Головуючий у 1 інстанції - Шатілова Л.Г.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року справа №263/1440/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Жаботинської С.В.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя

від 22 квітня 2015 року

по адміністративній справі №263/1440/15-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому

районі м.Маріуполя

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити

певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі позивач) у лютому 2015 року звернулася до суду з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя (надалі управління, відповідач) про визнання неправомірними дії УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя по проведенню їй перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення з використанням заробітної плати (доходу) у середньому на одну особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові платежі у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2007 рік; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням показника заробітної плати (доходу) у середньому на одну особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові платежі у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2010 рік та провести виплату їй недоплаченої пенсії, починаючи з дня її перерахунку у 2011 році, з урахуванням фактично отриманих нею сум пенсії (арк. справи 2,3).

Постановою суду першої інстанції від 22 квітня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено (арк. справи 34, 35).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати враховується та, яка застосовувалася при призначенні пенсії, тому здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням показника заробітної плати (доходу) у середньому на одну особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові платежі за 2010 рік та провести виплату їй недоплаченої пенсії, починаючи з дня її перерахунку у 2011 році, з урахуванням фактично отриманих нею сум пенсії немає законних підстав.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги (арк. справи 39,40).

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідачем в порушення ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок їй було здійснено по показнику середньомісячної заробітної плати по Україні за 2007 рік.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач знаходиться на обліку відповідача з 14.02.2005р. та отримує пенсію за віком.

На заяву позивача відповідачем листом від 08.01.2015р. №376/05 її повідомлено, що 14.02.2005р. їй призначена пенсія за віком відповідно до діючого законодавства. Розмір пенсії обчислено з урахуванням загального страхового стажу 38 років 04 місяці 19 днів та заробітної плати за період з 01.01.1994р. по 31.12.1998р., з 01.07.200-р. по 31.01.2005р. - в сумі 541,91грн. З 01.04.2007р., з 31.03.2009р., 01.04.2011р. на підставі її заяв здійснений перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із додаванням стажу та заробітної плати. З 01.05.2012р. їй здійснені перерахунки пенсії відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012р. №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» та встановлена доплата в розмірі 100грн. (арк. справи 4,5).

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. і про внесення змін у деякі законодавчі акти України» від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід). Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року.

З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року звернення за перерахунком, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 21.03.2012р. справа №21-449а11, №21-41а12 та від 24.04.2012р. справа №21-111а12.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2015 року по справі №263/1440/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2015 року по справі №263/1440/15-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 9 червня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

С.В. Жаботинська