С Сп  №22ц-821/08 Категорія 45

Головуючий у 1-й інстанції Андрощук В.В. Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

УХВАЛА

22  квітня  2008  року  колегія  суддів  судової палати  у  цивільних  справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Бобуйок І.Ф., за участю:

·     позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

·     відповідачки ОСОБА_3., її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за   апеляційною   скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2007 року

за  позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування

моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2004 р. ОСОБА_1. і ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом поновлення меж землекористування, відшкодування моральної шкоди.

Позивачі зазначали, що земельна ділянка, яка виділена їм для обслуговування будинку, межує з земельною ділянкою відповідачки, якій належить домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Миколаєві. Відповідно до технічного паспорту на жилий будинок, виготовлений 30 серпня 2000 p., загальна площа їх ділянки складає 2161 кв.м. Відповідачка самовільно захопила частину їх ділянки площею 30,95 кв.м., посадила там дерева і перешкоджає встановленню огорожі. Такими діями відповідачки їм завдано моральну шкоду, яку вони оцінюють в 1000 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2007 р. позов задоволено: зобов'язано відповідачку поновити межі земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_2 м. Миколаєва у відповідності із планом земельної ділянки домоволодіння НОМЕР_1 загальною площею 2161 кв.м. розмірами 25,15x88,43x25,58x80,13, усунувши різницю в 0,7x88,43:2=30,95 кв.м., та убрати з території ділянки дерева; стягнуто з відповідачки на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2. 1000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та відмову позивачів в судовому засіданні від вимог про відшкодування моральної шкоди, яка була прийнята судом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачка самовільно захопила 30,95 кв.м. земельної ділянки позивачів, що підтверджується листом Миколаївської

2

міської ради від 20 червня 2003 р. № К- 2263, і на захопленій земельній ділянці посадила дерева.

Проте з такими мотивами погодитися не можна.

Так, з позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо меж земельних ділянок, що перебувають у їх користуванні, який відповідно до ч. З ст. 158 ЗК України підвідомчий органам місцевого самоврядування.

З листа секретаря Миколаївської міської ради від 20 червня 2003 р. № К-2263 на ім'я ОСОБА_1, на який послався суд, слідує, що виконкомом міської ради рішення відносно даного спору не приймалось, а міститься висновок погоджувальної комісії міської ради про порушення меж фактичного землекористування позивачів відповідачкою.

Відповідачка не згодна з таким висновком погоджувальної комісії, а тому суд мав перевірити правильність цього висновку.

Вирішуючи спір, суд виходив з площі земельних ділянок сторін, які зазначені в технічних паспортах на жилі будинки, а не в документах про йадання їм ділянок, які є в матеріалах справи.

По-перше, суду необхідно було до участі у справі залучити третьою особою управління земельних ресурсів у місті Миколаєві з метою з'ясування якою площею земельні ділянки надавались для обслуговування жилих будинків сторін та межі цих ділянок.

По-друге, для з'ясування обставин, що мають значення для даної справи, потрібні спеціальні знання у галузі землевпорядкування, а тому суд повинен був обговорити питання про призначення технічної експертизи відповідно до ст. 143 ЦПК України.

Замість цього, при вирішенні спору суд взяв за основу висновок погоджувальної комісії міської ради та ухвалив рішення, виконання якого в примусовому порядку є неможливим, оскільки суд не зазначив у якому саме місці є самовільне захоплення ділянки і де повинна бути відновлена межа земельних ділянок сторін, скільки дерев і які саме дерева необхідно убрати з території ділянки.

Посилання ОСОБА_3. в апеляційній скарзі на відмову позивачів в судовому засіданні від вимог про відшкодування моральної шкоди, яка була прийнята судом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутня ухвала суду про прийняття відмови від вказаних вимог та закриття провадження у справі.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до п. 4 ч: 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 303, 311,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.