Справа № 186/538/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демиденко С. М.

секретар - Фадєєва Т.Б.

з участю заявника - ОСОБА_1

представника заявника - ОСОБА_2

представника заінтересованої особи - Ізмалкової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м.Першотравенську Дніпропетровської області про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м.Першотравенську Дніпропетровської області.

В своїй заяві заявник зазначила, що вона з 06 квітня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Ще до реєстрації шлюбу вони разом зі ОСОБА_4 мешкали разом однією сім'єю АДРЕСА_1, на час смерті чоловіка вона була непрацездатною в зв'язку з досягненням пенсійного віку та отримувала пенсію в розмірі 1086,86 грн., в той час коли пенсія її чоловіка була значно вище. Крім цього її чоловік, на час смерті, отримував страхові виплати від ВД ФССНВУ в м. Першотравенську в розмірі 4933,35 грн. Таким чином, вона перебувала на утриманні чоловіка, бо надавана ним матеріальна допомога була для неї постійним та основним джерелом для існування. Після смерті чоловіка, вона з 01 грудня 2014 року почала отримувати пенсію по втраті годувальника, яка складає 1986 гривень, за час життя її чоловік знаходився на обліку в ВД ФССНВУ в м. Першотравенську, в зв'язку з отриманим ним трудовим каліцтвом, за що і отримував страхові виплати. Довідкою міжрайонної профпатологічної МСЕК № 7 було встановлено причинний зв'язок між смертю її чоловіка та отриманим ним трудовим каліцтвом. В зв'язку з цим вона звернулась до органів ВД ФССНВУ в м. Першотравенську з документами для отримання частини страхових виплат, згідно чинного законодавства України, але їй було роз'яснено, що для отримання цих виплат потрібно встановити факт перебування її на утриманні свого померлого чоловіка на час його смерті. Саме встановлення факту перебування на утриманні необхідно їй для отримання частини страхових виплат, які її чоловік отримував за своє життя і змусило її звернутись з заявою до суду. Просить суд встановити факт перебування її на утриманні свого чоловіка на день його смерті.

Заінтересована особа надала суду письмові заперечення на заяву ОСОБА_1, в яких зазначено, що ОСОБА_1 на момент смерті свого чоловіка ОСОБА_4 була непрацездатною особою, але згідно довідки управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області №1633 від 07 квітня 2015 року на момент смерті чоловіка отримувала пенсію за віком у розмірі 1086,86 гривень, яка забезпечує її прожитковий мінімум.

Відповідно до ст. 7 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для непрацездатних осіб встановлено в розмірі 949,00 гривень на одну особу.

Позивачка на момент звернення до суду отримує пенсію в разі втрати годувальника призначену в порядку передбаченому ст. 38 Закону України « Про пенсійне забезпечення», згідно якого члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним основним джерелом засобів до існування. Члени сім ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Утримання є видом правовідносин, у межах якого одна фізична особа зобов'язана надавати іншій фізичній особі матеріальну підтримку в грошовій (як правило) або в натуральній формі у випадках та за дотриманням умов, визначених законом або договором про надання утримання, а інша фізична особа має право вимагати від першої фізичної особи виконання обов'язку щодо надання утримання.

Завдання інституту утримання полягає у створенні умов для матеріального задоволення потреб людини, які виникають в силу її буття та перебування в суспільстві, у тих випадках. Коли власні доходи такої людини не можуть достатньою мірою забезпечити задоволення цих потреб.

У виписці від 06 квітня 2014 року № 71, виданої ПП « Комунальник - 3» не міститься відомостей про осіб, які перебували на утриманні померлого ОСОБА_4, що передбачено ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

ОСОБА_1 не надано жодного доказу, який би підтверджував той факт, що отримуваної пенсії, що перевищує встановлений державою розмір прожиткового мінімуму. їй не вистачало на побутові потреби, а пенсія та щомісячні страхові виплати ОСОБА_4 за його життя були основним та постійним джерелом до існування позивачки. Просить суд відмовити ОСОБА_1 у встановлені факту перебування на утриманні померлого чоловіка.

В судовому засіданні заявник та представник заявника вимоги викладені в заяві підтримали в повному обсязі просять суд встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка на день його смерті.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала з підстав викладених в письмових запереченнях та додала, що заявниця на момент смерті свого чоловіка ОСОБА_4 була непрацездатною особою, але згідно довідки управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області №1633 від 07 квітня 2015 року на момент смерті чоловіка отримувала пенсію за віком у розмірі 1086,86 гривень, яка забезпечує її прожитковий мінімум.

