Справа № 2-2522/2007 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
30 жовтня 2007 року Іртиський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
при секретарі Синиченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області при попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності, -
встановив:
В вересні 2007 року позивач звернулася до суду із позовом про визначення часток у праві спільної сумісної власності. В позові посилалась на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № 715/198 від 15.03.1994 року, виданого на підставі розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 23 від 10.03.1994 року, зареєстрованого в БТІ м. Ірпеня 18.03.1994 року за № 74, на праві спільної сумісної власності їй та членам її сім'ї відповідачу дочці ОСОБА_2 та чоловіку ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1, де вони проживали, а на даний час проживає вона одна. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частку квартири за вказаною адресою. Оскільки вона проживала разом із спадкодавцем, то фактично є такою, що прийняла спадщину, у встановлений законодавством термін вони з відповідачем подали заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до державної нотаріальної контори м. Ірпеня, разом з тим, отримати у державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину вони змоги не мають, оскільки частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 між співвласниками не визначені, ' в зв'язку із чим вона змушена звернутися до суду. Посилається на те, що розмір часток не було визначено між співвласниками, вони є рівними і становлять по 1/3 частини квартири за кожним співвласником. В зв'язку із викладеними обставинами просила визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1/3 частки квартири за нею, відповідачем ОСОБА_2 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити і постановити рішення в попередньому судовому засіданні.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав і не заперечував проти його задоволення, просив постановити рішення в попередньому судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
2
Так, в судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № 715/198 від 15.03.1994 року, виданого відповідно до розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 23 від 10.03.1994 року, зареєстрованого в БТІ м. Ірпеня 18.03.1994 р. за № 74, на праві спільної сумісної власності позивачу та членам її сім'ї відповідачу - дочці ОСОБА_2 та чоловіку ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1. 15.07.2007 року, де вони проживали, а на даний час проживає вона одна.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частку квартири за вказаною адресою.
Наведені обставини підтверджуються копією свідоцтва про право власності, копією витягу з розпорядження, копією свідоцтва про одруження (а. с. 5-6, 13).
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ст. 370 ЦК України у разі виділу части із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ним, законом або рішенням суду.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 715/198, виданого 15.03.1994 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради відповідно до розпорядження від 10.03.1994 року № 23, свідоцтво зареєстроване в БТІ м. Ірпеня 18.03.1994 р. за № 74.
Оскільки учасники спільної сумісної власності отримали квартиру на підставі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", володіли та користувалися нею в рівних частках, суд визначає, що частки кожного із співвласників становлять по 1/3 частині вищезазначеної квартири.
Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки суд задовольняє заявлені позовні вимоги в повному обсязі, суд стягує із відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 30 грн.
Оскільки відповідач є особою, що постраждала від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, суд звільняє його від сплати судового збору в доход держави.
На підставі ст. ст. 355, 356, 357, 368, 370 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 256 - 259 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності задовольнити.
Визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1
Визнати, що частка в праві власності ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складає 1/3 частину квартири.
Визнати, що частка в праві власності ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складає 1/3 частину квартири.
Визнати, що частка в праві власності ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складає 1/3 частину квартири.
3
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.