ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.03.2009 року Справа № 18/234
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Яковлева І.А
за участю представників сторін:
від позивача повноважний представник в судове
засідання не прибув;
від відповідача Гончаренко Н.П., юрисконсульт,
довіреність №1-3/3д-10 від 26.12.2008;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК
Нафтобаз України» в особі Луганського
лінійно – виробничого управління філії
«Управління магістральних газопроводів
«Донбастрансгаз», м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 03.02.2009 (підписано 09.02.2009)
по справі №18/234 (суддя – Корнієнко В.В.)
за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК
Нафтобаз України» в особі Луганського
лінійно – виробничого управління філії
«Управління магістральних газопроводів
«Донбастрансгаз», м. Луганськ
до відповідача Державного підприємства
«Ровенькиантрацит», м. Ровеньки
Луганської області
про стягнення 777 грн.96 коп.
ВСТАНОВИВ:
На адресу Луганського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача від 05.03.2009 про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що після одержання 03.03.2009 ухвали суду про призначення для розгляду в судовому засіданні його апеляційної скарги, у нього "виникла необхідність" витребувати додаткові докази по справі, для чого він надіслав запити до ВАТ "Луганськгаз".
Розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача судова колегія його відхилила, враховуючи наступне.
Апеляційний господарський суд не зобов'язував позивача своєю ухвалою надавати нові докази.
Надання додаткових доказів після прийняття рішення судом першої інстанції можливе у виняткових випадках, коли позивач не мав можливості надати їх суду першої інстанції.
Скаржник у своєму клопотанні не зазначив та не довів обставини неможливості надання нових доказів до суду першої інстанції, він також не називає їх та не доводить їх необхідність для розгляду справи по суті.
Позивач не заявляв про наявність будь - яких нових доказів його вимог ні в суді першої інстанції, ні при поданні апеляційної скарги.
Скаржник не забезпечив явку свого представника в судове засідання, в тому числі для з'ясування всіх обставин щодо поважності підстав відкладення розгляду справи та необхідності нових матеріалів.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне в задоволені клопотання позивача відмовити, справу розглянути за наявними в ній матеріалами, без участі представника позивача.
Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Луганського лінійно – виробничого управління магістральних газопроводів філії „Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз” звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з державного підприємства «Ровенькиантрацит» - 777 грн. 96 коп. заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу у лютому 2008 року за договором без дати та номеру (а.с.3-5).
Заявою від 18.12.2008 №23/2406 (а.с.42) позивач змінив підставу позову зазначивши, що борг у відповідача виник у зв’язку з невиконанням ним договору на транспортування природного газу від 29.12.2006 №62/16-1371гп/47.
Крім того, позивач збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги по транспортуванню природного газу у лютому 2008 року за договором №62/16-1371гп/47 від 29.12.2006 у сумі 964 грн. 28 коп.: з якого 777 грн. 96 коп. – сума основного боргу, 99 грн. 50 коп. інфляційні збитки, 3% річних – 23 грн. 34 коп. та пеня – 63 грн. 48 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.02.2009 по справі №18/234 у задоволені позову відмовлено, оскільки факт надання відповідачеві послуг з транспортування природного газу позивачем документально не підтверджено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 17.02.2009 №23/347, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2009 у справі №18/234 скасувати повністю та прийняти нове рішення.
В обґрунтування скаржник зазначив, що:
- між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Луганського лінійно – виробничого управління магістральних газопроводів філії „Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз” та державним підприємством «Ровенькиантрацит» було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №62/16-1371гп/47 від 29.12.2006; пунктом 9.2 даного договору передбачено, що якщо станом на 01.01.2008 між сторонами не укладено новий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, дія цього договору продовжується до укладення нового договору;
- «факт надання позивачем у лютому 2008 року послуг на транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідачу в обсязі 15399 м3 на суму 777 грн. 96 коп. підтверджує відомість витрат газу по управлінню «Антрацитміжрайгаз» за лютий місяць»;
- у відповідності до ст..ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України у відповідача виникли зобов’язання перед позивачем з погашення заборгованості;
- ВАТ «Луганськгаз» листом від 22.01.2009 №17/5-134 повідомило, що додатковою угодою №3 від 01.02.2008 до угоди на поставку природного газу №16п/10Пр від 25.12.2007 "знято" суму 777 грн. 96 коп. згідно рахунку від 31.03.2008 №1.2/10п.03.
