Справа №2-а-552/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області у складі :

головуючого - судді Зарічної Л.А.,

при секретарі - Голушко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у встановленому законом порядку отримала посвідчення „Дитина війни”, у зв”язку з чим на підставі ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Прилуки їй повинна була підвищитись пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак відповідачем така допомога їй не була ані нарахована, ані виплачена, у зв»язку з чим, вважаючи своє право порушеним, вона і звернувся до суду з відповідним позовом про зобов»язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки здійснити їй нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки у розмірі, який, за її підрахунками, складає 2733 грн. 30 коп.

За віком та станом здоров»я з»явитися в судове засідання позивачка не змогла, а тому у позовній заяві просила розглядати справу у їївідсутності в порядку письмового провадження, зазначивши, що підтримує свої вимоги у повному обсязі.

Представник Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки до суду також не з”явився, але подав письмове клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні та заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючисьна ті обставини, що Управління може виплачувати лише ті кошти, якінадходять на його рахунок з Державного бюджету України, однак коштівна фінансування виплат, зазначених у позові, Державним бюджетом України відповідачеві не виділялося, а крім цього, наполягав на застосуванні при розгляді справи норм КАС України щодо річного строку позовної давності.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог без задоволення з наступних підстав:

Статтею 46 Конституції України дійсно проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.

Однак п.17 ст.77 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року та п.12 ст.71 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено відповідно на 2006 та 2007 роки.

Оскільки статтею 22 Конституції України, норми якої мають пряму дію (ч.3 ст.8), не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, а ч.2 ст.3 самого ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” зроблено застереження про те, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, то ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року п.17 ст.77 відповідного закону було виключено, а рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення бюджетного закону, що призупиняло дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, визнано неконституційним.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З вищенаведеного витікає, що відповідач зобов”язаний був нарахувати та виплачувати позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протягом 2006 - 2007 років згідно ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”.

Враховуючи ж вимоги ст.ст.99, 100 КАС України, згідно яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та те, що на застосуванні цього строку до заявлених позивачкою вимог наполягає відповідач, суд і приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог без задоволення через пропуск цього строку без поважних на те підстав.

На підставі наведеного, ст.ст.8, 22, 46, 152 КУ, ст.ст.3, 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, керуючись ст.ст.99, 100, 158-164,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – залишити без задоволення.

Постанову суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням самої апеляційної скарги потягом двадцяти днів Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Л.А.Зарічна