ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

12.03.09

Справа №2-а-1579/08

 

о 17:33

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Заєвській Н.В. за участю представників сторін

від позивача - Скрильова О.В.,

від відповідача - Музикантова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 

за позовом   Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК         

до   ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень"             

про стягнення 45229,22 грн.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в АР Крим (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" (далі - відповідач) із позовом про стягнення45229,22 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем були фактично списані страхові внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з розрахункових рахунків платників таких внесків, що зареєстровані в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя на загальну суму 40400,14 грн., але до моменту подачі позову на рахунки позивача кошти не поступили, рішеннями позивача №422 від 18.03.2008, №431 від 19.03.2008, №432 від 19.03.2008, №433 від 19.03.2008, №434 від 19.03.2008, №436 від 19.03.2008, №437 від 19.03.2008, №440 від 20.03.2008, №441 від 20.03.2008, №442 від 20.03.2008, №443 від 20.03.2008, №444 від 20.03.2008, №445 від 20.03.2008, №446 від 20.03.2008, №447 від 20.03.2008, №455 від 21.03.2008 на підставі п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків на відповідача накладено штраф у розмірі 4775,80 грн. і нараховано пеню на суму 57,51 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.08.2008 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що оскільки 25.02.2008 згідно із постановою Правління Національного банку України №39 віл 22.02.2008 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" була розпочата процедура ліквідації банку. Процедура ліквідації банку передбачає певний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх  вимог в ході ліквідаційної процедури і встановлений порядок ліквідації банку не припускає задоволення вимог до банку в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури. Тому обраний позивачем спосіб захисту свого права не відповідає способам, встановленим чинним законодавством.

Крім того, представник відповідача зазначив, що за платіжними дорученнями, які були прийняті банком від платників та копії яких надані відповідачем, списання грошових коштів з рахунків платників відповідачем здійснено не було, що підтверджується випискою банку по особовим рахункам цих платників, а платіжні доручення повернуті клієнтам без відмітки банку про здійснення операції. Тому зазначені платіжні доручення не можна вважати належними доказами сплати страхових внесків, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі, з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку суми платежу з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Вислухавши пояснення представників сторін,дослідивши матеріали справи та оцінивши  докази по справі в їх сукупності, суд

  

ВСТАНОВИВ:

 

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Повноваження органів Пенсійного фонду України щодо застосування фінансових санкцій встановлені ч. 10 ст. 106 Закону №1058.

Судом встановлено, що 25.02.2008 року, згідно постанови Правління Національного банку України № 39 від 22.02.08 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень», була розпочата процедура ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» та призначений ліквідатор банку - фізична особа ОСОБА_1.

Оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» було опубліковано у газеті "Голос України" № 4 і (4291) від 01.03.08.

Статтею 3 Закону України від 07.12.2000 №2121-111 «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон №2121) передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають під час ліквідації банків.

Згідно ст. 87 Закону №2121 ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до вимог ст. 91 Закону №2121 з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора наступили певні правові наслідки, у тому числі банківська діяльність банку завершилась закінченням технологічного циклу конкретних операцій, були закрити кореспондентські рахунки банку, діючим є тільки рахунок, відкритий ліквідатором банку для здійснення ліквідаційної процедури.

Процедура ліквідації банку визначена главою 16 Закону України №2121 передбачає. зокрема, певний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог в ході ліквідаційної процедури:

ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури (ч. 1 ст. 89 Закону №2 121);

протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку (ч. З ст. 89 Закону №2121):

ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури (ч. 1 ст. 93 Закону №2121);

ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитор) та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження: надає Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із зазначенням розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню; складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України: щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України (ч. 2 ст. 93 Закону №2121);

кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення (ч. З ст. 93 Закону №2121);

майно банку оцінується ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України, та продається у порядку, погодженому з Національним банком України (ст. 94, 95 Закону ,№2 121):

одержані в результаті ліквідаційної процедури кошти спрямовуються на задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку, яке здійснюється у черговості, встановленій статтею 96 Закону №2121.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених законодавчих приписів, слід зазначити, і по вимоги Закону №2121 не допускають під час ліквідації банку задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури, оскільки особливий порядок та черговість задоволення вимог до банку не припускають задоволення вимог до банку в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. З ст. 89 Закону №2121 кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно із ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни країни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами ладних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта ладних повноважень:

1)          про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання

громадян;

2)          про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3)          про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4)          про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи,

демонстрації тощо):

5)          в інших випадках, встановлених законом.

Позивач не надав суду доказів визначеної законом компетенції щодо права звернення до суду із адміністративним позовом про стягнення сум страхових внесків, не перерахованих банком. Суд звертає увагу позивача, що процедура подання кредиторами своїх вимог до банку визначається Законом №2121, зокрема ст. ст. 89, 93 останнього, і така процедура відрізняється від загального Порядку пред'явлення вимог щодо стягнення сум грошових коштів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що звернення позивача до адміністративного суду шляхом подання відповідно до КАС України адміністративного позову до відповідача, змістом якого є пред'явлення кредиторських вимог до відповідача, щодо якого розпочато процедуру ліквідації банку, є порушенням порядку звернення позивача за захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбаченого нормами Закону №2121.

Норми Закону №2121 та законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в частині, що не суперечить нормам цього Закону, визначають відповідну процедуру пред'явлення, розгляду та вирішення відповідних вимог. Посилання представника позивача на вимоги ч. З ст. 106, ст. 23 Закону №1058 як на обґрунтування права на звернення до суду не можуть прийматись до уваги, оскільки зазначеними нормами передбачено право органів Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки (простроченої, заборгованістю із сплати страхових внесків), а з урахуванням ч. 14 ст. 106 цього Закону - сум пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків.

З урахуванням викладеного, позов є таким, що задоволенню не підлягає.

У зв'язку зі складністю справи судом 12.03.2009 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 17.03.2009 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі «подання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, останова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне скарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне скарження (10 днів).

 

 

Суддя                                 підпис                               Циганова Г.Ю.