справа № 2-a-277/2007 p.
П ОСТАНОВА
іменем України
30 жовтня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.
при секретарі Забарило О.С.
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13, ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 , ОСОБА_19, ОСОБА_20., ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,
представника позивачів ОСОБА_23,
представника відповідача ОСОБА_24 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 до управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення коштів на оздоровлення, -
встановив:
Позивачі в вересні 2007 р. звернулися до суду із адміністративними позовами, які мотивували тим, що вони є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілими від Чорнобильської катастрофи, інвалідами 2-ї та 3-ї груп і згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їм передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Проте відповідач виплатив їм у 2001-2007 роках допомогу на оздоровлення у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 названого Закону. Вказували, що вони зверталися до відповідача із заявами про перерахунок допомоги, проте відповідач своїми листами відмовив їм у виплаті допомоги на оздоровлення згідно закону, посилаючись на постанови KM України № 836 від 26.07.1996 р. та № 562 від 12.07.2005 р.
Посилаючись на неправомірність вказаних дій відповідача, просили стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів недоплачені суми щорічної допомоги на оздоровлення з урахуванням інфляції за період з 2001-2007 р.
Ухвалою судді від 27.09.2007 р. при підготовці справи до розгляду вказані позови об»єднані в одне провадження (а.с. 20 т. 1).
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_23 доповнив позовні вимоги, просив поновити строк позовної давності, мотивуючи тим, що тільки у 2007 р. позивачі дізналися, що відповідач при виплаті допомог керувався постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 р. та № 562 від 12.07.2005 р.
Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позови задоволити.
2
Представник відповідача ОСОБА_24 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що всі позивачі перебувають на обліку в УПСЗН як учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, інваліди 2-ї та 3-ї груп, і їм щороку виплачується допомога на оздоровлення. В 2001-2004 р. згідно постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 р. позивачам виплачена допомога : інвалідам 2-ї групи в сумі 26, 70 грн., інвалідам 3-ї групи в сумі 21, 50 грн. В 2005-2007 р. згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 р. позивачам виплачена допомога : інвалідам 2-ї групи в сумі 120 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 100 грн., інвалідам 3-ї групи в сумі 90 грн. Позивачі у 2007 р. зверталися із заявами про перерахунок допомоги, однак їм було відмовлено.
Позов в частині вимог про перерахування допомоги за 2001-2005 р. не визнала, посилаючись на пропуск позивачами річного строку позовної давності, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, заперечувала проти поновлення позивачам строків на звернення до адміністративного суду за захистом їх прав, мотивуючи відсутністю поважних причин пропуску позивачами цього строку. Щодо вимог про перерахування допомоги за 2006-2007 р. вказала, що Законом Ураїни «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинена дія ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати допомоги у кратному до мінімального заробітку розмірі. Це ж повторене у Законі України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З наведених підстав просила в позові відмовити.
Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позови підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міськради як суб»єкта владних повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п.1 ч.1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, поскільки УПСЗН як суб"єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо соціального захисту громадян.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивачів з боку відповідача - УПСЗН щодо виплати їм щорічної допомоги на оздоровлення суд керується наступним.
Судом встановлені слідуючі обставини : позивачі перебувають на обліку в УПСЗН як учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, частина з яких є інвалідами 2-ї і 3-ї груп внаслідок захворювань, пов»язаних з аварією на ЧАЕС. Кожному з позивачів щороку як інвалідам та учасникам ліквідації УПСЗН виплачувалася допомога на оздоровлення, зокрема в 2001-2004 роках згідно постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 р. позивачам виплачена допомога : інвалідам 2-ї групи в сумі 26, 70 грн., інвалідам 3-ї групи в сумі 21, 50 грн. У 2005-2007 р. згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 р. позивачам виплачена допомога : інвалідам 2-ї групи в сумі 120 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 100 грн., інвалідам 3-ї групи в сумі 90 грн.
Також судом встановлено, що в липні-серпні 2007 р. позивачі зверталися до відповідача із заявами про перерахунок та виплату їм допомоги на оздоровлення за період 2001-2007 роки в розмірі згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач листами відмовив позивачам у перерахунку.
Вказані обставини визнаються сторонами і згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.
Спірні правовідносини регулюються ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2-ї групи в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, інвалідам 3-ї групи в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
- 3 -
З наведеного випливає, що позивачі мали право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти та 4-х мінімальних заробітних плат відповідно, а тому виплата відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення в фіксованих розмірах 26, 70 грн. та 21, 50 грн., а з
2005 р. в розмірі 120 грн., 100 грн. та 90 грн., тобто меншому ніж встановлено законом, порушує
права позивачів і суперечить вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи відповідача про необхідність застосування постанов KM України для визначення розмірів виплат позивачам щорічної допомоги на оздоровлення, необгрунтовані і суперечать ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними
Постановами KM України № 836 від 26.07.1996 р. та № 562 від 12.07.2005 р. встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну мінімальній заробітній платі.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.60).
Вирішуючи вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2005 роки суд керується наступним.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.
Враховуючи, що позивачі пропустили річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, не надали суду доказів про наявність поважних причин пропуску цього строку, які б позбавляли позивачів пред»явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, суд відмовляє в позові про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2005 р. у зв»язку із пропуском позивачами строку позовної давності та відсутністю поважних підстав для його поновлення.
Щодо вимог позивачів про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за
2006 p., з приводу яких позивачами строк позовної давності не пропущено, то суд також відмовляє в
цій частині, керуючись п.37 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»,
згідно якого на 2006 рік зупинена дія ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і
допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» не скасовані, не визнані неконституційними.
Вимоги позивачів про щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення згідно закону за
2007 р. підлягають до задоволення з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. визнано неконституційними положення п.30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено дію ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог в розмірі відповідно до мінімального заробітку. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Враховуючи викладене, заяви позивачів про перерахунок допомоги за 2001-2007 роки, подані до УПСЗН в липні-серпні 2007 p., тобто після ухвалення рішення Конституційним Судом України та до закінчення бюджетного року (згідно ч.1 ст. 3 БК України бюджетний період для всіх бюджетів становить рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня цього ж року) підлягали до задоволення в частині донарахування допомоги на оздоровлення за 2007 р.
4
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Поскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачам у донарахуванні допомоги за 2007 р. суд визнає такі дії протиправними та зобов'язує управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок позивачам щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі кратному мінімальній заробітній платі, на момент виплати щорічної допомоги.
Суд вважає такий спосіб захисту прав позивачів найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивачів.
В решті позову суд відмовляє з наведених вище міркувань.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України суд, -
постановив:
Позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_25, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13, ОСОБА_14 1.М. , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 , ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 задоволити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 р. в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області провести перерахунок ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі кратному до мінімальної заробітної плати, на момент виплати щорічної допомоги.
В решті позову відмовити.
Постанова в повному обсязі буде виготовлена 04.11.2007 р.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з
- 5 -
дня складання постанови в повному обсязі та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на
подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарг.
Постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним
судом.