ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р.Справа № 922/1772/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до 1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , 2. Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Благовіст" Харківської області, м. Харків, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів - Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради

про визнання недійсною додаткової угоди

за участю представників сторін:

прокурора - Кравцов В.І., посв. №026175 від 14.05.14 р.;

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - Воронова Ю.В., дов. № 82 від 12.01.15 р.;

2-го відповідача - не з'явився;

третьої особи - Шерстюк Р.В., дов. № 1833/01-35/15 від 14.05.15 р.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі -позивач) з позовом, в якому просить визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 13.09.12 р. до договору оренди № 4950 від 22.08.12 р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - 1-й відповідач) та Харківським приватним навчально-виховним комплексом "Благовіст" Харківської області (далі - 2-й відповідач).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що додаткова угода № 1 від 13.09.12 р. до договору оренди № 4950 від 22.08.12 р. суперечить Методиці розрахунку плати за орендну майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.11 р. № 566/11.

29.04.15 р. 2-й відповідач надав письмовий відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 922/1318/13 за позовом Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради до Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Благовіст" про стягнення орендної плати зазначено, що додаткова угода № 1від 13.09.2012 не може бути визнана нікчемною, є дійсною та становить невід'ємну частину договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4950 від 22.08.2012 року. Вказана постанова суду апеляційної інстанції не оскаржувалась сторонами до суду касаційної інстанції та набрала законної сили.

14.05.15 р. 1-й відповідач надав письмовий відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що орендна плата за договором оренди №4950 від 22.02.12 р. нараховується, згідно Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, виходячи з цільового призначення орендованого приміщення, отже, на думку 1-го відповідача, підстави для визнання додаткової угоди до спірного договору недійсної відсутні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.15 р., за клопотанням 2-го відповідача, строк розгляду справи подовжено по 10.06.15 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.15 р., за клопотанням прокурора, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, - Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради.

09.06.15 р. позивач надав заяву про відмову від позову, в якій, керуючись ст.ст. 22, 78 ГПК України, просив припинити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України (відмова від позову).

Прокурор в судовому засіданні 09.06.15 р. підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, проти задоволення заяви позивача про відмову від позову та припинення провадження по справі заперечував.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник 2-го відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав свої письмові пояснення від 02.06.15 р., відповідно до яких, вирішення даного спору залишив на розсуд суду.

Щодо заяви позивача про відмову від позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач до прийняття рішення по справі має право відмовитись від позову.

В той же час, у абз. 5 п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" роз'яснено, що відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. У разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК; такі ж наслідки настають, якщо позивач відмовився від позову (повністю або в певній частині), а прокурор, зі свого боку, не підтримує відповідні позовні вимоги та не наполягає на їх задоволенні, про що він письмово або усно (із зазначенням про це в протоколі судового засідання) повідомив суд.

Як вже було зазначено, прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви позивача про відмову від позову та припинення провадження по справі заперечував. За таких обставин, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви позивача про відмову від позову відмовити та вирішити спір по суті.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, 1-го відповідача та третьої особи, суд встановив наступне.

22.08.2012 р. між Харківським приватним навчально-виховним комплексом "Благовіст" Харківської області (2-й відповідач, орендар) та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (1- відповідач, орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 4950 (далі - договір)(а.с. 17-20), відповідно до умов якого, 1-й відповідач зобов'язався передати, а 2-й відповідач прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1456,43 кв.м. (далі - майно), які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 146-В та знаходиться на балансі управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради. Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації № 2565 від 25.07.2012 р.

Пунктом 1.2. договору було передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення приватного навчального закладу.

Згідно з п.2.1. договору, набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту-приймання передачі майна.

Відповідно до п.3.1. договору, вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 2998315,00 грн., станом на 02.07.2012.

Відповідно до п.3.2. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 566/11 (далі - Методика). Орендна плата за базовий місяць - липень 2012 р. розраховується згідно з додатком до цього договору і складає 24935,99 грн. без ПДВ. Ставка орендної плати складає 10 %.

