№ 2-366/2009                                                    

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

                                                   Р І  Ш Е Н Н Я

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

23 лютого 2009 року                 м.Маріуполь

 

 Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Ткаченко Т.Б. при секретарі Чудіної Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2

- про стягнення   боргу за договором позики та моральної шкоди,

 

                В С Т А Н О В И В:

 

У  січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив  стягнути з відповідача   борг за договорам позики  з урахуванням встановленого індексу інфляції, три відсотки річних в сумі 6938 грн.32 коп. та 3000 грн. моральної шкоди, а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні  представник позивача вимоги позивача підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача борг в сумі 5065 грн., який з урахуванням індексу інфляції  з червня 2007 року по жовтень 2008 року  складає 6726 грн.32 коп., три відсотка річних  за період з 31.05.2007 року по 20.10.2008 року  в сумі 212 грн.  ,а всього просив стягнути 6938 грн.32 коп.,  моральну шкоду в сумі 3000 грн.,  понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 100 грн. і витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. і в обґрунтування позову пояснив в суді, що  27.02.2007 року до ОСОБА_1 звернувся  ОСОБА_2 з проханням позичити  гроші і він в той же день передав відповідачу 5223 грн. Відповідач  склав і передав йому розписку, яка є підтвердженням укладеної між ними угоди, вказавши що поверне борг  23.05.2007 року , частково , в сумі 167 грн., повернув на наступний день, 28.02.2007 року, в останній частині борг не повернув і  не виконав свої обов'язки. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, протягом двох років тратив свій час для вирішення по поверненню боргу, в зв'язку з чим ніс моральні страждання. 

Відповідач позов  визнав частково, пояснив, що він працював у відповідача  до грудня 2006 року менеджером, отриманий прибуток вони ділили порівну, потім позивач провів перерахунок, і заявив, що він заборгував позивачу 5223 грн., про що зажадав  написати розписку і він під психологічним натиском власноручно написав розписку від 27.02.2007 року, вказав, що отримав від позивачу позику в сумі 5223 грн., вказав строк повернення боргу. Наступним днем позивач перевірив ще раз розрахунок , сума склала менший розмір на 167 грн., про що він вказав в розписці. Вважає  що сума боргу складає менший розмір, який пояснити не може, просив в задоволенні позову відмовити.

 Суд, вислухавши представника  позивача,  відповідача, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

У відповідності зі ст.1046,1047 ЦК України ,  за договором позики одна сторона  ( позикодавець) передає у власність іншій стороні  ( позичальникові  )  гроші , а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо  його сума  не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми .

 Судом встановлено, що 27.02.2007 року  між ОСОБА_1 і ОСОБА_2  в усній формі був укладений договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачеві 5223 грн. Підтвердженням укладення  зазначеного договору і передачі грошей у вказаній сумі  є розписка, яка  видана відповідачем 27.02.2007 року.

 Як вбачається з вказаної розписки ОСОБА_1 передав   ОСОБА_2 гроші в сумі 5223 грн. В розписці також був зазначений строк повернення боргу 30.05.2007 року.

Таким чином,  суд прийшов до висновку, що по  договору позики ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 5223 грн.  зі строком повернення 30.05.2007 року.

Судом також встановлено, ОСОБА_2 28.02.2007 року повернув частину боргу в сумі 167 грн., про що в судовому засіданні пояснив представник позивача, а також підтверджується  записом зробленим 28.02.2007 року в розписці, в зв'язку з чим сума боргу складає  5056 грн. ( 5223 грн. - 167 грн. = 5056 грн.)

Судом також встановлено, що відповідач свої зобов'язання не виконав і суму боргу не повернув, в зв'язку з чим  з нього на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 5056 грн.

Відповідно до ст.. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Суд не може прийняти до уваги пояснення відповідача, що суму позики в розмірі 5223 грн. він не отримував від позивача, що борг виник з інших підстав і складає меншу суму, так як відповідач ніяких доказів в підтвердження свої заперечень суду  не надав.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625  цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України , боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів  не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що  сторони не передбачали при укладенні договору сплату відсотків відповідно до ст.. 1048 ЦК України будь-якій сумі, тому  згідно ст.625 ЦК України, відповідач повинен  сплатити позивачу  суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції і три відсотка річних з простроченої суми, а саме з суми 5056 грн.

