Справа №11-863 Головуючий у 1 інстанції Грищенко М. В.
Категорія 152 ч.3 Докладчик Гузовський О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючої Фоміна Ю.В.
суддів Гузовського О.Г., Слісарчука Я.А.
з участю прокурора Селюченко І.І.
захисника ОСОБА_1
представника неповнолітньої
потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями ОСОБА_2 - законного представника потерпілої ОСОБА_3, державного обвинувача - помічника прокурора Брусилівського району, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2008 року, яким засуджено
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Базар Народицького району Житомирської області, громадянина України,
неодруженого, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, - за ч.3 ст. 152 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі. Срок відбуття покарання рахувати з 6 травня 2008 року.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Звіздаль Народицького району
Житомирської області, громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, жителя АДРЕСА_3, раніше не судимого, - за ч.3 ст. 152 КК Українина 7 (сім) років позбавлення волі. Срок відбуття покарання рахувати з 6 травня 2008 року. Запобіжні заходи засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишені у виді тримання під вартою.
Згідно зі ст. 81 КПК України приєднані до справи як речові докази ніж, гайковий ключ, паперові згортки зі зрізами нігтьових пластин, зразками мазків, змивів, зразками слини, зчесами з лобкового волосся знищити. Вилучені одяг, взуття потерпілої ОСОБА_3 /штани, плавки, панчохи, кросівки, бюстгальтер, дві футболки, спортивну кофту/ знищити за наявності згоди потерпілої та її законного представника або повернути власнику; вилучений одяг ОСОБА_4 / штани, куртку, спортивні штани, футболку, плавки, шкарпетки/ за наявності згоди ОСОБА_4 знищити або повернути йому або за його заявою іншій особі; вилучений одяг ОСОБА_5/куртку, футболку, штани спортивні, брюки, плавки / за наявності згоди ОСОБА_5знищити або повернути йому або за його заявою іншій особі.
Згідно вироку, 3 травня 2008 року близько 14 години в с Привороття Брусилівського району Житомирської області ОСОБА_4 і ОСОБА_5., які перебували у стані алкогольного сп'яніння поблизу території ферми, попередньо домовились вступити в статеві зносини з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка в той час гралася неподалік разом зі своїм молодшим братом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. З цією метою ОСОБА_4 і ОСОБА_5, діючи спільно, шляхом обману завели потерпілу та її брата до приміщення сіновалу, доступ до якого був обмежений. В приміщенні сіновалу ОСОБА_4 з метою залякування потерпілої почав демонструвати ніж і висловлювати погрози його застосування, потім застромив ніж в тюк з сіном і вивів малолітнього брата потерпілої з приміщення, залишивши ОСОБА_5 наодинці з потерпілою. ОСОБА_5, скориставшись станом потерпілої, воля якої до вчинення активного опору була придушена попередніми погрозами, утримуючи потерпілу за руки, підставив їй підніжку, повалив її, примусив зняти одяг і, не зважаючи на прохання потерпілої не чинити з нею насильства, вступив з нею в статеві зносини всупереч її бажанню.
Після вчиненого ОСОБА_5 зґвалтування потерпілої до приміщення зайшов ОСОБА_4 і скориставшись стресовим станом потерпілої, викликаним попередніми протиправними діями, внаслідок чого її воля до активного опору була зламана, вступив з потерпілою в
статеві зносини всупереч її бажанню, чим вчинив зґвалтування. Після цього ОСОБА_5, зважаючи на вольову неспроможність потерпілої чинити активний опір насильницьким діям з їх сторони, знову вступив з потерпілою в статеві зносини всупереч її бажанню.
Маючи намір продовжити статеві зносини з потерпілою, але остерігаючись бути поміченими в приміщенні сіносховища і викритими, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 наказали потерпілій ОСОБА_3 і її малолітньому брату пройти з ними до кладовища в с. Пилипонка Брусилівського району і назбирати там цукерок. Щоб приховати свої дійсні наміри на вчинення статевих зносин з потерпілою із застосуванням насильства чи погрози його застосування на території кладовища, ОСОБА_5 демонстративно викинув ножа, якого боялась потерпіла.
Близько 15 години ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпіла ОСОБА_3 і її малолітній брат ОСОБА_6 прийшли на територію кладовища с. Пилипонка Брусилівського району. Потерпіла ОСОБА_3, яка, зважаючи на безлюдність місцевості та попереднє вчинене до неї насильство, реально остерігалась загрози продовження до неї насильницьких дій зі сторони ОСОБА_5 і ОСОБА_4, і тому намагалася втекти, але її наздогнав ОСОБА_5 і, застосовуючи значну перевагу в фізичній силі, закрив їй рукою рота, чим позбавив можливості покликати на допомогу сторонніх, відвів до канави на території кладовища, де з участю ОСОБА_4, який, взяв потерпілу за шию та висловив погрозу застосування фізичного насильства, яка була сприйнята потерпілою як реальна, спільними діями придушили її волю чинити активний опір їх діям по реалізації наміру до статевих зносин всупереч бажанню потерпілої. Після цього ОСОБА_5 вступив в статеві зносини з потерпілою, яка внаслідок стресового емоційного стану не чинила активного опору таким діям. Після цього ОСОБА_4, усвідомлюючи, що воля потерпілої до вчинення активного опору зламана, відвів неповнолітню ОСОБА_3 вглиб кладовища і вступив з нею в статеві зносини всупереч її бажанню, чим вчинив зґвалтування..
