Справа №2-3471/08р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 листопада 2008 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді – Турченко Т.В.

При секретарі – Сова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” про зміну формулювання причин звільнення, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” про зміну формулювання причин звільнення, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги та моральної шкоди. Свій позов обґрунтовувала тим, що вона згідно наказу від 19.05.2006 року №41-К була призначена провідним юрисконсультом в юридичній відділ, наказом від 26.07.2006 року №79-К переведена на посаду провідного юрисконсульта юридично-договірного відділу, а наказом від 17.04.2007 року №34-К начальником юридично-договірного відділу.

В зв”язку з порушенням трудового законодавства, а саме невиплатою заробітної плати, неприйняття її заяви про звільнення та листків непрацездатності, неспроможності придбати життєво необхідні ліки, неможливості оздоровити дитину в період літніх канікул, неможливості влаштуватися на іншу роботу, позивачка була змушена написати заяву на звільнення на підставах передбачених п.3 ст.38 КЗпП України. Але подати заяву на звільнення та отримати розрахункові виявилось неможливим в зв”язку з тим, що на підприємстві не проводиться належним чином реєстрація різного роду заяв від працівників підприємства. Неодноразово позивачка надсилала відповідачу заяву про звільнення та листки непрацездатності кур”єрською поштою, але підприємство відмовлялось отримувати документи, що змусило позивача звертатись в Територіальну державну інспекцію праці в Полтавській області. На підставі наказу №158-К від 29.07.2008 року відповідач звільнив ОСОБА_1. за п.4 ст.40 КЗпП України за прогули. З даним наказом про звільнення позивачка не згодна, що змусило її звернутись до суду за захистом своїх прав.

На час звернення до суду, позивачу заборгованість по заробітній платі не виплачена, в зв”язку з чим їй завдана моральна шкода. Просила суд змінити формулювання причин звільнення, звільнивши її за власним бажанням згідно п.3 ст.38 КЗпП України в зв”язку з порушенням норм трудового законодавства та умов трудового та колективного договору, з дати винесення рішення. Стягнути з Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” на її користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Стягнути з Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” на її користь заборгованість по заробітній платі. Стягнути з Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Стягнути з Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” на її користь вихідну допомогу в розмірі трьохмісячного середнього заробітку. Зобов”язати відповідача прийняти в судовому засіданні листки непрацездатності та провести їх оплату. Стягнути з Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” на її користь додаткові витрати, пов”язані з відправленням кур”єрської, цінної та рекомендованої кореспонденції на адресу відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представники Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” Люмах О.О., Кльопова А.Ш. з позовом не згодні. Просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1., представників Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” Люмах О.О., Кльопову А.Ш., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що позивачка працювала з 19.05.2006 року на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу з посадовим окладом відповідно до штатного розпису Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” згідно наказу №41-к від 19.05.2006 року (а.с.51). Наказом від 26.07.2007 року №79-К була переведена на посаду провідного юрисконсульта юридично-договірного відділу, а наказом від 17.04.2007 року №34-К була переведена на посаду начальника юридично-договірного відділу підприємства з посадовим окладом відповідно до штатного розпису (а.с.52).

Наказом №158-к від 29 липня 2008 року позивачка була звільнена за прогул у період з 7.05.2008 року по 29.07.2008 року без поважних причин відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.53). З даним формулюванням причин звільнення позивачка не згодна.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 7.05.2008 року по 6.08.2008 року позивачка перебувала на лікарняних, що підтверджується наданими в суді лікарняними листами (а.с.32-36, 48-50, 55-57).

Частиною 3 статті 40 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. Отже, звільнення ОСОБА_1. за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин є незаконним. Суд приходить до висновку про необхідність змінити формулювання причини звільнення, звільнивши ОСОБА_1 за власним бажанням згідно п.3 ст.38 КЗпП України з 6.08.2008 року.

Згідно довідки Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” від 29.10.2008 року за №1-9/12-19/1954 (а.с.47) заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 28 жовтня 2008 року складає 3156 грн. 57 коп. – це сума нарахованої компенсації за невикористану відпустку при звільненні. Крім того, рахується депонована сума 6018 грн. 76 коп. нарахована по лікарняних листках в квітні-травні 2008 року.

Відповідно до частини 1 ст.116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Вимога позивачки про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню. З Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 9175 грн. 33 коп.

В судовому засіданні встановлено, що позивач неодноразово зверталася до підприємства з приводу нарахування та виплати заробітної плати, але їй було відмовлено.

В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 7.05.2008 року по 6.08.2008 року в сумі 11270 грн. 70 коп. (3756 грн. 90 коп. середньомісячна заробітна плата х 3 місяця заборгованості).

Частиною 1 статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 даного Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Законними та обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” на її користь вихідну допомогу в розмірі трьохмісячного середнього заробітку в сумі 11270 грн. 70 коп.

Частиною 3 статті 38 КЗпП України встановлено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

В судовому засіданні встановлено, що на Дочірньому підприємстві НАК “Надра України” “Полтавнафтогазгеологія” вчасно не виплачується заробітна плата, про що свідчать перевірки здійснені Територіальною державною інспекцією праці у Полтавській області (а.с.17-18, 29-30).

Крім того, позивачка ОСОБА_1. просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 50000 грн., посилаючись на те, що порушення її законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Частиною 1 статті 49 Конституції України встановлено, що кожен має право на охорону здоров”я, медичну допомогу та медичне страхування.

Не могла позивач через не сплату відповідачем заборгованості по заробітній платі забезпечувати всім необхідним – харчуванням, одягом, ліками, належним відпочинком себе та свою сім”ю. Хоча статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім”ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Статтею 43 Конституції встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, судом встановлено, що незаконними діями відповідача позивачу дійсно заподіяна моральна шкода, оскільки через несвоєчасне отримання заробітної плати вона була позбавлена можливості користуватись, передбаченими ст.48, 49 Конституції України правом на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім”ї, що включає і достатнє харчування, одяг, житло, належне лікування, що в подальшому призвело до її моральних страждань. Суд вважає, що сума 1500 грн. відповідає заподіяній позивачу моральній шкоді.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.43, 48, 49 Конституції України, ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.4-14, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити формулювання причини звільнення, звільнивши ОСОБА_1 за власним бажання згідно п.3 ст.38 КЗпП України з 6 серпня 2008 року.

Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Полтаванафтогазгеологія” на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Полтаванафтогазгеологія” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 9175 грн. 33 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Полтаванафтогазгеологія” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 11270 грн. 70 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Полтаванафтогазгеологія” на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі трьохмісячного середнього заробітку в сумі 11270 грн. 70 коп.

Зобов”язати Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії “Надра України” “Полтаванафтогазгеологія” провести нарахування та виплату по лікарняним листам ОСОБА_1 за період з 26.05.2008 року по 6.08.2008 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Т.В.Турченко