Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В. Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.10.2008 року справа № 22а-9482/08
у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Сіваченко І.В., Дяченко С.П.,
при секретарі судового засідання: Шептульовій С.Ю.
з участю позивача:ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу Донецького обласного військового комісаріату
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 30.05.2008 року /у повному обсязі виготовлена - 04 червня 2008 року/
у справі № 2а-7766/08
за позовомОСОБА_1
до відповідача Донецького обласного військового комісаріату
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.05.2008 позовОСОБА_1задоволено повністю. Визнано незаконним рішення відповідача про відмову провести ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з урахуванням надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України понад 15 календарних років з 01 травня 2003 року по 05 серпня 2004 року у розмірі 50 відсотків, а з 05 серпня 2004 року по 31 грудня 2005 року у розмірі 70 відсотків. а також грошової допомоги на оздоровлення за 2003. 2004, 2005 роки та зобов'язано Донецький обласний військовий комісаріат провести позивачу перерахунок грошового забезпечення з урахуванням надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України понад 15 календарних років з 01 травня 2003 року по 05 серпня 2004 року у розмірі 50 відсотків, а з 05 серпня 2004 року по 31 грудня 2005 року у розмірі 70 відсотків. а також грошової допомоги на оздоровлення за 2003. 2004, 2005 роки
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що судом першої інстанції рішення прийнято незаконно і необґрунтовано, тому підлягає скасуванню.
Представник Донецького обласного військового комісаріату у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Донецького обласного військового комісаріату, заперечення проти доводів апеляційної скарги позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої скасувати з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, щоОСОБА_1, проходить військову службу на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 на Донецькій залізниці з 21 червня і перебуває на грошовому забезпеченні у Донецькому обласному військовому комісаріаті, з 21 червня 1997 року по даний час.
Грошове забезпечення ОСОБА_1 на підставі ч. З ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011 - XII, визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, наукового ступеня і вченого звання, тривалості і умов військової служби.
Безперервна військова службаОСОБА_1на 01 травня 2003 року складала більше 15 календарних років.
У лютому 2008 року позивач звернувся з заявою до Донецького обласного військового комісаріату про проведення йому перерахунку грошового забезпечення, та грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки з урахуванням надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України понад 15 календарних років з 01 травня 2003 року по 05 серпня 2004 року у розмірі 50 відсотків, а з 05 серпня 2004 року по 31 грудня 2005 року у розмірі 70 відсотків.
Відповідач відмовив йому у проведенні такого перерахунку у письмовій формі за вих. № ФЗ/499 від 04 лютого 2008 року, таку відповідь позивач вважаю незаконною.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до Указу Президента України від 05 травня 2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України і Управління державної охорони України за безперервну службу», міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати в службовій діяльності і залежно від стажу служби, щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірах: понад 15 років - до 50 відсотків; понад 20 років - до 70 відсотків; понад 25 років - до 90 відсотків.
Як встановлено п. 2.4 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №149 від 26.05.2003 року виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказаними нормативно - правовими актами командири військових частин та інших військових організацій були наділені правом самостійного визначення розміру додаткового матеріального заохочення підлеглих, але в межах встановлених кошторисом видатків на утримання військових формувань. Тому вказана надбавка за безперервну військову службу у Збройних Силах України понад 15 років не підлягає стягненню в повному обсязі, встановленим вищевказаним Указом Президента.
Таким чином, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Донецького обласного військового комісаріату - задовільнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 у справі № 2а-7840/07 за позовомОСОБА_1до Донецького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості - скасувати.
В задоволені позовних вимогОСОБА_1до Донецького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова виготовлена в повному обсязі 24 жовтня 2008 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя О.А. Нікулін