Відповідач надав відзив від 03.03.2009 №83, яким з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2009 у справі №18/234 без змін.
Розпорядженням від 20.02.2009 голови Луганського апеляційного господарського суду відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Луганського лінійно – виробничого управління магістральних газопроводів філії „Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз”, м. Луганськ, від 17.02.2009 №23/347 на рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2009 у справі №18/234 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач заборгував йому за транспортування природного газу магістральними газопроводами у лютому 2008 році на суму 777 грн. 96 коп. посилаючись на реєстр витрачання газу укладену управлінням „Антрацитміжрайгаз", а також на те, що 15.01.2008 він направляв відповідачу договір на транспортування без номеру і дати (а.с.34-36).
Позивач надав «реєстр відправленої кореспонденції Луганського лінійно – виробничого управління магістральних газопроводів від 14.01.2008 (а.с.37), як доказ, що він 15.01.2008 звертався до відповідача з пропозицією укласти договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
Змінивши підставу позову позивач в заяві від 18.12.2008 зазначив, що правовідносини між сторонами були врегульовані договором від 29.12.2006 №62/16-1371гн/47 (а.с.43,44) і що цей договір автоматично був продовжений на 2008 рік згідно п.9.2 даного договору.
Предметом даного договору є надання оплачуваних послуг з транспортування природного газу Замовника (відповідача) магістральними трубопроводами від пункту прийому – передачі в систему магістральних трубопроводів до ГРС… (п.1.1 договору від 29.12.2006 №62/16-1371гн/47).
Термін дії договору: 2007 рік, з початку транспортування газу відповідачу до 31.12.2007 (п.9.1 договору від 29.12.2006 №62/16-1371гн/47 – а.с.44).
Відповідач не згоден з вимогами позивача і посилається на те, що 24.12.2007 між ним та ВАТ „Луганськгаз” в особі Антрацитівського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства було укладено договір на постачання природного газу №16/П-Пр/17-3437гп (а.с.52-55), яким передбачено, що до структури ціни на газ також входить тариф на транспортування газу магістральними газопроводами (п.5 договору - а.с.53).
Відповідно до п.1.1 договору №16/П-Пр/17-3437гп Постачальник зобов’язувався продавати Покупцю у 2008 році природний газ, а Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Строк дії даного договору було передбачено до 01.02.2008, але 27.12.2007 між ВАТ "Луганськгаз" та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу від 24.12.2007 №16П-пр/17-3437гп, якою поширено дію даного договору на весь 2008 рік та передбачено, в тому числі, постачання газу в лютому 2008 році у кількості 30000 м3 із включенням у ціну на газ тариф за транспортування магістральними газопроводами (а.с.56).
Так, відповідно до додаткової угоди №1 договір від 24.12.2007 №16/П-Пр/17-3437гп на постачання природного газу діє з 01.01.2008 по 31.12.2008.
За поставку природного газу і за його транспортування у лютому 2008 році ВАТ "Луганськгаз" виставило відповідачу рахунок №1.2/10П.02 (а.с.57) на суму 20134 грн. 30 коп., в тому числі за транспортування природного газу магістральними газопроводами 777 грн. 96 коп.
Даний рахунок було оплачено платіжним дорученням №88 від 26.02.2008, в якому міститься посилання на оплату рахунку №1.2/10П.02 за договором від 24.12.2007 №16П-пр/17-3437 (а.с.110).
Оплата підтверджується також актом звірення укладеним між відповідачем та ВАТ "Луганськгаз" (а.с.60).
