумі 749 грн.
На підставі скарги позивача на рішення №132/07000 від 13.06.2005 року, останнє було переглянуте щодо порушення витрачання коштів Фонду на суму 6,64 грн. та накладеного штрафу у розмірі 3,32 грн.
8.08.2005 року Волинським обласним відділенням Фонду з ТВП було винесено рішення за №164/07000 про застосування та стягнення штрафних( фінансових) санкцій до ЗАТ НВП “Технічне бюро кадастру” неприйнято до зарахування витрат на суму 1491,54 грн., в т.ч. 90% вартості путівки в розмірі 1490,40 грн. за порушення п.п.2.2.12 Інструкції №51 та накладено штраф згідно ст. 30 Закону України №2240-111 у сумі 746,0 грн.
Разом з тим, при перевірці було встановлено видачу путівки підприємством сторонній особі, чим порушено позивачем вимоги пп.2.2.16 Інструкції №51 . А тому доводи позивача про те, що Фондом застосовано штрафні санкції за поділ путівки є безпідставними. Згідно Інструкції №51 путівка застрахованій особі видається за її основним місцем роботи на підставі рішення комісії із соціального страхування цього підприємства. Застрахована особа( працівник підприємства) отримує її в бухгалтерії страхувальника , яка здійснює облік путівок( п.2.2.1 Інструкції №51). Під час перевірки встановлено, що рішення комісії про видачу путівки №031566 було відсутнє. Перевіркою також було встановлено, що на путівці відсутній підпис відповідальної особи, вписано прізвище особи, яка не працює на цьому підприємстві( Захарчук Т.О.),є печатка, що підтверджує видачу путівки з відома адміністрації сторонній особі, що є порушенням пп. 2.2.14, 2.2.16 Інструкції №51.
Таким чином у випадку , що оспорюється позивачем, путівка була видана без рішення комісії по соціальному страхуванню з порушенням порядку заповнення путівок, сторонній особі –не працівнику цього підприємства, що підтверджується поставленою печаткою позивача на цій путівці. Відповідач вважає, що вимоги позивача до виконавчої дирекції є необґрунтованими (відсутність посилання на норми матеріального права) , а тому прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства, а акт перевірки фактичним обставинам справи.
Заслухавши уповноважених представників сторін та розглянувши наявні матеріали справи , суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову . При цьому враховано наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності до п.2 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000 року №02-5/35( з послідуючими змінами і доповненнями) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визначенням недійсності актів державних чи інших органів”підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та ( або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації- позивача у справі.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 28 ч.1, ст. 30 ч.1 Закону України України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування в зв”язку з тимчасовою втратою непрацездатності “страховик ( Фонд соціального страхування з ТВП) має право здійснювати перевірку правильності використання страхових коштів, страхувальник- роботодавець несе відповідальність за порушення використання страхових коштів. Виходячи з зазначеного, відповідач діяв в межах визначеної законом компетенції.
Водночас, за результатами перевірки Виконавчою дирекцією Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності був складений акт від 02.06.05р. та прийнято рішення №132/07000 від 13.06.2005 року про застосування та стягнення штрафних фінансових санкцій. У відповідності до зазначеного рішення не прийнято до зарахування витрат страхувальника на загальну суму 1498 грн.18 коп., в т.ч. 90% вартості путівки в розмірі 1490,40 грн. за виявлене порушення п.п.2.2.12 Інструкції №51 та накладено штраф згідно ст. 30 Закону України №2240-111 у сумі 749 грн.
На підставі скарги позивача на рішення №132/07000 від 13.06.2005 року, останнє було переглянуте щодо порушення витрачання коштів Фонду на суму 6,64 грн. та накладеного штрафу у розмірі 3,32 грн.
8.08.2005 року Волинським обласним відділенням Фонду з ТВП було винесено рішення за №164/07000 про застосування та стягнення штрафних( фінансових) санкцій до ЗАТ НВП “Технічне бюро кадастру” неприйнято до зарахування витрат на суму 1491,54 грн., в т.ч. 90% вартості путівки в розмірі 1490,40 грн. за порушення п.п.2.2.12 Інструкції №51 та накладено штраф згідно ст. 30 Закону України №2240-111 у сумі 746,0 грн.
Згідно п.2.1 Інструкції №51 путівка застрахованій особі видається за основним місцем роботи на підставі рішення комісії “уповноваженого” із соціального страхування .Застрахована особа отримує її в бухгалтерії страхувальника, яка здійснює облік путівок. Як вбачається з акту перевірки рішення комісії ЗАТ “Технічне бюро кадастру” про видачу путівки №031566 було відсутнє. В судовому засіданні представником позивача зазначені обставини справи не було спростовано та не доведено протилежне.У відповідності до вимог п. 2.2.14 Інструкції №51 путівка, яка видається застрахованій особі, або члену її сім”ї повинна бути заповненою із зазначенням прізвища, імені та по-батькові, місця роботи, найменування підприємства, установи чи організації , якою видано путівку та засвідченою підписом відповідальної особи і печаткою. Відповідальна особа визначається комісією із соціального страхування за погодженням із страхувальником. Видача незаповнених путівок забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії довіреності серії ЯЕТ №793124 виданої 12.03.2003 року ЗАТ “Технічне бюро кадастру”, остання була видана для отримання путівки Слюсаревській Н.В.Водночас, при перевірці було встановлено, що на путівці відсутній підпис відповідальної особи, вписано прізвище відповідальної особи, яка не працює на підприємстві (Захарчук Т.О.),є печатка, що підтверджує видачу путівки з відома адміністрації сторонній особі, що є порушенням вимог пп. 2.2.14 та 2.2.16 Інструкції №51, оскільки видача путівок особам, які не працюють на даному підприємстві забороняється.
Водночас, з копії листа санаторію “Кристал” вих.№622 від 01.05.2005 року адресованого Виконавчій дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомлено, що на санаторно-курортному лікуванні по путівці №031566 знаходились з 20.03.03р. по 31.03.03р Захарчук Т.О. та Захарчук В.С.
З поданого в судовому засіданні копії звіту за 1-й кв.2003 року про путівки на санаторно-курортне лікування ( ф.№14) вбачається, що остання була отримана та використана ЗАТ НВП “Технічне бюро кадастру”.
Позивачем в судовому засіданні не було подано докази ( рішення комісії із соціального страхування) про те, що Захарчук Т.О. та Захарчук В.С. є членами сім”ї Слюсаревської Н.В., як це визначено пп. 2.2.8, 2.2.9 Інструкції №51, Разом з тим, посилання позивача в позовній заяві та в судовому засіданні на те, що відповідачем накладено штрафні та фінансові санкції за поділ путівки, що є порушенням, не взято до уваги суду, оскільки відповідно до матеріалів справи, останнє було прийнято за порушення видачі путівки .
Водночас, позивачем в судовому засіданні та в позовній заяві не було доведено та не зазначено норми матеріального права, які були порушені відповідачем при прийнятті спірного рішення №164/07000 від 08.08.2005 року
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що рішення Виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №164/07000 від 08.08.2005 року прийнято у відповідності до визначеної законом компетенції та відповідає вимогам чинного законодавства, а акт перевірки від 02.06.2005 року фактичним обставинам справи, що є підставою для відмови у позові.
Господарський суд, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст. 160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Постановив:
1. У позові відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного господарського суду України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Перший заступник голови суду, суддя В.А.Пахолюк
Дата підписання повного тексту постанови
20.07.06р.