ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2015 р. Справа № 918/1136/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Корпорація "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" Lawrence Gas & Oil, Inc

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД"

про стягнення в сумі 359 530,24 доларів США (за курсом НБУ станом на 04 серпня 2014 року - 4 380 178,,13 гривень).

За участю представників сторін:

від позивача: представник по довіреності Кітовський В.Л.

від відповідача: представник директор Користіна Л.О.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Корпорація "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" ("Lawrence Gas & Oil, Inc"), надалі по тексту рішення Позивач або Корпорація, звернулась до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" (надалі Відповідач або Товариство) боргу в сумі 359 530,24 доларів США (за курсом НБУ станом на 04 серпня 2014 року - 4 380 178,13 гривень).

В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 06.08.2001 між Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», як Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД», як Позичальником був укладений кредитний договір №060801, відповідно до п. 1.1. якого, кредитор надає позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для будівництва та введення в експлуатацію автозаправної станції з готелем на км 314 автомобільної дороги Київ-Чоп (с. Біла Криниця) з максимальним лімітом лінії у сумі 500 000 доларів США на умовах, визначених даним договором, зі сплатою 10 відсотків річних з розрахунку амортизації грошових коштів - 10 років.

Управлінням Національного банку України в Рівненській області зареєстровано кредитний договір №060801 від 06.08.2001, про що видано реєстраційне свідоцтво 19.09.2001.

Згідно із зареєстрованою НБУ додатковою угодою до кредитного договору від 09.08.2008 термін користування кредитними коштами встановлюється до 10.08.2011. Сторонами також узгоджено, що сума балансу по кредитному договору станом на 09.08.2008 становить 300 374,35 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 201 374,35 доларів США нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.

ТОВ «Нерудтехпром ЛТД» своїх зобов'язань за кредитним договором та додатковими угодами щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів не виконало, кредитні кошти не повернуло у повному об'ємі, нараховані проценти не сплачує.

Зазначає, що згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 09.08.2008 термін користування кредитними коштами встановлюється до 10.08.2011. Сторонами також узгоджено, що сума балансу по кредитному договору станом на 09.08.2008 становить 300 374,35 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 201 374,35 доларів США нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.

Загальна сума боргу за кредитним договором від 06.08.2001 складає 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014).

Згідно з актом звірки розрахунків від 03 жовтня 2011 року за даними ТОВ «Нерудтехпром Лтд» кредиторська заборгованість на користь Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» складала 331 511,88 доларів США.

16 квітня 2015 року представник Позивача подав заяву про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з ТОВ «Нерудтехпром ЛТД» 366 528,05 доларів США (за курсом НБУ станом на 15 квітня 2015 року - 8 403 224,03 гривень), а саме 99 000 доларів США боргу та 267 528,05 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008р., 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014р. та 6997,81 доларів США процентів нарахованих за період з 01.08.2014 по 15.04.2015р.).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД» проти вимог Позивача заперечило пославшись на їх необгрунтованість та недоведеність, про що неодноразово подавало відзиви на позов та доповнення до них. Крім того Відповідач вважає, що Позивачем пропущені строки позовної давності на звернення до суду, при цьому посилається на наступне.

Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором № 060801, складеного між позивачем та відповідачем 06.08.2001 року.

Зокрема. 06 серпня 2001 року між корпорацією "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" і Сполучені Штати Америки) та відповідачем (товариством з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛІД» було укладено кредитний Договір №060801 (надалі - кредитний договір), відповідно до якого, Корпорація "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" надає відповідачу кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії у сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США із сплатою 10 відсотків річних з розрахунку амортизації грошових коштів - і 0 років.

В подальшому, між сторонами укладалися додаткові угоди до кредитного договору від 02.09.2002 p., від 03.07.2003 p., від 01.10.2006 p., від 09.08.2008 p.. відповідно до яких, вносилися зміни щодо розміру кредиту, порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами, терміну користування кредитними коштами тощо.

Відтак, з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, до аналізу підлягають правовідносини сторін, які склалися на підставі укладеного кредитного договору з врахуванням всіх додатків та додаткових договорів, що в подальшому укладалися, та які відповідно стали невід"ємною частиною договору протягом всього терміну дії кредитного договору чи протягом певного періоду часу, в залежності від того, як сторони домовлялися.