Аналізуючи матеріали справи судова колегія враховує наступне.
Частиною 2 статті 12 Закону України від 15.05.1996 №192/96-ВР "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.
Відповідно до абз. 3, 5, 8 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2000 N1800 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом у 2001" газотранспортні та газодобувні підприємства забезпечують транспортування природного газу згідно з порядком використання газотранспортної системи за договорами, укладеними із споживачами; ведуть облік газу, реалізованого споживачам; разом із споживачами та постачальниками газу складають акти про обсяги використаного газу за місяць для остаточних розрахунків споживачів за використаний газ і надані послуги з його транспортування та на підставі цих актів до 10 числа місяця, що настає за звітним, складають реєстри обсягів реалізації газу.
Судова колегія враховує дії позивача щодо намагання укласти договір із відповідачем на 2008 рік.
Так, позивач надіслав відповідачу пропозицію укласти договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами на 2008 рік (а.с.35,36), що підтверджується «реєстром відправленої кореспонденції Луганського ЛПУ МГ Договору на транспортування газу 2008 рік» від 14.01.2008 (а.с.37).
Але, відповіді на пропозицію позивача укласти договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідач не надав, договір не було укладено.
Змінивши підстави вимог, позивач наполягає, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, які ґрунтуються на поставці та використанні природного газу відповідачем (що, на його думку, підтверджує реєстр обсягів використання газу) та на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №62/16-1371гп/47 від 29.12.2006, який укладено між сторонами по справі (а.с.43,44), оскільки пунктом 9.2 даного договору передбачено, що якщо станом на 01.10.2008 між сторонами не укладено новий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, дія цього договору продовжується до укладення нового договору.
Разом із тим, позивач не виконував договір №62/16-1371гп/47 від 29.12.2006, оскільки не підписував і не надсилав відповідачу акти наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, як передбачається умовами п.п.5.4, 5.5 зазначеного договору, тоді як дані акти є доказами надання послуг та підставою для їх оплати.
Реєстр обсягів реалізації газу, що складається міськгазом є доказом надання позивачем послуг тільки в разі коли відповідач відмовився від підписання актів надання послуг з транспортування газу або не повернув би їх позивачу (п.5.6 договору №62/16-1371гп/47 від 29.12.2006). Але такі факти відсутні, акти взагалі не складались і відповідачу не надсилалися позивачем.
Реєстр поштової кореспонденції, якою позивач бажає підтвердити надіслання рахунку відповідачу, не є належним доказом без доказів надання поштових послуг, тобто квитанції пошти, фіскального чеку, тощо.
Судова колегія враховує також пояснення відповідача, що договір від 29.12.2006 №62/16-1371пн/47 не діяв у 2008 році, оскільки позивач не здійснював дії відповідно до п.п.5.4, 5.5 договору №62/16-1371пн/47 від 29.12.2006.
За таких обставин реєстр обсягів реалізації газу по управлінню „Антрацитміжрайгаз” не може бути належним доказом надання позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідачу, оскільки в ньому вказані витрати газу за іншим договором та він складений в односторонньому порядку іншою газопостачальною організацією (а.с.34).
Даний реєстр свідчить, що поставка газу відповідачу (в тому числі послуги з транспортування) надані ВАТ "Луганськгаз" за договором від 24.12.2007 №16П-Пр/17-3437гп.
Даний договір укладений відповідачем із ВАТ „Луганськгаз” в особі Антрацитівського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства передбачав тарифи як на транспортування магістральними газопроводами так і на транспортування розподільчими газопроводами ВАТ (п.5.1 договору).
Отже, відповідач у 2008 році зобов'язання зі сплати за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами мав тільки перед ВАТ "Луганськгаз", які і виконував, що підтверджується, як платіжним документом, так і актом звірення розрахунків за транспортування газу на 01.10.2008 між відповідачем та ВАТ "Луганськгаз" (а.с.60).
