Справа 2-920/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2009 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Новака А.В.,

при секретарі Миколайчук Т.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

встановив:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Мотивує свої вимоги тим, що 21 травня 2008 року на вул. Касіяна в місті Києві відбулося зіткнення автомобіля марки «Деу Ланос», що належить ОСОБА_2 на праві власності, яким керувала водій ОСОБА_3, та автомобіля марки «Ауді А6», який належить ОСОБА_1 на праві власності.

Відносно водія ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення та справу направлено до Голосіївськогорайонного суду м. Києва для розгляду.

21.05.2008 року за № 134 було зареєстровано повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, по договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Управлінням ДАІ ГУМВС України ОСОБА_1 була видана довідка в тому, що 21.05.2008 року о 08 годині 20 хвилин на вул. Касіяна в м. Києві автомобіль марки «Ауді А6» отримав механічні пошкодження, а саме: переднього бамперу, переденього правого крила, передньої правої блок-фари та капоту.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована у Страховій компанії «Україна», що підтверджується Полісом № 1779902 від 04.07.2007 року.

Згідно розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 134 від 17.07.2008 року, розмір збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, складає 7 262 гривні 59 копійок, сума франшизи складає 510 гривень 00 копійок.

Страхова компанія «Україна» у відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1779902 від 04.07.2007 року відшкодувала позивачу суму збитків у розмірі 7 262 гривні 59 копійок, що підтверджується видатковим касовим ордером від 25.07.2008 року.

Відповідно до страхового п. 2 Полісу № ВВ/1779902 від 04.07.2007 року, суму франшизи, яка складає 510 гривень 00 копійок, повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 Проте, на

вимогу позивача відшкодувати йому зазначену суму, відповідач відмовляється здійснити виплату.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки його транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень, що призвело до суттєвих незручностей, він не міг реалізувати своїх намірів в діловій сфері, користуватися автомобілем для задоволення особистих потреб, був порушений звичайний життєвий устрій позивача, виникли душевні страждання, стрес, які він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача проти нього та членів його сім'ї, а також у зв'язку з пошкодженням його майна. ОСОБА_1 змушений був витрачати значний час для оформлення необхідних документів та ремонту автомобіля.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на його користь суму франшизи у розмірі 510 гривень 00 копійок та 5 000 гривень 00 копійок моральної шкоди, а також 59 гривень 50 копійок оплати державного мита та 30 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати, пов'язані з розміщенням оголошень про виклик до суду у друкованих засобах масової інформації у розмірі 420 гривень 00 копійок.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про виклик до суду у друкованих засобах масової інформації /а.с. 35/. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надійшло, що свідчить про байдужість відповідача до результатів розгляду справи або про бажання уникнути негативних для нього наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, думку представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2008 року на вул. Касіяна в місті Києві відбулося зіткнення автомобіля марки «Деу Ланос», що належить ОСОБА_2 на праві власності, яким керувала водій ОСОБА_3, та автомобіля марки «Ауді А6», який належить ОСОБА_1 на праві власності.

Відносно водія ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення та справу направлено до Голосіївськогорайонного суду м. Києва для розгляду.

21.05.2008 року за № 134 було зареєстровано повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, по договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності /а.с. 4/.

Управлінням ДАІ ГУМВС України ОСОБА_1 була видана довідка в тому, що 21.05.2008 року о 08 годині 20 хвилин на вул. Касіяна в м. Києві автомобіль марки «Ауді А6» отримав механічні пошкодження, а саме: переднього бамперу, переденього правого крила, передньої правої блок-фари та капоту /а.с. 7-8/.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована у Страховій компанії «Україна», що підтверджується Полісом № 1779902 від 04.07.2007 року /а.с. 11/.

Згідно розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 134 від 17.07.2008 року, розмір збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, складає 7 262 гривні 59 копійок, сума франшизи складає 510 гривень 00 копійок /а.с. 9/.

Страхова компанія «Україна» у відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1779902 від 04.07.2007 року відшкодувала позивачу суму збитків у розмірі 7 262 гривні 59 копійок, що підтверджується видатковим касовим ордером від 25.07.2008 року /а.с. 10/.

Відповідно до страхового п. 2 Полісу № ВВ/1779902 від 04.07.2007 року, суму франшизи, яка складає 510 гривень 00 копійок, повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 Проте, на вимогу позивача відшкодувати йому зазначену суму, відповідач відмовляється здійснити виплату.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є

вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки його транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень, що призвело до суттєвих незручностей, він не міг реалізувати своїх намірів в діловій сфері, користуватися автомобілем для задоволення особистих потреб, був порушений звичайний життєвий устрій позивача, виникли душевні страждання, стрес, які він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача проти нього та членів його сім'ї, а також у зв'язку з пошкодженням його майна. ОСОБА_1 змушений був витрачати значний час для оформлення необхідних документів та ремонту автомобіля.

Вирішуючи позов в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідачу було завдано моральної шкоди, яка виразилась в порушенні душевного стану. У зв'язку з чим вимоги в частині моральної шкоди, на думку суду, підлягають частковому задоволенню з врахуванням змін в житті позивача, спричинених втратою автомобіля, у вигляді переживань, позбавлення його можливості користуватися своєю власністю, його психологічного стану, у порушенні звичного способу життя позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Пленумом Верховного Суду України в п.3 постанови № 4 від 31.03.95 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" звернуто увагу на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд приходить до висновку, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивач відчув хвилювання та зазнав душевних страждань, а тому позивачу ОСОБА_1 завдано моральної шкоди з вини відповідача -ОСОБА_2 , яку він повинен відшкодувати на підставі ст. 1167 ЦК України, з врахуванням його матеріального стану, обставин справи, характеру та глибини страждань, яких зазнав позивач. При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності та справедливості і задовольняє позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 1 500 гривень 00 копійок.

Також позивач сплатив судові витрати при поданні даного позову до суду і стягненню підлягає сума держмита - 59 гривень 50 копійок та ЗО гривень 00 копійок оплати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, зазначені витрати також мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 420 гривень 00 копійок витрат, пов'язаних з розміщенням оголошень про виклик до суду у друкованих засобах масової інформації.

На підставі наведеного, ч. 2 ст. 23, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 55 Конституції України, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 224, 228, 233, 294-296 ЦПК України, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок майнової шкоди, 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень 00 копійок моральної шкоди, 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок витрат на розміщення оголошень у друкованих засобах масової інформації, 14 (чотирнадцять) гривень 60 копійок витрат на банківські послуги, 59 (п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок оплати держмита, ЗО (тридцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 2534 (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) гривні 10 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя А. Новак