Як зазначалося вище, позивачем та відповідачем до кредитного договору було укладено чотири додаткових угоди, якими внесені були ті чи інші зміни та/чи доповнення до умов самого кредитного договору.

З аналізу таких додаткових угод прослідковується, що додаткова угода до кредитного договору, яка була укладена сторонами 09 серпня 2008 року, мала визначений в такій угоді термін дії її умов. А саме, відповідно до п.6 додаткової угоди від 09.08.2008 p., дана додаткова угода набирає чинності з моменту реєстрації додаткової угоди до Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 р. та діє до його завершення. Оскільки реєстрація вказаної додаткової угоди була проведена 21.12.2009р., що стверджується додатком до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) від 21 грудня 2009 р. № 21, виданим Управлінням НБУ в Рівненській області, то відповідно така угода набрала чинності 21 грудня 2009 року.

Що стосується терміну дії додаткової угоди від 09.08.2008 p., то відповідно, вона припинила свою дію одночасно із завершенням дії Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 р. В свою чергу, згідно повідомлення Управління НБУ в Рівненській області від 17.08.2012 р. вих. № 14-025/2044, управління Національного банку України в Рівненській області 20 червня 2012 року анулювало реєстраційне свідоцтво № 15 від 19.09.2001 р. відповідно до пункту 2.16 глави 2 розділу 1 постанови Правління НБУ від 17.06.2004 р. №270.

Таким чином, термін дії умов кредитного договору, які були сторонами викладені в додатковій угоді від 09.08.2008 p., був тимчасовим - до завершення дії Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 р.

По закінченню терміну дії додаткової угоди від 09.08.2008 р. кредитний договір чинний в тій редакції, яка викладена в самому кредитному договорі з врахуванням змін та доповнень, що викладені в додаткових угодах від 02.09.2002 p., від 03.07.2003 p., від 01.10.2006 p., оскільки такі додаткові угоди не мають обмеженого терміну їх дії.

Отже, станом на сьогоднішній день кредитний договір є чинним в наступній редакції:

- пункт 1.2 необхідно читати в редакції додаткової угоди від 01.10.2006 p.:

-пункти 9.2 та 9.3 - в редакції кредитного договору.

Та обставина, що сторони домовились про внесення певних змін та доповнень до кредитного договору лише на певний термін їх дії (на визначений додатковою угодою період часу) жодним чином не суперечить чинному законодавству.

Статтею 627 ЦК України закріплена свобода договору: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1).

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України).

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч.1 ст.653 ЦК України).

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм прослідковується, що пункти 1.2, 9.2 та 9.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 09.08.2008 р. діяли лише протягом дії вказаної додаткової угоди, а після закінчення терміну її дії - вказані пункти кредитного договору знову почали діяти в попередній редакції. Так сторони прописали в самій додатковій угоді від 09.08.2008 р. І як зазначалося вище, вносити зміни до договору на певний період їх дії чинним законодавством не заборонено і сторони, проявляючи волевиявлення, домовилися саме про такі умови.

Відповідач зазначає, що згідно з чиною на сьогоднішній день редакцією кредитного договору, умови щодо повернення кредиту є чинними в редакції, яка викладена в додатковій угоді від 01.10.2006 р.. Зокрема, у вказаній додатковій угоді від 01.10.2006 р. сторони домовились пункт 1.2 кредитного договору викласти в наступній редакції: «Термін користування кредитними коштами встановлюється строком на 7 (сім) років з 10 серпня 2001 р. до 9 серпня 2008 p., а у випадку невиконання Позичальником умов даного договору - до першої письмової вимоги Кредитора.»

З огляду на викладені обставини відповідач вважає, що позивач пропустив строки позовної давності, звернувшись до суду за захистом свого права майже через п"ять років після виникнення в нього такого права, і подав заяву про застосування строків позовної давності при вирішення спору.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

06.08.2001 року між Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», як Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД», як Позичальником був укладений кредитний договір №060801, відповідно до п. 1.1. якого, кредитор надає позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для будівництва та введення в експлуатацію автозаправної станції з готелем на км 314 автомобільної дороги Київ-Чоп (с. Біла Криниця) з максимальним лімітом лінії у сумі 500 000 доларів США на умовах, визначених даним договором, зі сплатою 10 відсотків річних з розрахунку амортизації грошових коштів - 10 років.

Управлінням Національного банку України в Рівненській області зареєстровано кредитний договір №060801 від 06.08.2001, про що видано реєстраційне свідоцтво №15 від 19.09.2001 року.

Згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 02.09.2002 збільшено суму кредиту до 900 000 доларів США.

Згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 03.07.2003 викладено у новій редакції пункти 4.4 - 4.5 договору, сторони погодили розпочати сплату процентів та погашення кредиту з 01.01.2004р.

Згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 01.10.2006 термін користування кредитними коштами встановлено до 09.08.2008, а у випадку невиконання відповідачем умов договору - до першої письмової вимоги кредитора. Сторони дійшли згоди, що сума балансу по договору станом на 10.08.2006 становить 308 107,02 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 209 107,02 доларів США нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 09.08.2008 термін користування кредитними коштами встановлюється до 10.08.2011. Сторонами також узгоджено, що сума балансу по кредитному договору станом на 09.08.2008 становить 300 374,35 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 201 374,35 доларів США нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.

Матеріалами справи стверджено, що 19.09.2001р. Управління Національного банку України в Рівненській області видало реєстраційне свідоцтво №15 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони можуть здійснювати операції за Договором (т.1 а.с. 25). Крім того, Управління Національного банку України в Рівненській області видало додатки до реєстраційного свідоцтва від 25.09.2002р. згідно Додаткових угод до Кредитного договору: до Додаткової угоди від 02.09. 2002р., 24.11.2006р до Додаткових угод від 02.09.2002р., 03.07.2003р., 01.10.2006р., та 21.12.2009р. до Додаткової угоди від 09.08.2008р. Лише Додаткова угода від 31.08.2009р. не була зареєстрована в НБУ (т.1 а.с. 74, 75, 76, 106).

Також викладено у новій редакції п. 9.3 кредитного договору: « 9.3. Кредитор у випадку порушення його прав за Кредитним договором та/або додатковими угодами до нього, за своїм вибором, має право звернутися до Господарського суду за місцезнаходженням Позичальника із застосуванням процесуального та матеріального права України або до суду штату Флорида, Сполучені Штати Америки.».

Однак Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2014 року у даній справі, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05 лютого 2015 року, встановлено, що даний спір підсудний господарському суду і при вирішенні спору повинно застосовуватися право України.

Відтак дані обставини, на підставі ст.35 ГПК України, не потребують повторного доказування, і, відповідно, заперечення Відповідача про непідсудність справи господарському суду, є безпідставними.

Суд вважає кредитний договір №060801 від 06.08.2001р. укладеним, оскільки згідно з ч.2 ст.180 ГК України та ч.1 ст. 638 ЦК України сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, як то предмет договору, строки, ціна, відповідальність.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром Лтд» отримало від Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» на підставі кредитного договору №060801 та додаткових угод 850 000 доларів США.

ТОВ «Нерудтехпром ЛТД» своїх зобов'язань за кредитним договором №060801 та додатковими угодами щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів не виконало, кредитні кошти не повернуло у повному об'ємі, нараховані проценти не сплачує.

Згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 09.08.2008 термін користування кредитними коштами встановлюється до 10.08.2011. Сторонами також узгоджено, що сума балансу по кредитному договору станом на 09.08.2008 становить 300 374,35 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 201 374,35 доларів США нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, після підписання вказаної додаткової угоди проценти за кредитним договором становлять:

- проценти з 10.08.2008 по 31.12.2008 складають 99000 X 10% X 144/365 = З 905,75 доларів США;

- проценти з 01.01.2009 по 31.12.2013 складають 99000 X 10% X 5 років = 49 500 доларів США;

- проценти з 01.01.2014 по 31.07.2014 складають 99000 X 10% X 212/365 = 5750,14 доларів США,

а всього 59 155,89 доларів США процентів за період з 10.08.2008 по 31.07.2014.

Загальна сума боргу за кредитним договором від 06.08.2001 складає 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014).

Згідно з актом звірки розрахунків від 03 жовтня 2011 року за даними ТОВ «Нерудтехпром Лтд» кредиторська заборгованість на користь Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» складала 331 511,88 доларів США.

Розмір вказаної заборгованості зазначено Позивачем в розрахунку розміру позовних вимог, наданого останнім на вимогу суду.

Відповідач ні заперечень, ні контррозрахунку на розрахунок Позивача суду не надав.

01 серпня 2014 року Позивач направив Відповідачу Вимогу про сплату боргу за кредитним договором №060801 від 06.08.2001 в сумі 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014).

Дана вимога залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з положеннями ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

На підставі вищенаведених норм права та в результаті дослідження матеріалів справи господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу по кредиту та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014).

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 6997,81 доларів США процентів нарахованих за період з 01.08.2014 по 15.04.2015р. не підлягають задоволенню, так як між сторонами кредитного договору (з врахуванням додаткових угод) не встановлено конкретних строків сплати процентів за користування кредитними коштами, і, відповідно до даних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 530 ЦК України, відповідно до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак всупереч наведеній нормі Позивач не направляв Відповідачу вимогу про сплату 6997,81 доларів США процентів нарахованих за період з 01.08.2014 по 15.04.2015р., а відтак у Відповідача не виникло зобов"язання по їх (процентів) сплаті. Відтак позовна вимога Позивача про стягнення зазначених процентів у судовому порядку є передчасною.

Пояснення представника Позивача про те, що згідно п.4.2. кредитного договору позичальник (ТОВ "Нерудтехпром ЛТД") зобов"язувався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків відповідно до строкових зобов"язань, що строки повернення кредиту визначені згідно з останньою додатковою угодою до кредитного договору від 09.08.2008р. - до 10.08.2011 р., а відтак вказаний строк стосується як повернення кредиту так і відсотків за користування коштами не спростовують вищезазначеного висновку суду з огляду на таке.

Відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином в кредитному договорі повинно бути визначено порядок сплати процентів. Сам по собі факт зазначення в кредитному договорі строку повернення кредиту не встановлює і не є порядком сплати процентів. Крім того слід зазначити, що порядок повернення кредиту і порядок сплати процентів є окремими видами зобов"язань і зазначені правовідношення регулюються різними нормами права.

Також настання терміну повернення кредиту не зупиняє подальшого нарахування процентів в разі не повернення кредитних коштів, так як в даному випадку не відбулося припинення зобов"язання в розумінні статті 599 ЦК України (зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином).

Заперечення Відповідача, наведені у відзивах та додатках до них, та твердження останнього про пропуск Позивачем строків позовної давності, спростовуються всім вищенаведеним, і зокрема, наступним.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна, давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (257 ЦК України).

Статтею 260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В заяві про застосування строку позовної давності Відповідач зазначає, що в зв"язку з припиненням терміну дії додаткової угоди від 09.08.2008 p. з моменту анулювання Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 р. чинною на сьогоднішній день редакцією кредитного договору є редакція, яка викладена в додатковій угоді від 01.10.2006 р.. Зокрема, у вказаній додатковій угоді від 01.10.2006 р. сторони домовились пункт 1.2 кредитного договору викласти в наступній редакції: «Термін користування кредитними коштами встановлюється строком на 7 (сім) років з 10 серпня 2001 р. до 9 серпня 2008 p., а у випадку невиконання Позичальником умов даного договору - до першої письмової вимоги Кредитора.»

З огляду на викладені обставини відповідач вважає, що право на звернення до суду з зазначеним позовом виникло у Позивача 10 серпня 2008 року, і, відповідно, останній пропустив строки позовної давності, звернувшись до суду за захистом свого права майже через п"ять років після виникнення в нього такого права.

Однак вищенаведене не грунтується на законі, не підтверджується матеріалами справи та спростовується наступним.

Як уже зазначалося вище, відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Додатковою угодою від 09 серпня 2008 року до кредитного договору №060801 від 06.08.2001 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, пункт 1.2 кредитного договору викладено в наступній редакції: «Термін користування кредитними коштами встановлюється з 10 серпня 2001 року до 10 серпня 2011 pоку, а у випадку невиконання Позичальником умов даного договору та/або додаткових угод до нього - до першої письмової вимоги Кредитора».

Зазначена додаткова угода до кредитного договору мала визначений термін дії її умов. А саме, відповідно до п.6 додаткової угоди від 09.08.2008 p., дана додаткова угода набирає чинності з моменту реєстрації додаткової угоди до Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 р. та діє до його завершення".

