ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 червня 2015 року Справа № 910/1088/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2015

у справі№ 910/1088/13 Господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" 2. Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5

провизнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України касаційна скарга постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13 Господарського суду міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 оскаржується постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13 у повному обсязі, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у цій справі про задоволення позову про визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотеки, то належний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 37392,60 грн.

Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_4 до касаційної скарги не додано докази сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку із скрутним фінансовим станом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржник посилається на скрутне та фінансове і соціальне становище в країні, підвищення тарифів на комунальні та побутові послуги, зростання цін, зменшення заробітних плат, крах соціальної сфери, що призводить до скрутного фінансового становища чи не кожного громадянина України, та зазначає, що оплата судового збору у встановленому розмірі є для нього неможливою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими, оскільки скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували як наведені обставини, так і його майнове становище станом на дату подання касаційної скарги.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Подання ОСОБА_4 касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що скаржник був не позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі № 910/1088/14 лише в тій частині, в якій суди, на його думку, вирішили питання про його права та обов'язки.

Крім того, як свідчать матеріали справи, постанова Київського апеляційного господарського суду в даній справі була прийнята 22.04.2015 і набрала законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

З касаційною скаргою на оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся 18.05.2015, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України для її подання.

Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку скаржником не заявлено.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир