ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 березня 2009 р.                                                                                    № 19/53  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Губенко Н.М.

суддів :Барицької Т.Л.,

Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1.

на  рішеннявід 05.07.2007 р. господарського суду Полтавської області

у справі№ 19/53

за  позовом ВАТ "Полтавський машинобудівний

завод"

(надалі –Товариство)

доКП Полтавське бюро технічної

інвентаризації "Інвентаризатор"

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача
Регіональне відділення Фонду

державного майна України в

Полтавські області

(надалі –Підприємство)

провизнання права власності

за участю представників:

від позивача-  Хавер П.А.

від відповідача-  не з'явились

від третьої особи -  не з'явились

від оскаржувача-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2007 р. Товариство звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Підприємства про визнання права власності на 9/25 часток житлового будинку що розташований за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 р. (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено з підстав обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.12.2008 р. (судді: Фаловська І.М., Жук Г.А., Зеленіна Н.І.) відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на рішенням господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 р. Ухвала мотивована посиланням на ч. 1 ст. 91 та ст. 93 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов'язків, проте суд не залучив його до участі в справі, а також посилається на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, громадянин ОСОБА_1 відповідно до заповіту від 20.11.2006 р. за реєстром № 1-2304 після смерті громадянина ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1.) отримав у спадок усе належне останньому майно.

Із листа КП Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" № 3745 від 29.09.2008 р. вбачається, що за даними реєстрових книг за громадянином ОСОБА_2. на підставі договору купівлі-продажу № 1-3182 від 07.06.1958 р. зареєстровано право власності на 9/25 частин будинку, що розташований за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_1.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновків про те, що прийняте у справі рішення про визнання права власності на оспорюванні житлові приміщення стосується  прав та обов'язків оскаржувача, як спадкоємця ОСОБА_2

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

В силу п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 11110 цього Кодексу.

Неповне дослідження фактичних обставин справи, неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Відтак, судом при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняте у справі рішення не відповідає ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення, суд надав неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, залучити до участі у справі осіб, чиїх прав та обов'язків стосується даний спір, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111,11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 р. у справі № 19/53 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий, суддя                                                                      Н. Губенко

С у д д і                                                                                           Т. Барицька

                                                                                                        О. Подоляк