Справа №2о-180\09

УХВАЛА

06 лютого 2009 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бужак Н.П., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження з заявою, в якій просить встановити факт знаходження її в шлюбних відносинах з ОСОБА_3 з 1994 по червень 2008 року.

Відповідно до ст.. 122 ч.2 п.1 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, а саме в порядку окремого провадження.

Згідно ст.. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження встановлення факту, що мають юридичне значення.

Стаття 256 ЦПК України визначає перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов»язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п.11 Постанови, встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах може мати місце, якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 року і тривали до смерті одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадянського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до ст.. 1261 ЦК України, у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім»єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов»язків подружжя.

Як вбачається з заяви, заявник перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та після його смерті на рахунку ВАТ «Державний ощадний банк України» залишилися кошти, які складаються з не отриманої ним пенсії. А тому, оскільки їх шлюб не був зареєстрований в органах реєстрації актів громадянського стану, але вони проживали у фактичних шлюбних відносинах, заявник не може їх отримати у спадок як спадкоємець першої черги за виключенням тільки четвертої черги на підставі ст.. 1264 ЦК України ( у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менше як п»ять років до часу відкриття спадщини).

Таким чином, суд вважає, що заява, яку пред»явив заявник не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки має спір про право, який належить розглядати в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.. 122 ч.2 п.1, 234 ЦПК України, су

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за її заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду м. Києва шляхом подання протягом 5 днів заяви про наступне апеляційне оскарження та подання протягом 10 днів після подання заяви апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.