Справа №2-129/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді -     Білошкап О.В.,  

при секретарі -     Савковій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 укладений між ним та ОСОБА_3, 05.05.2004 року з тих підстав, що на момент укладання даного договору він за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. З 2002 р. він перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом шизофренія. Відповідачка скориставшись його хворобою, з метою заволодіння спірною квартирою 05.05.04 р. уклала з ним договір дарування квартири АДРЕСА_1, не повідомивши нотаріуса, який посвідчував даний договір, що він страждає психічним захворюванням та перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Відповідачка проти задоволення позову не заперечує.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору міни квартири від 9.12.1996 р. ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

23.11.1996 р. ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3

05.05.2004 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2006 року ОСОБА_1 визнаний недієздатним.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.06 року над ОСОБА_1 встановлено опіку та призначено йому опікуна в особі його сестри ОСОБА_2.

В судовому засіданні законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка є його сестрою пояснила, що брат страждає психічним захворюванням.

На час укладення спірного договору він проживав у неї, про те, що брат має намір подарувати квартиру вона не знала, дізналася лише через півроку після укладення спірного договору.

Згідно Акту амбулаторної судової психіатричної експертизи від 03.06.2008 р. № 589: „ ОСОБА_1 в период времени, к которому относится составление договора дарения от 05.05.2004 г., квартиры АДРЕСА_1, обнаруживал признаки хронического психического заболевания в форме шизофрении параноидной,

непрерывно    -    прогредиентное     течение,    выраженный    апатико- диссоциативный дефект, обострение текущего процесса. По своему психическому состоянию на период заключения договора дарения 05.05.2004 г. ОСОБА_1 не мог осознавать значение своих действий и руководить ими."

Таким чином суд вважає встановленим, що на час укладання договору дарування квартири АДРЕСА_1 05.05.2004 р. ОСОБА_1 за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

При таких обставинах суд вважає, що поскільки на момент укладання договору дарування квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати, договір дарування посвідчений 05.05.2004 р. від імені ОСОБА_1 повинен були визнаний недійнсним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 225 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 05 травня 2004 p., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

При цьому заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.