копія

Справа № 2-а-429/09

Постанова

Іменем України

13 березня 2009 року                                                                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

 у складі:  головуючого-судді Артюх К.В.

        при секретарі Цявко Л.І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

встановив:

        13.01.2009 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому просить зобов'язати надати інформацію про розмір виплаченої пенсії із зазначенням розміру доплат, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, визнання відмови щодо сплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною, зобов'язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати за 2006-2008 роки у сумі 4471 гривня 20 копійок. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року  йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається, що Законом України «Про державний бюджет  України на 2006 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня - 366 грн., Законом України «Про державний бюджет  України на 2007 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн., Законом України «Про державний бюджет  України на 2008 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн. Таким чином, сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки складає 4471 гривня 20 копійок. Зазначає, що рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року і від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни».  

Позивач в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлена, згідно ст. 128 КАС України, суд ухвалив справу розглянути у відсутності позивача.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову. Посилається, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни». Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 ст.71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», але відповідних змін до нормативно правових актів на виконання вимог рішення Конституційного Суду не прийнято. Посилається, що в 2008 році підвищення до пенсії виплачувалось в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року. Зазначив, що позивачем пропущений встановлений п. 1 ст. 100 КАС України  річний строк звернення до суду, в зв'язку з чим наполягає на відмові в задоволенні частини позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом.  

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має пільги визначені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону, відповідно якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , як  п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.

Згідно частини 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про розмір пенсії та отримуваної щомісячної  соціальної державної допомоги позивачу було відомо, оскільки отримував пенсію щомісячно, однак до суду за захистом прав він звернувся лише в січні 2009 року, пропустивши річний строк, передбачений ст. 99 КАС України.  Позивач в своєму адміністративному позові не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку звернення  до суду і не надає жодного доказу на підтвердження причин поважності пропуску зазначеного строку. Таким чином, суд вважає, що відсутні поважні причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

            Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В своїх письмових запереченнях представник відповідача наполягав на відмові у задоволені адміністративного позову  в частині позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом  в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до  адміністративного суду.

            Згідно п. 41 розділу ІІ   Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року  текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  викладено у новій редакції,  відповідно до якої  дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону  України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. 

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)   положення пунктів 36-100 розділу ІІ  «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22 травня 2008 року, а тому суд вважає, що слід підвищити розмір пенсії позивачу  на 30 % мінімальної пенсії за віком та виплатити доплату за 2008 рік з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до встановленого ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміру прожиткового мінімуму.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо ненарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі  м. Чернігова в частині зобов'язання надати інформацію про розмір виплаченої пенсії із зазначенням розміру доплат, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, визнання відмови щодо сплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у вказаний період - протиправною, зобов'язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати у період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року підлягають задоволенню, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись п.10 ч.1 ст.3, ст.ст. 99, 100, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, суд -

Постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо сплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити ОСОБА_1 нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та забезпечити її виплату.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 03 гривні 40 копійок судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова:                                                            К.В. Артюх