Таким чином позивачем не надано доказів надання позивачу послуг з транспортування газу визначених в постанові Кабінету Міністрів України №1800 від 11.12.2000, належних доказів існування у відповідача боргу перед ним не представив.
Позивач листом від 26.12.2008 заявив, що відповідачем та ВАТ "Луганськгаз" укладалась також додаткова угода, якою було виключено тариф за транспортування природного газу магістральними трубопроводами із ціни на газ та ВАТ "Луганськгаз" повернув відповідачу уплачену ним суму за транспортування магістральними трубопроводами за лютий 2008 року та просив суд витребувати відповідні матеріали.
Судом першої інстанції клопотання було задоволено, матеріали витребувані.
Листом №13/1-110 від 19.01.2009 ВАТ "Луганськгаз" надав пояснення, що між ним (в особі Управління "Антрацитміжрайгаз") і відповідачем укладено договір №16П-Пр/17-3437гп від 24.12.2007 на постачання відповідачу природного газу у 2008 році.
На підставі цього договору відповідач розрахувався з ним за газ спожитий у лютому 2008 року. Оплату за газ здійснено "разом з вартістю транспортування газу магістральними газопроводами".
"Грошові кошти на рахунок ДР "Ровенькиантрацит" (сплачені за транспортування) не повертались.
Розрахунки із відповідачем відображені у акті звірення взаємних розрахунків (а.с.96).
Доданий до листа акт звірення свідчить про нарахування ВАТ "Луганськгаз" суми боргу 20134 грн. 30 коп., оплату відповідачем 39225 грн. 17 коп. Ця оплата була здійснена платіжним дорученням №88 від 26.02.2008 на підставі рахунку від 29.02.2009 (як було досліджено вище). Даний рахунок містить, як складову, плату за транспортування магістральними трубопроводами.
Отже фактично ВАТ "Луганськгаз" підтвердив доводи відповідача.
Посилання на укладання відповідачем і ВАТ "Луганськгаз" додаткової угоди №3, якою, як вважає скаржник, виключено, із ціни на газ, тариф на транспортування магістральними трубопроводами, не підтверджується вказаними документами.
Крім того надана до справи додаткова угода №3 (а.с.98), на яку посилається скаржник, свідчить, що вона не підписувалась відповідачем, на чому також наполягав останній у відзиві на апеляційну скаргу, та про, що зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.
Отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що договір від 29.12.2006 №62/16-1371пн/47 не може прийматися до уваги, оскільки правовідносини з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у 2008 році були врегульовані договором на постачання природного газу №16/П-Пр/17-3437гп від 24.12.2007
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність позивачем наявності у відповідача боргових зобов'язань перед позивачем та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу, оскільки позивач не надав будь – яких доказів у підтвердження фактичного надання послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами у лютому 2008 року.
Доводи позивача за апеляційною скаргою стосовно того, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставин справи не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією, оскільки суд першої інстанції врахував ті обставини і докази, що мають значення для справи.
Щодо незалучення ВАТ "Луганськгаз" судом першої інстанції, як третю особу, на що посилається скаржник, то судова колегія вважає, що оскільки судом першої інстанції задоволено клопотання позивача про витребування у даного постачальника матеріалів, всі необхідні обставини були досліджені. Про наявність витребування ще будь - яких матеріалів, або дослідження нових обставин, позивач суд не повідомляв.
Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 03.02.2009 у справі №18/234 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги від 17.02.2009 №23/347 покладаються на скаржника – Дочірню компанію „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Луганського лінійно – виробничого управління магістральних газопроводів філії „Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз”, м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін присутніх в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 53, 75, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК Нафтобаз України» в особі Луганського лінійно – виробничого управління філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», м. Луганськ, від 17.02.2009 №23/347, на рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2009 у справі №18/234 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2009 у справі №18/234 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя Л. Л. Лазненко
Суддя Д.Ю. Перлов