П О С Т А Н О В А
Іменем України
Справа №2а-35/09
5 березня 2009 року м. Кузнецовськ
17 год. 40 хв.
Кузнецовський міський суд Рівненської області-
під головуванням судді Ковтуновича М.І.
при секретарі Корнійчук Ю.М.
з участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 (далі – інспектор ДПС ОСОБА_2О.) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18.01.09р.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 18.01.09р. інспектором ДПС ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 260 грн., за вчинення порушення п.12.4 ПДР у виді перевищення швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті. Позивач зазначає, що не допустив перевищення швидкості руху в населеному пункті Немовичі, рухався зі швидкістю 60 км/год. в потоці інших машин. В протоколі ОСОБА_1 виклав свої заперечення щодо показників, зафіксованих на приладі вимірювання швидкості. Позивач просить скасувати оскаржувану постанову.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав позов та його обгрунтування. З його пояснень вбачається, що 18.01.09р. біля 18 год. 30 хв. він рухався з м.Рівне і перед населеним пунктом Немовичі зменшив швидкість руху автомобіля і через населений пункт рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год. При цьому допускає похибку 5-7 км/год, але не більше. Відповідач, після зупинки автомобіля показав фіксування швидкості руху 86 км/год. ОСОБА_1 відразу заперечив рух із такою швидкістю про що вказав у протоколі. Інших доказів правопорушення інспектор ДПС не збирав. Підставою для скасування оскаржуваної постанови вважає те, що він не допустив перевищення швидкості руху в населеному пункті більше ніж на 20 км/год., просив справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідач до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Причин неявки суду не повідомляв. До суду відповідач надіслав заперечення проти позову, де зазначав, що ОСОБА_1 здійснював рух в населеному пункті Немовичі, позначеному дорожнім знаком 5.45 зі швидкістю 86 км/год. На водія складено протокол та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Інспектор ДПС ОСОБА_2 під час нагляду за дорожнім рухом та визначенням швидкості руху користувався дистанційним вимірювачем швидкості руху «Сокіл» №0503587, що має свідоцтво про повірку даного засобу чинне до 03.12.09р.
Згідно ст.128 ч.4 КАС у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задовольнення позову повністю.
Судом встановлено, що відповідно допостанови по справі про адміністративне правопорушення (серії ВК №019120), винесеної 18.01.09р. інспектором ДПС ОСОБА_2 ОСОБА_1 піддано штрафу в розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного порушення по ст.122 ч.1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 допустив порушення п.12.4 ПДР України – 18.01.09р. о 19 год. 25 хв. керував автомобілем, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 86 км/год.
Аналогічно зміст вчиненого порушення зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення у цій справі. З цього ж протоколу видно, що ОСОБА_1 одразу на місці не погодився із відповідачем ізаперечував перевищення швидкості в населеному пункті, вказавши що рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год.
Ст.122 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність в тому числі за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Відповідно до п.12.4 ПДРу населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год. Початок населеного пункту с.Немовичі був позначений дорожнім знаком 5.45.
Поясненнями позивача заперечується допущення перевищення швидкості руху в населеному пункті більше ніж на 20 км/год. Цей доказ не спростований відповідачем і пояснення ОСОБА_1 в суді щодо руху в населеному пункті зі швидкістю близькою до 60 км/год підтверджуються його поясненнями, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.71 ч.2 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інспектор ДПС ОСОБА_2, заперечуючи проти позову, не подав до суду жодних доказів на підтвердження цих заперечень.
Протокол про адміністративне правопорушення суд не визнає достовірним доказом вчинення порушення позивачем, оскільки останній відразу не погодився із обставинами, що викладені в протоколі і зазначив, що рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год, а інспектор ДПС жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 порушення не зібрав. Даний протокол не підтверджується жодним іншим доказом, тому, суд не може покладати сумнівний доказ у основу свого рішення.
Тому, виходячи із наведеного принципу покладення обов’язку доказування на відповідача, слід констатувати, що відповідач не довів суду правомірність винесеної постанови від 18.01.09р. про накладення штрафу на позивача.
В суді не доведено доказами вчинення ОСОБА_1 порушення по ст.122 ч.1 КУпАП – тобто перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш як на двадцять кілометрів на годину.
Під час розгляду адміністративного позову відповідач не довів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і відповідно правомірності винесеного інспектором ДПС рішення по справі про адміністративне правопорушення.
Тому, слід визнати, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне порушення винесена безпідставно і підлягає скасуванню із закриттям справи через відсутність (недоведеність) складу адміністративного правопорушення відповідно до ст.247 ч.1 п.1, ст.293 ч.1 п.3 КУпАП.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 160-163, 167 КАС України, ст.122 ч.1, ст.247 ч.1 п.1, ст.293 ч.1 п.3 КУпАП, суд , -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення по ст. 122 ч.1 КУпАП (ВК 019120) від 18.01.09р., винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дняскладення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Кузнецовський міський суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Головуючий: