Головуючий в 1 інстанції -Стахова Н.В.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
05 березня 2009 року справа № 2а-111/08/1214
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Сіваченка І.В., Дяченко С.П.
при секретарі
судового засідання Стєблєві О.Л.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області
від 25 листопада 2008 року
по справі № 2а-111/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради
за участю третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Луганській області
про визнання дій незаконними та стягнення одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку ліквідацією наслідків на ЧАЕС -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, за участю третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій незаконними та стягнення одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку з ліквідацією наслідків на ЧАЕС згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 25 листопада 2008 року у справі № 2а-111/08 позовна заява задоволена повністю, а саме стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 13610,40 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без урахування розміру цього виду допомоги, встановленому постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Позивач - учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІНФОРМАЦІЯ_1 інвалідності, згідно довідки МСЕК серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 30.07.2007 року повторно встановлена ІНФОРМАЦІЯ_2група інвалідності у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.4).
Перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Відповідно листа Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради НОМЕР_2 від 21.10.2008 року позивачеві було виплачено одноразову компенсацію в сумі 189,60 грн. (а.с.6)
Статтею 48 зазначеного Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ передбачена одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.
Фактично відповідачем виплачена одноразова компенсація в жовтні 2007 року в сумі 189 грн. 60 коп.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.
Як вважає заявник скарги, при виплаті одноразової компенсації за шкоду, завдану здоров'ю, у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС треба керуватись розміром такої допомоги, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону одноразова компенсація сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті одноразової компенсації за шкоду, завдану здоров'ю, у зв'язку з ліквідацією наслідків на ЧАЕС розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої компенсації - 189,60 грн.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закону України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 рік, а не вказаної Постанови КМУ.
Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу одноразової компенсації в сумі 189 грн. 60 коп. суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
Керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 25 листопада 2008 року у справі № 2а-111/08 - залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 25 листопада 2008 року у справі № 2а-111/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, за участю третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій незаконними та стягнення одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку з ліквідацією наслідків на ЧАЕС - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя: О.А.Нікулін
Судді: /підписи/ І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко З оригіналом згідно.
Суддя: