22ц-1003/08 Категорія 22

Головуючий у 1-й інстанції Кузьменко В.В. Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

РІШЕННЯ Іменем України

6  травня  2008  року  колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - СлавгородськоїН.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Бобуйок І.Ф., за участю:

·     позивачки ОСОБА_1., її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

·     відповідачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною   скаргою ОСОБА_2 на рішення   Очаківського  міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2008 року

за  позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_4

про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 р. ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання.

Позивачка зазначала, що за договором довічного утримання від 10 червня 2005 р. вона передала у власність відповідачки жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Очакові, а відповідачка зобов'язалась довічно забезпечувати її харчуванням, одежею, необхідною допомогою в розмірі 350 грн. щомісячно. Однак відповідачка через півроку перестала виконувати умови договору, ніякої допомоги їй не надає, в добровільному порядку розірвати договір не бажає.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2008 р. в позові відмовлено.

Додатковим рішенням того ж суду від 19 березня 2008 р. стягнуто з ОСОБА_1. 234 грн. 64 коп. судового збору та 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неналежну оцінку доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 належним чином виконувала свої обов'язки за договором довічного утримання, а тому передбачені законом підстави для розірвання договору відсутні.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувана у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

2

Так, з матеріалів справи вбачається, що з 2004 р. ОСОБА_4 піклувалася про ОСОБА_1, у зв'язку з чим 16 грудня 2004 р. остання склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_4 усе своє майно, у тому числі жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Очакові. Внаслідок сталих взаємовідносин між ними був укладений договір довічного утримання, який був посвідчений 10 червня 2005 року державним нотаріусом Другої Очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області, за умовами якого ОСОБА_1. передала у власність ОСОБА_4 належний їй на праві приватної власності жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Очакові, а остання зобов'язалась довічно утримувати ОСОБА_1, забезпечуючи її харчуванням, одягом, необхідною допомогою, вартість якого сторони визначили в 350 грн. в місяць. Відповідачка виконувала свої обов'язки за договором по квітень 2007 р. Крім того, за цей час вона обладнала будинок газом, індивідуальним опаленням, перебудувала літню кухню і встановила огорожу.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачка належним чином виконувала умови договору довічного утримання.

Разом з цим, суд не врахував, що з травня 2007 р. ОСОБА_4 не може виконувати свої обов'язки за договором довічного утримання, оскільки позивачка відмовляється приймати від неї допомогу, а надіслані відповідачкою поштою гроші на її утримання повернула.

Оскільки виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за договором стало неможливим, то враховуючи положення діючого законодавства є підстави для розірвання договору довічного утримання, укладеного між нею та ОСОБА_1

Згідно ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Одночасно, ч. 2 ст. 756 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.

За такого колегія суддів вважає, що договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, підлягає розірванню та визнання за останньою права власності на 1/2 частину спірного будинку.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, у відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати необхідно покласти на позивачку та відповідачку в рівних частинах. Так, розмір судового збору з позовної заяви складає 243 грн. 14 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. При пред'явленні позову позивачкою було сплачено 8 грн. 50 коп. судового збору і 7 грн. 50 коп. витрат, а тому з неї підлягає стягненню 113 грн. 07 коп. судового збору і 7 грн. 50 коп. витрат, а з відповідачки - 121 грн. 57 коп. судового збору і 15 грн. витрат.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, то у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення та додаткове рішення суду підлягають скасуванню та ухваленню нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія судців

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2008 року та додаткове рішення того ж суду від 19 березня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

3

Позов ОСОБА_1. задовольнити частково.

Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_4, посвідчений 10 червня 2005 року Другою Очаківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 03.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Vi частину жилого будинку АДРЕСА_1 в м. Очакові Миколаївської області з відповідною частиною господарських споруд.

Стягнути в дохід держави: з ОСОБА_1 113 грн. 07 коп. судового збору і 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з ОСОБА_4 121 грн. 57 коп. судового збору і 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.