Згідно з п.3.3. договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання - передачі.

Відповідно до п.3.5. договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно з п.3.7. договору, орендна плата перераховується: - 30% на поточний рахунок балансоутримувача; - 70 % до міського бюджету.

Пунктом 3.8. договору було передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадку зміни Методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок.

Прокурор в своїй позовній заяві зазначає, що 22.08.2012 між 1-м та 2-м відповідачами був складений та підписаний акт приймання - передачі нежитлового приміщення (будівлі) на підставі спірного договору оренди № 4950. Даний акт був погоджений балансоутримувачем - Управлінням освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради. Вказані обставини були визнані в судовому засіданні сторонами, а отже, відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України, доказуванню не підлягають.

13.09.2012 р. між 1-м та 2-м відповідачами була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4950 від 22.08.2012 р. (далі - додаткова угода)(а.с. 21).

Згідно з п.1. додаткової угоди, пункти 1.2. та 3.2. договору оренди № 4950 від 22.08.2012 р. були викладені в наступній редакції:

"1.2. майно передається в оренду з метою використання: приватний навчальний заклад - 53,5 кв.м.; дитячий клуб - 113,6 кв.м.; дошкільний навчальний заклад - 1289,33 кв.м.

3.2. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. № 566/11. Орендна плата за серпень 2012 р. розраховується згідно з додатком до цього договору і складає 4083,68 грн. без ПДВ. Ставка орендної плати складає 10%, 5%, 1 %."

Таким чином, після підписання додаткової угоди № 1 від 13.09.2012 було змінено цільове призначення орендованого майна, а саме: 53,5 кв.м. - розміщення приватного навчального закладу, 113,6 кв.м. - розміщення дитячого клубу та 1289,33 кв.м. - розміщення дошкільного навчального закладу, з відповідними ставками орендної плати: 10%, 5% та 1%.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В обґрунтування своїх позовних вимог, прокурор зазначає, що в договорі оренди № 4950 нежитлового приміщення (будівлі) від 22.08.2012 чітко вказано, що Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Благовіст" Харківської області є приватним, а не державним чи комунальним навчальним закладом, тому ставка орендної плати для приватного дошкільного навчального закладу має складати 10%. Отже, орендна плата за вказаною додатковою угодою нараховується та сплачується приватною установою в значно менших розмірах, ніж це передбачено вимогами Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 566/11, що суперечить інтересам держави в частині наповнення бюджету. Таким чином, прокурор вважає, що додаткова угода № 1 від 13.09.2012 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4950 від 22.08.2012 укладена між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ХПНВК "Благовіст" суперечить Методиці розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 566/11, яка прийнята Харківською міською радою, як органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень наданих чинним законодавством України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Так, з метою вдосконалення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду комунального майна, на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 566/11 була затверджена Методика розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова (далі - Методика).

В додатку 2 до Методики містяться орендні ставки за використання нерухомого майна, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, які, відповідно до цільового призначенням, становлять:

- розміщення приватних навчальних закладів - 10% на рік;

- розміщення дитячих клубів - 5 % на рік;

- розміщення державних та комунальних позашкільних навчальних закладів (крім оздоровчих закладів для дітей та молоді) та дошкільних навчальних закладів - 1% на рік.

Як вже було зазначено, відповідно до п.3.2. договору, ставка орендної плати складала 10 %. Втім, після підписання спірної додаткової угоди № 1 від 13.09.2012 р. було змінено цільове призначення орендованого майна, а саме: 53,5 кв.м. - розміщення приватного навчального закладу, 113,6 кв.м. - розміщення дитячого клубу та 1289,33 кв.м. - розміщення дошкільного навчального закладу, з відповідними ставками орендної плати: 10%, 5% та 1%.

Відповідачі зазначають, що ставка орендної плати для дошкільного навчального закладу, відповідно до Методики, має складати 1%. Прокурор, в свою чергу, вважає, що ставка орендної плати в розмірі 1% має застосовуватись лише для державних та комунальних дошкільних навчальних закладів, а для приватних дошкільних навчальних закладів ставка орендної плати має складати 10%.