Відповідно до ст. 7 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для непрацездатних осіб встановлено в розмірі 949,00 гривень на одну особу. Позивачка на момент звернення до суду отримує пенсію в разі втрати годувальника призначену в порядку передбаченому ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якого члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним основним джерелом засобів до існування. Але ОСОБА_1 не надала жодного доказу, який би підтверджував той факт, що отримуваної пенсії, що перевищує встановлений державою розмір прожиткового мінімуму їй не вистачало на побутові потреби, а пенсія та щомісячні страхові виплати ОСОБА_4 за його життя були основним та постійним джерелом до існування позивачки. Просить суд відмовити ОСОБА_1 у встановлені факту перебування на утриманні померлого чоловіка.

Суд, вислухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Заявник ОСОБА_1, проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 2007 року, що підтверджується довідкою ПП "Комунальщик-3" від 06 квітня 2014 року № 71 /а.с. №8/ в якій зазначено склад сім`ї ОСОБА_4

Після реєстрації 06 квітня 2013 року шлюбу між заявником та ОСОБА_4, вони продовжували мешкати разом та вести спільне господарство до дня смерті ОСОБА_4, що підтверджується копію свідоцтва про шлюб від 06 квітня 2013 року та актом № 155 ПП "Комунальщик-2" /а.с.№5,47/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року чоловік заявника помер, на день смерті він отримував загальний дохід в розмірі 9 175,97 гривень, який перевищував більше аніж в вісім раз дохід який отримувала заявниця ОСОБА_1, що підтверджується копію свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 26 листопада 2014 року, довідками УПФУ в м. Першотравенську №1633, №2741/05/14, довідкою ВД ФССНВУ в м. Першотравенську № 473/01-10 /а.с. 6,7,9,27№/.

За час спільно проживання ОСОБА_4 надавав своїй дружині грошову допомогу, на придбання продуктів харчування, одягу, сплату комунальних послуг та на придбання ліків та лікування. Так матеріалами справи підтверджується, що за час спільно проживання з померлим чоловіком в 2008 році заявниця ОСОБА_1, перенесла операцію на очах вартістю 22 490 гривень /а.с.№39-41/, крім того згідно виписки із медичної карти № 4434 /а.с.№35/ з 2000 року хворіє, а з 2010 року перебуває на диспансерному обліку з захворюванням: "Стенокардія напруження 2 ф.кл. Кардіосклероз атеросклеротичний. СН 2А ст. Гіпертонічна хвороба ІІ гр., 2 ст. Ризик -2. Супутній діагноз: Багатоузловий зоб. Еутиреоз. Хронічний бронхіт. Фаза нестійкої ремісії. ЛН 1 ст.

Згідно медичної картки хворого № 4434, епікризу обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова, довідки КЗ ЦПМСД м. Першотравенська від 14 травня 2015 року та доданих квитанцій про придбання ліків, заявник ОСОБА_1 на час розгляду справи перебуває на диспансерному обліку та потребує постійного медикаментозного лікування /а.с. №35-38, 46/.

Після смерті чоловіка УПФУ в м. Першотравенську, без рішення суду про встановлення факту перебування на утримані померлого чоловіка, заявниці з 30 листопада 2014 року призначена пенсія по втраті годувальника /а.с.№7/ в розмірі 1986 гривень призначену в порядку передбаченому ст.ст. 37-38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якого члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику з прав про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_4 у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Відповідно до ст. 41 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють; інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

З системного аналізу норм цивільного законодавства та зважаючи на роз'яснення, викладенні у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року, повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Згідно ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, перебувала на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_4, адже отримувана нею пенсія становила лише незначну частку доходу сім`ї.

Доводів позовної заяви відповідачем по справі жодним чином спростовано не було. Посилання представника заінтересованої особи на те, що заявник ОСОБА_1 не надала жодного доказу, який би підтверджував той факт, що отримуваної пенсії, що перевищує встановлений державою розмір прожиткового мінімуму їй не вистачало на побутові потреби, а пенсія та щомісячні страхові виплати ОСОБА_4 за його життя були основним та постійним джерелом до існування позивачки, повністю спростовуються матеріалами справи.

Крім того, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом ат ст. 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,208,212,214,215, 256-259 ЦПК України,- суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Першотравенську Дніпропетровської області про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів після його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. М. Демиденко