Справа 22ц-894/08 Головуючий у першій інстанції - Кондрачук А.П.
Категорія -46 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2008 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Лисенка П.П.
суддів Данилової О.О., Кутової Т.З.
при секретарі Соколовій Н.М.
за участю позивачки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_2. відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4., їх представника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_4 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_3, ОСОБА_4
про поділ спільного майна подружжя та відшкодування затрат на будівництво
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та відшкодування затрат на будівництво.
Позивачка зазначала, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 1996 по 2005 рік, мають сина ОСОБА_6, 1998 року народження. У 1998 році подружжя поселилися у будинок батька відповідача - ОСОБА_4. по АДРЕСА_1 у смт.Криве Озеро. Протягом сумісного проживання вони зробили добудову до літньої кухні, переобладнали її у жиле приміщення, провели переобладнання та капітальний ремонт будинку, звели огорожу, побудували теплиці. Вартість цих робіт складає 46196 грн. Крім того, у ОСОБА_3 залишилися 19 голів свиней, та врожай тепличних овочів 2005 року, які дали йому дохід у 33700 грн. Посилаючись на те, що вона має право на половину спільного майна і її частка має бути збільшена з урахуванням інтересів неповнолітнього сина, ОСОБА_1. просила стягнути з ОСОБА_3 частку у спільному майні у грошовому виразі розміром 45948 грн.
До участі у справі як відповідача залучено ОСОБА_4.
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2007 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_1. з ОСОБА_4. стягнуто 20752 грн. та 2211 грн.72 коп. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4. просив рішення скасувати і у задоволенні позову до нього відмовити, посилаючись на те, що позивачка не приймала участі у прибудовах та переобладнанні житлового будинку, а його право власності на будинок у належному порядку не зареєстроване.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, вирішуючи спір, суд виходив з того, що подружжя ОСОБА_3. та ОСОБА_1. з 1998 по 2005 роки проживали у будинку АДРЕСА_1 у смт.Криве Озеро, який було побудовано відповідачем ОСОБА_4. на підставі рішення виконкому
2
Кривоозерської селищної ради від 28 лютого 1977 року і головою якого останній значиться за даними господарського обліку (а.с.13, 139-146). За період спільного проживання подружжя, сподіваючись у майбутньому користуватися будинком, за власні кошти значно збільшили його цінність внаслідок прибудови до літньої кухні, переобладнань приміщень та капітального ремонту будинку. Такі поліпшення майна були здійснені за згодою ОСОБА_4. Встановивши, що грошові затрати подружжя становлять 39664 грн.(у цінах на час розгляду справи), суд визначив частку позивачки у 19832 грн., виходячи з рівності часток подружжя у спільному майні. Врахував суд і особистий внесок ОСОБА_1. у будівництво теплиці та огорожі матеріалами вартістю 920 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4. набув частину майна за рахунок іншої особи, а оскільки покращення домоволодіння є його невід'ємною частиною, відшкодував позивачці її частку.
Такі висновки відповідають встановленим обставинам та вимогам ст.469 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, та ст. 1212,1213 ЦК України.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1. не була членом його сім'ї та не створювала з ним спільного майна, не мають правового значення, оскільки право на відшкодування витрат на будівництво мають саме особи, які брали участь у будівництві не на підставі угоди про створення спільної власності та не є членами сім'ї власника ( п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»).
Не можуть бути перешкодою у задоволенні позову і відсутність реєстрації житлового будинку на ім'я ОСОБА_4. в органах технічної інвентаризації (а.с.11), бо дійсним та титульним забудовником та головою двору є відповідач ОСОБА_4. (а.с.139-146).
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить, а тому колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.