СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
04.03.2009 |
Справа № 22-а-1748/08 Попередній № справи 2-а-327/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Хіштілова М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф.) від 29.07.08 у справі № 2-а-327/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт" (вул.Кірова, 28, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)
про спонукання до виконання певних дій, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2008 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт" про спонукання до вчинення певних дій, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди в порядку пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки 30.03.2007 Керченським міським судом Автономної Республіки Крим прийнята ухвала про відмову у відкритті провадження у справі між тими ж сторонами, про тай самий предмет спору та з тих самих підстав, яка набрала законної сили (арк.с.5).
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 11.08.2008 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, направити позов для розгляду по суті до суду першої інстанції (арк.с.8-9).
Доводи апеляції мотивовані тим, що відповідач ухиляється від перерахування заробітної плати за період з 19977 по 2002 р.р. в сумі 36238,80грн. у зв'язку з отриманням виробничої травми; суддя є зацікавленою стороною, оскільки розглядав спори за позовами позивача до відповідача; суддя не роз'яснив, чому саме позов не підлягає розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 29.07.08 у справі № 2-а-327/08 (арк.с.25-26, 122-125).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (арк.с.126-128).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 04.03.2009 (арк.с.131-133).
Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 04.03.2009, не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.136, 137), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, що беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.07.2008 ОСОБА_1 звернулась до Керченського міського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт", в якому просить:
- зобов'язати адміністрацію відповідача визнати позивача пенсіонером Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт",
- стягнути з відповідача невиплачену позивачу заробітну плату у зв'язку з втратою працездатності 20% по 116,15грн. за 26 років в сумі 36238,80грн.,
- стягнути з відповідача в якості відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 30000,00грн. (арк.с.1-2).
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та способами, передбаченими процесуальним законом.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Позов пред'явлено до Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт", яке не перебуває при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб`єкта владних повноважень, дії відповідача є не управлінськими, правовідносини, які виникли між ним та позивачем на є публічно-правовими, що виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтями 1205, 1208 Цивільного кодексу України, у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.
У цьому разі вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди пред'являються до її правонаступників.
У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.
За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.
За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Отже спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом з урахуванням правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
- що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
- що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
- про накладення адміністративних стягнень;
- щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2007 у справі №2-а-148/2007 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт" про спонукання до вчинення певних дій, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі так як між сторонами існує спір про право цивільне, відповідач не є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим вимоги позивача повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства, з посиланням на пункт 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.3, 4), згідно з яким суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відомості про скасування або оскарження зазначеної ухвали суду в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Ухвала Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2007 набрала законної сили.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив у відкритті провадження по адміністративній справі.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 109, 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф.) від 29.07.08 у справі № 2-а-327/08 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф.) від 29.07.08 у справі № 2-а-327/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судді М.А.Санакоєва
О.А.Щепанська