Згідно повідомлення Управління НБУ в Рівненській області від 17.08.2012 р. вих. № 14-025/2044, управління Національного банку України в Рівненській області 20 червня 2012 року анулювало реєстраційне свідоцтво № 15 від 19.09.2001 р. відповідно до пункту 2.16 глави 2 розділу 1 постанови Правління НБУ від 17.06.2004 р. №270.

Суд погоджується з твердженням Відповідача, що додаткова угода від 09.08.2008 p. припинила свою дію одночасно із завершенням дії Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 р., а саме 20 червня 2012 року.

Однак зазначене не є підтвердженням пропуску Позивачем строку позовної давності.

Як зазначено вище, відповідно до умов додаткової угоди від 09.08.2008 p., термін повернення Позичальником (Відповідачем) кредитних коштів було встановлено до 10 серпня 2011 pоку. Таким чином не повернувши в повній мірі кредитні кошти до зазначеного строку Відповідач порушив права Позивача, і, відповідно, у останнього з зазначеної дати виникло право на звернення до суду за захистом свого цивільного права або інтересу, і саме з зазначеної дати починається перебіг позовної давності.

Станом на 10 серпня 2011 pоку додаткова угода від 09.08.2008 p. була чинною і діяла в редакції, погодженій сторонами.

Припинення дії додаткової угоди від 09.08.2008 p. в зв"язку з анулюванням Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 р. (20.06.2012р.) не змінює тривалості позовної давності, так як на момент такого припинення її перебіг вже почався.

Крім того, слід зазначити, що необгрунтованим є твердження Відповідача про те, що по закінченню терміну дії додаткової угоди від 09.08.2008 р. кредитний договір чинний в тій редакції, яка викладена в самому кредитному договорі з врахуванням змін та доповнень, що викладені в додаткових угодах від 02.09.2002 p., від 03.07.2003 p., від 01.10.2006 p., а саме умови щодо повернення кредиту є чинними в редакції, яка викладена в додатковій угоді від 01.10.2006 р., зокрема, щодо терміну користування кредитними коштами з 10 серпня 2001 р. до 9 серпня 2008 p., і, що в зв"язку з цим саме з 09.08.2008 року починається перебіг позовної давності.

Додаткова угода від 09.08.2008 p. до кредитного договору №060801 від 06.08.2001 року, якою було встановлено строк повернення кредиту до 10 серпня 2011 року, припинила свою дію з 20.06.2012р., моменту анулювання Реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 року.

Отже якщо прийняти до уваги вищезазначене твердження Відповідача про те, що з 20.06.2012 року термін користування кредитними коштами було встановлено з 10 серпня 2001 р. до 9 серпня 2008 p., то відповідно саме з 20.06.2012 року у Позивача виникло право на звернення з позовом, так як саме з зазначеної дати Позивач довідався про порушення свого права, а саме несвоєчасне повернення Відповідачем кредитних коштів та несплату процентів з їх користування у строк, встановлений кредитним договором та додатковими угодами до нього, зокрема, і від 01.10.2006 p..

Також суд зазначає, що і додатковою угодою від 01.10.2006 p., і додатковою угодою від 09.08.2008 p. встановлено, що термін користування кредитними коштами встановлюється у випадку невиконання Позичальником умов даного договору - до першої письмової вимоги Кредитора.

01 серпня 2014 року Позивач направив Відповідачу Вимогу про сплату боргу за кредитним договором №060801 від 06.08.2001 в сумі 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014). Однак Відповідач у встановлений законом строк зазначеної вимоги не задовільнив чим порушив права Позивача, а відтак у останнього з даного моменту виникло право на звернення до суду за його (права) захистом.

Крім того, при вирішенні вказаного питання необхідно врахувати також наступне. Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

ТОВ «Нерудтехпром Лтд» вчиняло дії, які свідчать про визнання ним свого боргу.

Наведене підтверджується актом звірки розрахунків від 03 жовтня 2011 року між ТОВ «Нерудтехпром Лтд» та Корпорацією, з якого вбачається, що за даними відповідача у нього рахується кредиторська заборгованість перед позивачем на суму 331511,88 доларів США, що станом на 05 жовтня 2011 року становило 2643044,76 гривень.