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить визнати обставинами, що пом'якшують його покарання: молодий вік, що він є особою потерпілою від Чорнобильської катастрофи, добровільно відшкодував завдану матеріальну та моральну шкоду потерпілій, застосувати ст. 69 КК України, змінити вирок та призначити йому покарання в межах 4-х років позбавлення волі.
Від засудженого ОСОБА_5 поступило дві апеляції. В одній апеляції, поданій 28.11.2008 року о 8 год. ранку, він стверджує, що не ґвалтував потерпілу ОСОБА_3, а вступав з нею в статеві зносини за її згодою, не знаючи при цьому про її неповнолітній вік. При цьому просить перекваліфікувати його дії на ч.2 ст. 152 КК України та
пом'якшити покарання. Крім того, визнає себе винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 185 ч.3, 289 КК України.
В другій апеляції, датованій тим же числом, але поданій о 15-30 годин, повністю визнає себе винним та просить визнати обставинами, що пом'якшують його покарання: молодий вік, хворобу, що він є особою, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи, добровільно відшкодував завдану матеріальну та моральну шкоду потерпілій, застосувати ст. 69 КК України, змінити вирок та призначити йому покарання в межах 4-х років позбавлення волі.
Законний представник потерпілої ОСОБА_3- ОСОБА_2, посилаючись на те, що засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позитивно характеризуються, під час ґвалтування не били дочку, щиро розкаюються у вчиненому, їх батьки добровільно відшкодували заподіяну матеріальну та моральну шкоду, що вони проживають в одному селі, просить пом'якшити засудженим покарання.
Державним обвинувачем апеляція відкликана. Щодо інших апеляцій, поступили заперечення.
Заслухавши доповідача, заперечення прокурора на апеляції законного представника потерпілої та засуджених, ОСОБА_2 -законного представника потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4, підтримавших свої апеляції, ОСОБА_5, який підтримує апеляцію про пом'якшення покарання, обговоривши доводи всіх апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія апеляції законного представника потерпілої та засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишає без задоволення виходячи з наступного.
Вина засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кваліфікація їх дій за ч.3 ст. 152 КК України доведена матеріалами кримінальної справи, визнається та не оспорююється засудженими під час апеляційного розгляду справи.
Що стосується покарання, то обираючи вид та визначаючи його розмір, суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом'якшують і обтяжують їх покарання.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудними і нещирість їх показань у судовому засіданні, що може бути оцінено як один із обраних ними способів захисту, суд першої інстанції визнав обставиною, яка пом'якшує покарання підсудним їх щире каяття, дійшовши до висновку, що підсудні усвідомили ступінь суспільної небезпечності вчинених ними діянь і щиро жалкують про це.
Судом враховано, що з місць їх роботи дані їм позитивні характеристики. Разом з тим, за місцем проживання вони характеризуються негативно. Злочин вчинили в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.
Враховуючи наведене, ступень суспільної небезпечності вчиненого злочину, зважаючи на особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд не знайшов підстав для застосування ст. 69 КК України щодо них, але, з врахуванням, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 раніше не були судимі, приймаючи до уваги їх щире каяття, прийшов до обґрунтованого висновку, що їм слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених в санкції ч.3 ст. 152 КК України, що за переконанням суду є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
Оскільки призначене засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання є мінімальним за санкцією ч.3 ст. 152 КК України, то судова колегія вважає що воно в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України і також не знаходить підстав для застосування щодо них ст. 69 КК України. Не дає для цього підстав і статус визнання засуджених як потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Не відповідають дійсності доводи в апеляції представника потерпілої про позитивні характеристики засуджених по місцю проживання.
Таким чином покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Підстави для задоволення апеляції та зміни вироку відсутні.
В порядку ст. 365 КПК України, судова колегія вважає необхідним внести зміни у вступну, мотивувальну та резолютивну частину вироку в частині відмінювання прізвища ОСОБА_5. яке правильно читати ОСОБА_5, а не "ОСОБА_5", як зазначено помилково у вироку тощо.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції ОСОБА_2 - законного представника потерпілої ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2008 року щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без зміни.
В порядку ст. 365 КПК України, внести зміни у вступну, мотивувальну та резолютивну частину вироку та вважати правильним засудження за прізвищем не "ОСОБА_5", а ОСОБА_5.