Суд погоджується с висновками прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про дошкільну освіту", дошкільні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.

Статус державного має дошкільний навчальний заклад, заснований на державній формі власності. Статус комунального має дошкільний навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності. Статус приватного має дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності (ч.ч. 2-4 ст. 15 Закону України "Про дошкільну освіту").

З матеріалів справи вбачається, що Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Благовіст" Харківської області за своєю організаційно-правовою формою є приватною організацією.

Отже, дошкільний навчальний заклад зазначений в додатковій угоді відноситься до приватної форми власності та входить до переліку приватних навчальних закладів, для яких ставка орендної плати, відповідно до Методики, складає 10% на рік.

Щодо заперечень відповідачів, суд наголошує, що в п. 25 додатку 2 до Методики, на який посилаються відповідачі, зазначено: "розміщення державних та комунальних позашкільних навчальних закладів (крім оздоровчих закладів для дітей та молоді) та дошкільних навчальних закладів - 1% на рік". Отже, якщо у вищезазначеному пункті додатку 2 до Методики йдеться мова про приватні дошкільні навчальні заклади, то там мало бути про це вказано, оскільки, як вже було зазначено, дошкільні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної або приватної форм власності. Втім, в п. 25 додатку 2 до Методики жодних посилань на на приватну форму власності не міститься.

Таким чином, за відсутності посилань на приватну форму власності в п. 25 додатку 2 до Методики, суд, приходить до висновку, що в даному випадку мова йде саме про державні та комунальні дошкільні навчальні заклади.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про дошкільну освіту", фінансово-господарська діяльність дошкільних навчальних закладів здійснюється, відповідно до Закону України "Про освіту", законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.

В ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" закріплено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Суд наголошує, що джерела формування кошторису приватних та держаних навчальних закладів відрізняються, у зв'язку з чим саме для навчальних закладів державної та комунальної форм власності має застосовуватись мінімальна ставка орендної плати в розмірі 1%. Оскільки дошкільні навчальні заклади приватної форми власності мають інші джерела фінансування, для них має застосовуватись більш велика ставка орендної плати в розмірі 10%, що відповідає логіці Методики.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що умови додаткової угоди № 1 від 13.09.2012 р. суперечать Методиці та інтересам держави, у зв'язку з чим додаткова угода № 1 від 13.09.2012 р. підлягає визнанню недійсною, на підставі п. 1 ст. 203 ЦК України.

Посилання 2-го відповідача на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 922/1318/13, в якій зазначено, що додаткова угода № 1від 13.09.2012 не може бути визнана нікчемною, є дійсною та становить невід'ємну частину договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4950 від 22.08.2012 року судом не приймаються, оскільки предметом розгляду вказаної справи було стягнення заборгованості за спірним договором, а не визнання додаткової угоди № 1 від 13.09.2012 р. недійсною. Встановлені ж Харківським апеляційним господарським судом обставини свідчать лише про те, що станом на час розгляду справи № 922/1318/13, додаткова угода № 1 від 13.09.2012 р. була дійсною та становила невід'ємну частину спірного договору. Втім, це не позбавляє суд можливості в майбутньому визнати вказану додаткову угоду недійсною у разі виявлення необхідних на те підстав.

За таких умов, заперечення відповідачів є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки прокурор від сплати судового збору звільнений, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1218,00 грн. відшкодовуються за рахунок відповідачів до державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 13.09.12 р. до договору оренди №4950 від 22.08.12 р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківським приватним навчально-виховним комплексом "Благовіст" Харківської області.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, б. 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 609,00 грн. судового збору.

Стягнути з Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Благовіст" Харківської області (61183, м. Харків, вул. Роднікова, б. 15, кв. 2, код ЄДРПОУ 38157516) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 609,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.06.2015 р.

Суддя Т.В. Інте