ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
12.03.09 |
Справа №2а-6481/08/8 |
(10:24 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Кудіновій О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим
про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій
за участю представників :
від позивача - ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_1;
від відповідача - ОСОБА_2., довіреністьНОМЕР_2від 08.01.09 ;
Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в АРК (далі -ГУ ПФУ в АРК) про визнання права на перерахунок пенсії з 01.04.2007 року, визнання незаконними дій ГУ ПФУ в АРК по відмові в перерахунку пенсії з 01.04.2007 року та зобов'язання ГУ ПФУ в АРК перерахувати та виплатити пенсію з 01.04.2007 року з урахуванням премії.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 1993 року отримує пенсію за вислугою років. З 1992 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.07 р. № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” було дозволено Міністерству оборони України, починаючи з 01.04.2007 року преміювання військовослужбовців вище встановленого законодавством розміру. Наказом Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175 встановлено граничні розміри премій, про що повідомлено Пенсійний фонд України. В результаті цього значно підвищився розмір грошового забезпечення військовослужбовців за посадами, які позивач займав до виходу на пенсію. Розмір премії з 01.04.2007 року підвищився до 68% та повинен включатися до грошового забезпечення для розрахунку пенсії оскільки, згідно з ч.3 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок призначених пенсій провадиться у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Однак відповідач відмовився проводити перерахунок пенсії позивача. У зв'язку з тим, що позивач вважає дії відповідача протиправними, він звернувся до суду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 11.11.08 року відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду,
У судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги та пояснив, що з 01.04.2007 року суттєво збільшилося преміювання військовослужбовців, у зв'язку з чим розмір його премії повинен складати до 68% тоді як йому виплачується пенсія із розрахунку премії 33,3 %, однак ГУ ПФУ в АРК відмовляється проводити перерахунок пенсії позивача, тому наполягав на задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в АРК проти позову заперечував, та зазначив, що перерахунок призначених пенсій провадиться у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.07 р. № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” (яка з 01.01.08 р. втратила чинність) було дозволено Міністерству оборони України починаючи з 01.04.2007 року преміювання військовослужбовців лише понад встановлений законодавством розмір в межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році. При цьому не відбулося внесення змін до інших нормативно-правових актів в частині розміру фонду преміювання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 з 1993 року отримує пенсію за вислугою років.
Призначення та перерахунок пенсії позивача з 09.04.1992 року регулюється Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262.
Вислуга років позивача становить 34 роки. Пенсія призначена та виплачувалась з урахуванням посадового окладу 200 грн. у розмірі 90 % грошового забезпечення, та у період позовних вимог складала 2323,60 гривень на місяць. При цьому премія складала 33,3%. Зазначені факти підтверджуються копією виписки перерахунку пенсії позивача станом на 01.04.2007 року (а.с.19) та довідкою від 17.10.2008 рокуНОМЕР_3, виданою ГУ ПФУ в АРК (а.с.20).
Позивач у 2008 році звернувся до ГУ ПФУ в АРК з відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру премії, отримав відмову за № 2736/Л-11 від 23.08.2008 року на підставі того, що зміни до нормативно-правових актів в частині збільшення фонду преміювання не вносилися (а.с.17,18).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.92 № 2262 (далі -Закон) призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п.1.1. Положення “Про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2002, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 N 5-5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 р. за N 581/6869 (далі - Положення) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Згідно з ч. 5 п.п. 2.2. Положення ГУ ПФУ в АРК здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах виконував владні управлінські функції на підставі законодавства, зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом встановлено, що спірні відносини між позивачем та відповідачем виникли з приводу відмови ГУ ПФУ в АРК провести перерахунок пенсії з 01.04.2007 року за ч.3 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”
Порядок перерахунку раніше призначених пенсій громадянам України з числа осіб, які перебували у тому числі на військовій службі визначається частиною 3 статті 63 Закону, згідно з якою усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” № 4 від 15.04.2005 року зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв'язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.
Порядок здійснення перерахунку зазначених пенсій регламентується п. 23 Порядку подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.07 р. № 3-1 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402. А саме, згідно з зазначеним пунктом, при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсії, відповідні Міністерства та відомства (у даному випадку - Міністерство Оборони України) повинні повідомити про це орган, який призначає пенсії (у даному випадку Пенсійний фонд України). У свою чергу Пенсійний фонд України направляє відповідні повідомлення до регіональних управлінь.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” Міністерству оборони України, іншим силовим міністерствам і відомствам України було дозволено здійснювати починаючи з 1 квітня 2007 року преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році. Граничні розміри премії, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів в межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На підставі зазначеної постанови Міністром оборони України був виданий наказ від 14.04.2007 року № 175 “Про встановлення граничних розмірів премій військовослужбовцям Збройних сил України”, згідно з яким деяким військовослужбовцям рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України у 2007 році можливо було виплачувати премію понад розміру, встановленого законом.
Також судом встановлено, що на момент розгляду справи постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” втратила чинність згідно переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою КМУ від 07.11.2007 року № 1294.
На час прийняття вищезазначених правових актів право на здійснення преміювання військовослужбовців було встановлене п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 “Про грошове забезпечення військовослужбовців”, відповідно до якого командирам військових частин було надано право преміювати військовослужбовців Збройних сил України відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Пунктом 34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75, встановлено, що виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць 33,3 % місячного фонду грошового забезпечення, за квартал -100%). Згідно з пунктом 34.2 наведеного Положення преміювання здійснюється у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.
Отже суд приходить до висновку, що зі змісту постанови КМУ від 28.03.2007 року № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” та наказу МОУ від 14.04.2007 року № 175 “Про встановлення граничних розмірів премій військовослужбовцям Збройних сил України” не вбачається, що були підвищені чи введені нові розміри премії, оскільки передбачено лише встановлення граничних розмірів премій в межах яких вони можуть бути встановлені окремим категоріям військовослужбовців. Премія, як вид грошового забезпечення, виплачується військовослужбовцям відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи. Зазначений наказ є внутрішнім організаційно - розпорядчим документом і розповсюджується в межах відомства у рамках компетенції якого він виданий, тобто керівнику лише надане право, а не обов`язок по додатковому преміюванню військовослужбовців.
Крім того преміювання є суто індивідуальним видом грошового забезпечення, при встановленні якого враховується особистий вклад військовослужбовця під час проходження служби в загальний результат роботи, що унеможливлює розповсюдження та застосування наведених нормативно-правових актів на позивача, як особи, звільненої із служби. З аналізу Постанови КМУ № 594 від 28.03.07 р. вбачається, що її дія поширюється лише на військовослужбовців, які проходять службу і застосування її до осіб, звільнених зі служби, прямо не передбачено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність зазначених позивачем обставин не доведена, у відповідача не було правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1з 01.04.2007 року за ч.3 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, дії ГУ ПФУ в АРК є правомірними, відповідають повноваженням та компетенції відповідача, не порушують прав позивача, наданих йому Законом.
Таким чином, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивач такі витрати не поніс суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат, а сплачений судовій збір позивачеві не повертається.
Під час судового засідання, яке відбулось 12.03.09 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанову у повному обсязі складено 17.03.09 р.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її оголошення,у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня оголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кушнова А.О.