Згідно заявлених  позивачем вимог, останній просить при стягненні боргу урахувати індекс інфляції за час прострочення з червня 2007 року по до жовтня 2008 року, а три відсотки річних від простроченої суми врахувати за період з 31.05.2007 року по 20.10.2008 року.

Величина індексу інфляції  в Україні в 2007 році складає:  в червні - 102,2, липні - 101,4, в серпні - 100,6,  в вересні - 102,2, жовтні - 102,9, в листопаді - 102,2, в грудні - 102,1 відсотків;  в 2008 р. : в січні - 102,9, в лютому - 102,7, в березні - 103,8, в квітні - 103,1, в травні 101,3,  в червні - 100,8, липні - 99,5, в серпні - 99,9, в вересні - 101,1 відсотків.

Таким чином,  з відповідача , згідно величини індексу інфляції підлягає стягненню  1656 грн.35 коп. , а саме,  сума  з рахунком індексу інфляції з простроченої суми ( 1,022 х 1,014 х 1,006 х 1,022 х 1,029 х 1,022 х 1,021 х 1,029 х 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,008 х 0,995 х 0,999 х 1,011 = 1,327642897 х 100 - 100 = 32,76%.  5056 х 32,76 : 100 = 1656,35 грн.)

З відповідача також підлягає стягненню три відсотка річних  з простроченої суми згідно заявлених вимог з 31.05.2007 року по 20.10.2008 року  в розмірі 211 грн.20 коп. ( в 2007 р., в травні - 0,42 грн. ( 5056 х 3% : 365 х 1 день  = 0,42 грн.),  в червні - 12,47 грн., в липні - 12,88 грн., в серпні - 12,88 грн., в вересні - 12,47 грн., в жовтні - 12,88 грн.,  в листопаді 12,47 грн., в грудні - 12,88 грн.,  в  2008 р.: в січні -12,85 грн. ( 5056 х 3% : 366 х 31 день = 12,85 грн.), в лютому - 12,02 грн., в березні - 12,85 грн., в квітні - 12,43 грн., в травні - 12,85 грн., в червні - 12,43 грн., в липні - 12,85 грн., в серпні - 12,85 грн., в вересні - 12,43 грн., в жовтні - 8,29 грн.).

В задоволенні позову про стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. , суд вважає слід відмовити,  так як вони не ґрунтуються на вимогах закону, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору і витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру  задоволених  вимог, а саме в сумі 69,24 грн. і 29,93 грн. відповідно.

 Керуючись ст.ст.10,60,79,88, 212-215,218 ЦПК України, ст.ст.525,625,1046 - 1050 ЦК України , суд-

 

                        В И Р І Ш И В:

 

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики  та моральної шкоди  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення суми позики 5056 грн.,   компенсацію  з  урахуванням  індексу інфляції в розмірі 1656,35 грн., три відсотка річних з простроченої суми в розмірі 211,20 грн.,  понесені судові витрати  по сплаті судового сбіру 69,24 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ 29,93 грн. а  всього стягнути  на користь ОСОБА_1 7022 грн.72 коп.

В решті позовних вимог відмовити.        

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів від  дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.         Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк,  передбачений для подачі такої заяви.

 

 

 

 

 

     Суддя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                      № 2-366/2009                                                    

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

                                                   Р І  Ш Е Н Н Я

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                   ( Резолютивна частина)

 

23 лютого 2009 року                 м.Маріуполь

 

 Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Ткаченко Т.Б. при секретарі Чудіної Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2

- про стягнення   боргу за договором позики та моральної шкоди,

 

                        В И Р І Ш И В:

 

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики  та моральної шкоди  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення суми позики 5056 грн.,   компенсацію  з  урахуванням  індексу інфляції в розмірі 1656,35 грн., три відсотка річних з простроченої суми в розмірі 211,20 грн.,  понесені судові витрати  по сплаті судового сбіру 69,24 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ 29,93 грн. а  всього стягнути  на користь ОСОБА_1 7022 грн.72 коп.

В решті позовних вимог відмовити.        

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів від  дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.         Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк,  передбачений для подачі такої заяви.

 

 

 

 

     Суддя