Справа №22 ц/238                                        Головуючий у суді 1-ої інстанції Василенко P.O.

Категорія 31                                                   Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА

Іменем  України

04 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого  Зарицької Г.В.

суддів:   Балашкевича С. В.,  Рафальської І.М.  при секретарі   Войтюк В.І.

з участю: сторін,  представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2008 року

встановила:

У серпні 2008 року позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_3 та просила визнати дії відповідача протиправними та стягнути з нього на її користь 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги вона обґрунтовувала тим,  що 8 червня 2008 року о 19 -й годині в приміщенні кафе „Бістро" ОСОБА_3,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  умисно,  безпідставно наніс їй серію ударів в область голови та обличчя,  заподіявши при цьому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. Умисними діями відповідача,  що виразилися у нанесенні легких тілесних ушкоджень,  їй заподіяна моральна шкода.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення справи,  неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,  невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено,  що за наслідками проведеної додаткової перевірки постановою ДІМ Коростишівського РВ УМВС України в Житомирській області від 29.09.2008 року в порушенні кримінальної справи за  ст. 296 КК України (хуліганство) відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину (а.с. 22 відмовного матеріалу).

Перевіркою встановлено,  що 08.06.2008 року близько 19 годин ОСОБА_2 зайшла до кафе „Бістро",  де зустріла свого сина ОСОБА_4 та його друга ОСОБА_3,  які перебували в нетверезому стані. ОСОБА_2 почала сваритися на сина і вони разом вийшли на вулицю. Через деякий час ОСОБА_2 повернулася до кафе і одразу почала сваритися на ОСОБА_3,  що той примушує її сина вживати спиртні напої,  при цьому нанесла ОСОБА_3 декілька „ляпасів". На ґрунті раптово виникших неприязних відносин у відповідь ОСОБА_3 наніс кілька ударів по обличчю ОСОБА_2.

Згідно з актом судово-медичного обстеження №1629 від 11.06.2008 року у ОСОБА_2 виявлено синець та крововилив на обличчі,  які утворилися від дії тупого твердого предмету 08.06.08 р. та відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я (а.с. 12 відмовного матеріалу).

Відповідно до  ст. 125 КК України нанесення умисного легкого тілесного ушкодження є суспільно-небезпечним діянням,  яке переслідується в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України та ч.2  ст. 2 КК України передбачено,  що вина особи у вчиненні злочину доводиться в законному порядку та встановлюється обвинувальним вироком суду.

Оскільки позивачка не надала суду належного доказу щодо вини відповідача ОСОБА_3 у заподіянні їй легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я,  то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позову та обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права,  підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись  ст.   ст.  209,  303,  304,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

.