В матеріалах справи Господарського суду Рівненської області №5019/2215/11 (т. 1, а.с. 16) міститься лист ТОВ «Нерудтехпром Лтд» №1010/1 від 10 жовтня 2011 року, в якому відповідач теж визнає наявність заборгованості. Так, у листі вказується наступне:

«Між Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром Лтд» дійсно був укладений Кредитний договір №060801 від 06.08.2001 року. У зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства, даний договір з 2006 року неодноразово пролонговувався, оскільки грошових коштів для погашення заборгованості, що виникла у ТОВ «Нерудтехпром Лтд» не було.

ТОВ «Нерудтехпром Лтд» визнає наявну заборгованість в розмірі 2643044,76 ..., однак на сьогоднішній день сплатити дану заборгованість у ТОВ «Нерудтехпром Лтд» не має можливості, у зв'язку із відсутністю грошових кошів на розрахункових рахунках підприємства».

Вказаний факт встановлений судовим рішення - постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2012 року у справі №5019/2215/11, у якій вказується: «У відповідь на повідомлення-вимогу відповідач надіслав листа 10 жовтня 2011 року, яким заборгованість визнав у повному розмірі... ».

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а відтак вищезазначене не підлягає повторному доказуванню.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Нерудтехпром Лтд» з питання порядку денного №1, які оформлені протоколом №1/2012 від 20 березня 2012 року, дії директора ТОВ «Нерудтехпром Лтд» щодо ліквідації кредиторської заборгованості в розмірі 2634044,76 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням товариством кредитного договору №060801 від 06 серпня 2001 року, шляхом укладення мирової угоди від 25 жовтня 2011 року у господарській справі №5019/2215/11 прийнято вважати правомочними, розумними та здійсненими в інтересах товариства.

Відповідно до частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином зазначене вище свідчить про дотримання Позивачем строків позовної давності при зверненні з позовом до Відповідача.

Судом встановлено, що з моменту анулювання реєстраційного свідоцтва НБУ №15 від 19.09.2001р. додаткова угода від 09.08.2008р. 20.06.2012р. припинила свою дію (т.1 а. с. 15, 110). Проте реєстраційне свідоцтво підтверджує не лише чинність окремої Додаткової угоди, а і Кредитного договору в цілому.

Суд зазначає, що реєстрацію правочину відповідно до ст.210 Цивільного кодексу України не слід ототожнювати із видачею Нацбанком реєстраційного свідоцтва. Так, сам по собі кредитний договір не підлягає державній реєстрації. Однак, у разі отримання резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента такий договір підлягає реєстрації у Національному банку України і лише після такої реєстрації можуть здійснюватися платіжні операції.

Відповідно до п.1.16 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №885/9484 від 15.07.2004р. резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік. Вказані вимоги поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за не належне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.

З огляду на таке, суд зазначає, що з моменту анулювання реєстраційного свідоцтва кредитний договір втратив чинність. Однак, це не змінює тієї обставини, що зобов'язання з повернення кредитних коштів Відповідачем не виконане. Вказане, також стверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 23.07.2012р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. у справі №5019/2215/11 за позовом Дочірнього підприємства «Ю енд Ай Інтернешнл» Корпорації «U & I International, Corp» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД» за участю Сухляка О.В. - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про стягнення 2 643 044 грн. 76 коп. за договором уступки права вимоги. Так, судовими рішеннями встановлено, що оскільки кредит був наданий Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», а реєстраційне свідоцтво НБУ передбачає заборону передавання права вимоги третім особам, то і повернути заборгованість за Кредитним договором ТзОВ «Нерудтехпром» має Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк».

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов"язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК.

Суд зазначає, що втрата кредитним договором чинності не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника (Відповідача) від відповідальності за невиконання ним грошового зобов"язання та не позбавляє Кредитора (Позивача) права на отримання процентів за користування кредитом.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Крім того, відповідно до статті 1048 ЦК України, проценти виплачуються до дня повернення позики.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" (35342, Рівненська обл., Рівненський район, с.Біла Криниця, вул.Рівненська, 98А, ЄДРПОУ 31020928) на користь Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" (Lawrence Gas & Oil, Inc) (8840, Lawrence Rd, Boynton Beach, Florida 33164, USA) 359 530,24 доларів США які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014), 73080 грн. 00 коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 6997,81 доларів США процентів за користування кредитними коштами з 01.08.2014 р. по 15.04.2015 р..

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 11 червня 2015 року.

Суддя Марач В.В.