Справа №22ц-23/09 Головуючий у першій інстанції Коваль B.I.
Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В. І.,
суддів: Довжук Т.С. , Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Штапенко Ю.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2008 р. за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго" (далі - ВАТ ЕК „Миколаївобленерго") до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,
ВСТАНОВИЛА:
06 березня 2007 р. ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих безобліковим використанням електричної енергії.
Позивач вказував, що 05 квітня 2003 р. та 07 вересня 2006 р. при перевірці контролерами ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" помешкання відповідача, який проживає в АДРЕСА_1, були виявлені порушення ним „Правил користування електричною енергію для населення, затверджених Постановою KM України від 26 липня 1999 р. (далі - Правила), а саме: в першому випадку - накид проводів навантаження на лінію електропередачі поза електролічильником, а в другому - самовільне підключення до електромережі після відключення за заборгованість.
В обох випадках указані порушення призвели до безоблікового споживання відповідачем електричної енергії, що було зафіксовано в актах НОЭ №1226 (далі - акт від 05 квітня 2003 р.) та В №0421 (далі - акт від 07 вересня 2006 p.).
Рішенням енергопостачальника від 22 грудня 2006 р. відповідачу було нараховані та запропоновані до сплати збитки за безоблікове використання електроенергії, а саме: 1519 грн. 96 коп.3а 173 дні за перше порушення та 2495 грн. 42 коп.3а 344 дні - в другому випадку.
Оскільки ОСОБА_2 вказані збитки добровільно не погасив, то позивач просив суд стягнути з нього 4015 грн. 38 коп.3агальної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2008 р. позов задоволено повністю. З відповідача на користь ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" стягнуто вказані збитки, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просив оскаржене рішення скасувати, а провадження по справі закрити.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
2
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи оскаржене рішення, місцевий суд виходив з того, що 05 квітня 2003 р. відповідач порушив указані Правила, а тому зобов'язаний відшкодувати позивачу 4015 грн. 38 коп.3битків, завданих безобліковим використання електроенергії.
Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він, всупереч вимогам ст. 212 ЦПК України, дійшов до них без належної оцінки наявних у справі доказів, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ставив питання про відшкодування ОСОБА_2 збитків за безоблікове використання електричної енергії по двох порушеннях указаних Правил. Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 214 ЦПК України, розглянув і вирішив питання лише щодо випадку, зафіксованому в акті від 05 квітня 2003 p., залишивши поза увагою порушення, зафіксоване в акті від 07 вересня 2006 р.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд не розглянув усі вимоги і цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, оскільки питання про відшкодування відповідачем збитків, завданих порушенням Правил, зазначеним у акті від 07 вересня 2006 p., взагалі не досліджувалося.
В зв'язку з чим, відповідно до п. 5 ст. 311 ЦПК України, оскаржене рішення підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, ст. 75 ЦК України 1963 p., який був чинним до 01 січня 2004 p., передбачала обов'язкове застосування судом позовної давності при розгляді цивільних справ незалежно від заяви сторін.
Проте, ухвалюючи вказане рішення щодо правовідносин між сторонами, які виникли 05 квітня 2003 p., місцевий суд не звернув уваги на такі вимоги матеріального права і не досліджував питання про наявність чи відсутність поважних причин для поновлення для позивача строку позовної давності, на що ОСОБА_2 обґрунтовано звертає увагу в апеляційній скарзі.
При новому розгляді справи місцевому суду необхідно врахувати наведене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного встановлення дійсних обставин справи, правильно з'ясувати характер спірних правовідносин, права та обов'язки сторін і в залежності від встановленого ухвалити рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Заводського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2008 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж суду, але в іншому складі
суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.