ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2006 м. Дніпропетровськ
Справа № А36/38
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М..
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
позивача: Гордієнко Т.О.- предст., дов.№11 від 22.05.2006 року.
Маляр М.І.- предст., дов.№02 від 22.05.2006 року.
відповідача: Зибало Н.О.- предст., дов.№9760/10/100 від 31.03.2006 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.06р. у справі № А36/38
за позовом: державного підприємства “Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
до: державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.11.2005р. №306/15-4/19096505/27942/2 та від 18.01.2006р. №306/15-4/19096505/27942/3
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень від 09.11.2005р. №306/15-4/19096505/27942/2 та від 18.01.2006р. №306/15-4/19096505/27942/3, якими визначено суму податкового зобов’язання позивача з земельного податку на прибуток у сумі 84463,22 грн., в тому числі за основним платежем 80441,16 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4022,06 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006 року по справі №А36/38 (суддя Кожан М.П.) позовні вимоги задоволені на підставі п. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”, яким визначено, що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням. Зазначеною постановою також присуджено з Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач –державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську –подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2006 року по справі № А36/38 і прийняти нову постанову про відмову в позовних вимогах.
Відповідач вважає, що постанова господарського суду була прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник не погоджується із застосуванням судом п. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”, оскільки Класифікацією організаційно-правових форм господарської діяльності, затверджених наказом Держкомстату України від 22.11.94 №288 встановлено, що заклад, установа –це організаційна структура, яка не займається підприємницькою діяльністю, а фінансування робіт, пов’язаних з її діяльністю, здійснюється за рахунок асигнувань, що виділяються з державного бюджету або місцевого бюджету адміністративно-територіальних одиниць. Позивач займався підприємницькою діяльністю, що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства за 2003р. Відповідач посилається на п.3.4.4 розділу 3 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, відповідно до якої державна організація (установа, заклад) має код 425, тоді як код організаційно-правової форми господарювання позивача –140. Отже, позивач не є закладом науки і не є закладом, який повністю утримується за рахунок коштів бюджету. Крім того, відповідач вважає, що Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13.12.1991р. №1977-ХІІ є спеціальним законом для установ, які займаються науковою діяльністю. Таким чином, зазначений закон не дає права позивачеві користуватися пільгою по сплаті земельного податку.
В запереченнях на апеляційну скаргу і у судовому засіданні позивач - державне підприємство “Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) зазначило, що його діяльність повністю відповідає вимогам ст. 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, оскільки основним напрямком діяльності підприємства є здійснення прикладних наукових досліджень згідно напрямків, визначених в Статуті. Фактично за підсумками роботи позивача у 2002р. частка валового доходу підприємства від наукової діяльності склала 98 %, а в 2003р. –100%. Зазначені дані є кваліфікуючою ознакою для віднесення певного суб’єкта до числа наукових установ. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на безпідставність застосування скаржником Класифікації організаційно-правових форм господарської діяльності і Класифікації організаційно-правових форм господарювання. Вказані Класифікації є підзаконними нормативними актами і при наявності колізій між їх змістом та нормами Закону України підлягають застосуванню саме норми Закону, як акту вищої юридичної сили. Підприємство звертає увагу суду також на безпідставність посилання скаржника на необхідність обов’язкового включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, оскільки вказана умова не викладена в п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”.
На вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду сторонами були надані додаткові докази по справі.
05.06.2006 року позивачем надані додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 23.05.2006 року була оголошена перерва до 06.06.2006р.
У судовому засіданні 06.06.2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005р.№306/15-4/19096505/27942/2 і податкове повідомлення-рішення від 18.01.2006р. № 306/15-4/19096505/27942/3, якими визначено земельний податок у сумі 84463,22 грн., у тому числі 80441,16 грн. –основний платіж і 4022,06 грн. –штрафні (фінансові санкції).
Підставою прийняття зазначених податкових повідомлень був акт без дати і номера „Про результати камеральної перевірки зведеного розрахунку державного підприємства „Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень” (код 19096505) по земельному податку за 2003 рік” і рішення державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 01.11.2005 року №27641/7/25-008 про результати розгляду скарги. Перевірками було встановлено, що позивач є суб’єктом підприємницької діяльності і має у користуванні земельну ділянку, організаційно-правова форма господарювання позивача має код 140 (державне підприємство), форма господарювання –госпрозрахунок. В порушення ст.2 і п.4 ст.12 Закону України „Про плату за землю” підприємство неправомірно користувалося пільгою по сплаті земельного податку як наукова установа. Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивач не є організацією, яка повністю утримується на рахунок коштів бюджету.
Відповідно до ст.12 Закону України „Про плату за землю” від земельного податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (п.3), а також вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням (п.4).
Державне підприємство „Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень” є науковою установою, що підтверджується Статутом підприємства, довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики №10437 від 19.11.2001 року та листом департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК Міністерства палива та енергетики України від 12.05.2006 року №15/15-3 370, згідно з яким підприємство є науковою установою відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України №33 від 15.02.1996 року.
Отже, позивач мав право у 2003 році на пільгу, встановлену п.4 ст.12 Закону України „Про плату за землю” як наукова установа. При цьому апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на ті обставини, що позивач не був включений до Державного реєстру наукових установ до 19.12.2003 року. Ця обставина (відсутність підприємства у реєстрі) не є підставою вважати, що позивач не міг користуватися пільгою по земельному податку, яка встановлена у п.4 ст.12 Закону України „Про плату за землю”, оскільки пільги, передбачені у зазначеній статті не пов’язуються із включенням підприємства до будь-якого реєстру. Крім того, вид діяльності наукової установи визначається не реєстром, а статутом установи і відповідними видами діяльності.
Щодо звіту про суми отриманих пільг, то зазначення іншого коду не впливає на наявність чи відсутність тих чи інших податкових пільг.
За таких обставин постанова місцевого господарського суду прийнята з урахуванням норм матеріального права по повністю дослідженим обставинам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006 року у справі №А36/38 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 13.06.2006 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
13.06.2006р.